«Великая реформа» І.Д. Ситіна

Автор: Intercom от 15-03-2016, 10:06, переглянуло: 946

 

Віртуальна презентація видання

 

«Великая реформа» І.Д. Ситіна:

до 155-річчя скасування кріпосного права

«Великая реформа» І.Д. Ситіна
«Великая реформа» І.Д. Ситіна

   У далекому 1911 р. вийшла в світ «Великая реформа» – перше і найбільш відоме з серії «розкішних» ювілейних видань у книговидавничій термінології того часу, розпочате видавцем Іваном Ситіним, присвячене 50-річчю скасування кріпосного права. 

   19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав Маніфест про скасування кріпосного права та “Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”. За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

«Великая реформа» І.Д. Ситіна

Олександр ІІ

 

   У березні 1856 р. цар Олександр II під час зустрічі з московськими дворянами заявив: «Існуючий порядок володіння душами не може залишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право згори, ніж чекати, коли воно само собою почне скасовуватись знизу». Кілька років йшла робота з підготовки проекту реформи. 19 лютого 1861 р. цар підписав «Маніфест» про відміну кріпосного права і «Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності».

«Великая реформа» І.Д. Ситіна

факсиміле Маніфеста


   Маніфест проголошував надання селянам права на отримання садиби й польової землі. До оформлення викупу вони протягом 2 років мали відбувати панщину або сплачувати оброк. Крім особистої свободи (залежності позбулися 22,5 млн осіб), колишні кріпаки отримували громадянські права. Тепер вони могли купувати у приватну власність землю та нерухоме майно, займатися торгівлею та промислами. Селяни не мали права відмовлятися від наділу, але викуп землі міг здійснюватися лише «за згодою сторін», тобто за бажанням поміщика. Головний зміст реформи полягав у тому, щоб зменшити на користь поміщиків земельний фонд, який перебував у користуванні селян до 19 лютого 1861 р. Маючи підтримку держави, поміщики не тільки захопили найкращі землі, а й відрізали у селян чимало їхньої: від 14 % у Херсонській губернії до 37 % – у Катеринославській. Тому після реформи 220 тис. українських селян залишилися безземельними, 100 тис. отримали наділ до однієї десятини, понад 1,6 млн – від однієї до трьох десятин. У цілому, майже 94 %  селянських господарств володіли наділами до 5 десятин, що не давало змоги ефективно вести господарство. Для викупу  наділів, селяни мусили сплатити поміщику викуп, що становив 11 річних податків із селянського двору. Оскільки селяни не могли виплатити одразу всю суму, то 80 % від суми викупних платежів сплатила поміщикам держава, надавши селянам позичку на 49 років.

   Отже, скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення спричинили суперечливі тенденції та процеси: з одного боку, вони обумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, з іншого – стимулювали розвиток селянського підприємництва, формували нестанову приватну власність на землю, розширювали сферу функціонування ринкових відносин.

 

   Ось таку коротеньку довідку по селянській реформі 1861 р. ми підготували за матеріалами сучасної української історіографії. Залишимо історикам роботу по аналізу цієї неординарної події в житті селянства. У різні часи відношення до реформи 1861 р. змінювалося від політичного ідеалізму, бачення тільки прогресивного до надто критичного сприйняття подій. Представляємо вашій увазі погляди істориків, публіцистів, учених, економістів далекого 1911 року на події 50-річної давнини.


«Великая реформа» І.Д. Ситіна

І.Д. Ситін

 

 «Великая реформа. Русское общество и крестьянский вопрос в прошлом и настоящем» була видана 1911 р. у Москві  Історичною комісією навчального відділу московського Товариства поширення технічних знань (ОРТЗ) і товариством І.Д. Ситіна у вигляді комплекту з шести томів великого енциклопедичного формату. Вартість усього видання становила 24 карбованці.


