Гордість універсітету

Автор: Uspeh от 30-10-2012, 10:39, переглянуло: 2680

 

 

 

Його називають гордістю України. А ми пишаємося ще й тим, що Микола Сергійович Сядристий був студентом нашого університету. У кінці 50-х років він навчався на агрономічному факультеті Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.-В. Докучаєва, як на той час називався університет.. Мікромініатюри , які згодом стануть справою його життя і принесуть світову славу, почав виготовляти ще в студентські роки. В одному зі своїх інтерв’ю. Микола Сядристий пригадує: першою його мікромініатюрою було привітання з Новим роком, написане на волосині. Після закінчення інституту був направлений на роботу на Закарпаття, де обійняв посаду головного агронома державної насінницької інспекції при обласному управлінні сільського господарства. Згодом працював інженером в інституті системи  Академії  наук України.. Народжуються такі  знакові роботи художника,  як «підкована блоха», гілка троянди, уміщена у відполірованій до прозорості волосині; ноти «Полонезу» Огінського, виписані на стилізованому листочку «квітки прощання» - хризантеми розміром 2х3 мм; портрет Шевченка (3х3 мм), виготовлений із тернової кісточки; знаменитий «Кобзар» з обкладинкою із безсмертника, портретом поета, відомою передмовою І.- Франка й кількома поезіями - ця найменша у світі книжечка з легкістю проходить крізь вушко голки; шахматна дошка з розставленими на ній фігурками, уміщена на голівці голки; акварелі на зрізах зерен… Миколі Сядристому вдалося створити найменший у світі збірний виріб - маленький працюючий золотий замок (у 50 тисяч разів менший за шпилькову голівку і має ключик). У кубічному міліметрі можна вмістити 50 тисяч таких замків... Та й саме  слово "мікромініатюра" з’явилося завдяки творчості художника, раніше його не було ні в енциклопедіях, ні в словниках.

Уперше мікромініатюри Миколи Сядристого світ побачив у 1967 році. Вони були виставлені в Канаді  на найбільшій післявоєнний міжнародній виставці  «Експо-67». Відтоді  роботи майстра побували щонайменше у 50 країнах світу. Сьогодні чимало робіт художника знаходяться в Музеї Сядристого, який понад тридцять років діє на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Музеї його  робіт діють у князівстві Андорра, в угорському місті Сентендре, де знаходяться музеї видатних діячів культури цієї країни, експонати виставлені  в Москві в Політехнічному музеї. Усі мініатюри майтсер виконує тільки вручну, за своєю неповторною для кожної роботи технологією. Його книга "Таємниці мікротехніки"витримала декілька видань і. як бестселер, на Всесоюзному конкурсі (1970 р.) на кращу науково- популярну книгу одержала Першу премію. Художник удостоєний звання "заслужений майстер народної творчості України".

В одному з інтерв’ю художник так говорить про секрети мистецтва мікроарту: «Треба мати певні пізнання і досвід у малюнку, композиції та пластиці. Необхідно знати бездоганно властивості всіх матеріалів, які доводиться використовувати в роботі, а також добре володіти своїм тілом, щоб виконувати між ударами серця особливо тонкі рухи руки, у якій знаходиться той чи інший інструмент».

 Микола Сергійович - людина багатогранна . 16 років займався підводним спортом. Він майстер спорту СРСР, абсолютний чемпіон України з підводного спорту. Знають його в Україні і як історика, дослідника історії тоталітарних режимів: фашизму, комунізму, нацизму. Займається цим уже понад 45 років. Першим в Україні підготував велику виставку про Голодомор, яка згодом обійшла всі обласні центри України, побувала в Угорщині та Греції. Випало взяти участь і в створенні Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів в Україні. Зокрема там уміщено понад шістдесят поданих  ним політичних текстів, щопояснюють історичні витоки цієї трагедії.

Ще одна грань таланту Миколи Сядристого - поетична. Він пише вірші і подумує про те, щоб видати збірку своїх поезій.

«Таке на серці дивне почуття,

Мов тільки почалось усе моє життя:

Ще коники мовчать, замоклі від роси,

Ще хриплі жайворонків перші голоси.»

Одного разу на запрошення японської фірми з вироблення Микола Сядристий став героєм масового дійства. На великому екрані люди бачили, як Майстер виписує вірші японською мовою на зернах рису. Ці раритети розлетілися по руках - як послання у вічність про безмежність людського потенціалу.



Категорія: ---

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.