«Великая реформа» І.Д. Ситіна
  • Великая реформа. Русское общество и крестьянский вопрос в прошлом и настоящем : в 6 т. / Ист. комис. учеб. отд. О.Р.Т.З.; ред.: А.К. Дживелегов, С.П. Мельгунов, В.И. Пинчет. – [М.] : изд. Т-ва И.Д. Сытина, [1911]. – 6 т. – (Юбилейное издание).
«Великая реформа» І.Д. Ситіна

 

     Уривок із книги І.Д. Ситіна «Жизнь для книги»: «Признаюсь, я редко принимал так близко к сердцу судьбу книг, как принял судьбу этого юбилейного издания, посвященного крестьянину. Я смотрел на эти книги, как на свои собственные, точно это я был их автором, точно каждую из них я выстрадал в муках творчества. Очень может быть, что тут сказалось мое крестьянское происхождение и та неистребимая память о мучительном рабстве, которая жила в моей душе. Мне хотелось, чтобы русская наука спустя 50 лет поближе заглянула в русскую деревню и подвела итоги: что было сделано за 50 лет для народа и до конца ли истреблены в русской жизни остатки рабства. По себе, по личному опыту я знал, что не до конца. Моего сына не принимали в Поливановскую школу, потому что он был крестьянин. На выставках меня обходили наградами, потому что я был крестьянин. Нельзя крестьянину получить золотую медаль, а только бронзовую! Самый многочисленный класс населения, выдержавший на своих плечах всю тяжесть государства, наш «сеятель» и «хранитель», как называл его поэт, все-таки не достиг полноправия даже через 50 лет после освобождения… Я смотрел на это издание как на кровное дело Сытина-крестьянина и думал, что мое звание обязывает меня».

 

«Великая реформа» І.Д. Ситіна


     Дещо помпезне, «подарункове» оформлення видання: рифлена суцільноколенкорова обкладинка, гладкий золотий обріз зверху, торшонований (фігурний) обріз знизу і збоку, кольорове та блінтове тиснення на обкладинці (вона виходила у двох варіантах – світла (слонова кістка) – тверда, і жовта – м’яка) за малюнком художника А. Смирнова, срібне тиснення на корінцях, веленевий папір, ілюстрації на окремих аркушах, відокремлені від тексту прозорим пергаментним папером , на якому нанесені пояснювальні тексти до ілюстрацій, велика кількість заставок, віньєток, мініатюр, ажурних ініціалів (буквиць) – вся ця розкішна пишність нагадувала скоріше художній альбом, ніж наукове видання.

     У роботі над статтями для «Великої реформи» взяли участь понад 60 науковців, журналістів, письменників. Авторський колектив, підібраний редколегією, не обмежувався московськими вченими, до нього увійшли фахівці з Санкт-Петербурга, Києва, Казані та інших міст. Серед них академіки К.К. Арсеньєв, А.Ф. Коні, А.С Лаппо-Данилевський, П.Д. Боборикін, професора М.М. Богословський, М.В. Довнар_Запольський, А.А. Киззеветер, А.А. Корнілов, В.Д. Кузьмін-Караваєв, М.К. Любавський, А.А. Мануйлов, В.І. Семевський, М.І. Туган-Барановський, Н.Н. Фірсов, А.С. Ликошин та ін. За політичними поглядами автори дотримувалися різних відтінків лібералізму (кадети, партія демократичних реформ), соціалістичної ідеології (соціал-демократи, есери) або були позапартійними.

     Найбільш авторитетним із істориків селянства у «Великій реформі» був Василь Іванович Семевський, автор фундаментальної праці «Селянське питання в Росії в XVIII і першій половині XIX ст.» і багатьох інших. Він був найбільш цитованим іншими авторами. Йому, а також видатному російському історикові В.О. Ключевському, редакція висловила особливу подяку.

     Намагаючись усебічно висвітлити селянське питання, редакція «Великої реформи» розмістила матеріали про політичні, воєнні, церковні, економічні, культурні, правові, етнографічні аспекти проблеми. У виданні докладно розкрито політику царської Росії відносно селянства починаючи з XVI ст., досліджено розвиток кріпосного права, проаналізовано різноманітні види протесту селян проти закріпачення: повстання, втечі тощо. Редакцією представлена багатюща  за змістом  кількість фактичного матеріалу: численні юридичні документи, укази, законодавчі акти щодо становища селянства.

 

 До вашої уваги наводимо зміст шеститомного видання «Велика реформа» мовою оригіналу:

 

Том 1

  •  Любавский М.К.  Начало закрепощения крестьян.
  •  Готье Ю.В.  Крестьяне в XVII столетии.
  •  Богословский М.М.  Поморье в XVII веке. Введение подушной подати и крепостное право.
  •  Клочков М.В.  Посошков о крестьянах.
  •  Сторожев В.Н. Раскрепощение дворян и закрепощение крестьян.
  •  Василенко Н.П. Прикрепление крестьян в Малороссии.
  •  Пичета В.И.  Посессионные крестьяне.
  •  Жаринов Д.А.  Крестьяне церковных вотчин.
  •  Лаппо-Данилевский А.С.  Екатерина II и крестьянский вопрос.
  •  Пресняков А.Е. Дворянский и крестьянский вопрос в наказах.
  •  Дворянский и крестьянский вопрос в Екатерининской комиссии.
  •  Семевский В.И.  Крестьянский вопрос в литературе Екатерининского времени.
  •  Мельгунов С.П. Дворянин и раб на рубеже XIX века.

Том 2

  •  Пичета В.И.   Помещичьи крестьяне в Великороссии XVIII в.
  •  Фирсов Н.Н.  Крестьянские волнения до XIX в.
  •  Катаев И.М.  Законодательство о крестьянах при императорах Павле I и Александре I.
  •  Лыкошин А.С.  Военные поселения.
  •  Пичета В.И.  Противники крепостного права в начале XIX в.
  •  Довнар-Запольский М.В.  Крепостники в первой четверти XIX в.
  • Сидоров Н.П.  Масонство и крепостное право.
  • Семевский В.И.  Декабристы и крепостной вопрос.
  •  Алексеев В.П.  Секретные комитеты при Николае I.
  •  Князьков С.А.  Граф П. Д. Киселев и реформа государственных крестьян.
  •  Боголюбов В.А. Удельные крестьяне.

Том 3

  •  Толстой Л.Н. Некролог.
  •  Мельгунов С.П. Эпоха «официальной народности» и крепостное право.
  •  Бочкарев В.Н.  Быт помещичьих крестьян.
  •  Игнатович И.И.  Крестьянские волнения.
  •  Сакулин  П.Н.  Крепостная интеллигенция.
  •  Пичета В.И.  Помещичье хозяйство накануне реформы.
  •  Туган-Барановский М.И.  Крепостная фабрика.
  •  Бочкарев В.Н. Дворянские проекты по крестьянскому вопросу при  Николае I.
  •  Уланов В.Я.  Славянофилы о крепостном праве.
  •  Батуринский В.П.  Западники о крепостном праве.
  •  Семевский В.И.  Петрашевцы и крестьянский вопрос.
  •  Розенберг В.А.  Цензура и крепостное право.
  •  Сидоров Н.П.  Крепостные крестьяне в русской беллетристике.     

 

Том 4

  •  Бродский Н.Л.  Крепостное право в народной поэзии.
  •  Гневушев А.М.  Изображение крепостного права в произведениях Т.Г. Шевченко.
  •  Игнатов И.Н.  Крепостное право в поэзии Некрасова.
  •  Нелидов Ф.Ф.  Крепостная старина в художественной сатире Салтыкова-Щедрина.

Из воспоминаний о крепостном праве

  •  Боборыкин П.Д.  Крепостные развиватели.
  •  Зелёный П.А.  О последних пяти годах крепостного состояния.
  •  Василенко Н.П.  Крестьянский вопрос в юго-западном и северо- западном крае при Николае I и введение инвентарей.
  •  Кизеветтер А.А. Русское общество и реформа 1861 г.

Ход крестьянской реформы

  •  Вишняков Е.И.  Начало законодательных работ.
  •  Корнилов А.А. Губернские дворянские комитеты 1858–1859 гг.
  •  Вишняков Е.И.  Главный Комитет и редакционные комиссии.
  •  Ч. Ветринский (В. Е. Чешихин)  «Колокол» и крестьянская реформа.
  •  Анненский Н.Ф.  Н.Г. Чернышевский и крестьянская реформа.

Том 5

Деятели реформы

  •  Арсеньев К.К. Император Александр II.
  •  Кони А.Ф.  Великая княгиня Елена Павловна. Великий князь Константин Николаевич.
  •  Фарфаровский С.В.  Гр. С. С. Ланской.
  •  Алексеев В.П.  Яков Александрович Соловьев.
  •  Богучарский В.Я.  Яков Иванович Ростовцев.
  •  Дживелегов А.К.  Николай Алексеевич Милютин.
  •  Попов И.И. Николай Петрович Семенов.
  •  Бочкарёв В.Н. Юрий Федорович Самарин.
  •  Трубецкая О.Н. Кн. Владимир Александрович Черкасский.
  •  Ефимова Е.А. Алексей Михайлович Унковский.
  •  Попов И.И. Пётр Петрович Семёнов-Тянь-Шанский.
  •  Сыромятников Б.И.  Константин Дмитриевич Кавелин.
  •  Дживелегов А.К. Гр. В. Н. Панин.
  •  Мельгунов С.П. Митрополит Филарет – деятель крестьянский реформы.

Объявление воли и проведение реформы

  •  Мельгунов С.П. «Александров день».
  •  Игнатович И.И. Встреча на местах.
  •  Попельницкий А.З. Первые шаги крестьянской реформы: (по донесениям свитских генерал-майоров и флигель-адъютантов).
  •  Игнатович И.И. Бездна.
  •  Попельницкий А.З. Дневник крестьянина 1861 г.
  •  Кони А.Ф. К К. Грот и В.А. Арцимович.
  •  Ветринский Ч. А.Н. Муравьев и другие декабристы во время крестьянской реформы.
  •  Корнилов А.А. Деятельность мировых посредников.
  •  Бонч-Бруевич В.Д. Сектантство в освободительную эпоху.
  •  Линд В.Н.  Московское студенчество в 1861 г. и его отношение к освобождению крестьян: (из воспоминаний).
  •  Обнинский В.П. После освобождения.
  •  Корнилов А.А. Реформа 19 февраля 1864 г. в Царстве Польском.
  •  В приложении:  «Манифест от 19 февраля 1861 года» :факс. воспроизв.

Том 6

 

  •  Вормс А.Э. Положение 19 февраля.
  •  Мануилов А.А. Реформа 19 февраля и общинное землевладение.
  •  Анисимов В.И. Наделы.
  •  Шаховской Д.И. Выкупные платежи.
  •  Корнилов А.А.  Крестьянское самоуправление по Положению 19 февраля.
  •  Леонтьев А.А. Законодательство о крестьянах после реформы.
  •  Пешехонов А.В. Экономическое положение крестьян в пореформенное время.
  •  Попов И.И. Переселение крестьян и землеустройство Сибири.
  •  Прокопович С.Н. Крестьянство и пореформенная фабрика.
  •  Кузьмин-Караваев В.Д. Крестьянство и земство.
  •  Белоконский И.П. Крестьянство и народное образование.
  •  Кранихфельд В.П. Пореформенное крестьянство в беллетристике.
«Великая реформа» І.Д. Ситіна

Hampeln, «Сценка из помещичьего быта»

«Великая реформа» І.Д. Ситіна

Н.А. Касаткин, «Кормилица»

 
«Великая реформа» І.Д. Ситіна

Breton, «Крестьянские типы XVIII и начала XIX века»

 

     Видання «Велика реформа» багато ілюстроване, безперечно  «розкішне». У передмові до першого тому редакція так зверталася до своїх читачів: «Подбирая иллюстрации к юбилейному изданию, посвящённому истории нашего крестьянства, редакция руководилась двумя соображениями: с одной стороны, хотелось, конечно, прежде всего использовать тот материал, который давали ему иллюстрации крестьянского и помещичьего быта современники в различные эпохи нашего прошлого, с другой взять наиболее яркое и типичное из созданного художниками наших дней. Естественно, что и в последнем случае преобладала историческая и публицистическая точка зрения: но не художественным достоинством того или другого произведения руководилась подчас редакция, а тем моментом, который изображают взятые картины или рисунки. Редакции хотелось по возможности всесторонне осветить в иллюстрациях крестьянский вопрос, охарактеризовать его экономическую, общественно-правовую и идейную сторону Иллюстрации могли служить лишь некоторым дополнением к тексту».

     Етюди молодих художників Московського училища живопису, скульптури та архітектури, працюючих у видавництві І.Д. Ситіна, виконувались під керівництвом академіка живопису Н.А. Касаткіна. Історичну частину живописних робіт консультували С.П. Мельгунов, В.П. Алексеєв та ін.

     Соціально-викривний жанр представлений картинами Федотова, Пукірєва, Пєрова. У виданні представлено велику кількість репродукцій живописних творів А.П. Брюллова, П.А. Брюллова, Т.Г. Шевченка, М.П. Клодта, І.Ю. Рєпіна, А.П. Рябушкіна, А.М. Васнецова, К.Є. Маковського, В.Д. Верещагіна, В.Д. Полєнова, Н.К. Пимоненка, С.А. Коровіна, Б.М. Кустодієва, І.І. Левітана, Ф.А. Малявіна, Л.О. Пастернака, В.А. Сєрова, А.Н. Бенуа, Н.Є. Лансере та багатьох інших художників.

     Покажчик ілюстрацій, розміщений наприкінці т. 6, містить більш, ніж 700 малюнків, ілюстрацій, портретів, гравюр, фотографій, факсиміле, карикатур.

Використана література:

  • Бойко О. Історія України : запитання і відповіді : [довідник] / О. Бойко. – К. : Академія, 1997. – С. 126–129.
  • Великая реформа. Русское общество и крестьянский вопрос в прошлом и настоящем : в 6 т. / Ист. комис. учеб. отд. О.Р.Т.З.; ред.: А.К. Дживелегов, С.П. Мельгунов, В.И. Пинчет. – [М.] : изд. Т-ва И.Д. Сытина, [1911]. – 6 т. – (Юбилейное издание).
  • Голікова О.М. Історія України : словник-довідник / О.М. Голікова. – Х. : ХНАУ, 1909. – С. 111–112.
  • Книговедение : энциклопед. словарь. – М. : Сов. энциклопедия, 1982. – 664 с. : ил.
  • Котляр М. Довідник з історії України / М. Котляр, С. Кульчицький. – К. : Україна, 1996. – С. 194–197.
  • Сытин И.Д. Жизнь для книги / И.Д. Сытин. – М. : Политиздат, 1962. – 278 с. : ил., портр. – (Из истории книги и издательского дела в России).

 

P.SЗапрошуємо до ознайомлення з «розкішним» виданням «Великая реформа» до сектору рідкісних і цінних видань

(читальний зал № 4).

 Зав. сектора рідкісних і цінних видань О.Д. Кандаурова

       Головний бібліограф І.П. Жидких



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.