«ЕЖЕГОДНИК ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ» за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА

Автор: Intercom от 28-04-2016, 15:28, переглянуло: 400

 

Назустріч 200-річчю ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

 

«ЕЖЕГОДНИК  ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ»

за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА:

віртуальна прем’єра видання до Всесвітнього дня Землі


   День Землі (англ. Earth Day) – назва, яку використовують щодо різних заходів, які проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля. Також «День Землі» – громадянська ініціатива, відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій.

   Є два основні періоди проведення Днів Землі – у березні (ближче до весняного рівнодення) і 22 квітня. Крім того, окремі активісти й ініціативні групи планують і проводять заходи до Дня Землі ближче до моменту літнього сонцестояння, щоб максимально використовувати теплу погоду і вільний час людей.

   Прапор Землі не є офіційним символом чогось (бо офіційно не існує всепланетного уряду). Він являє собою фотографію планети з космосу (нині використовують знімок, зроблений астронавтами Аполлона-17 дорогою до Місяця) на темно-синьому тлі. Традиційно Прапор пов’язаний з Днем Землі і багатьма іншими природоохоронними, миротворчими та громадянськими міжнародними заходами.

Символом Дня є зелена грецька буква Θ (тета) на білому тлі.

   Цього року працівники ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва до Дня Землі підготували прем’єру галузевого бібліографічного видання «Ежегодник по геологии и минералогии», видавцем та редактором якого був геолог М.Й. Криштафович.  Тимчасово виконуючий обов’язки директора Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва В.В. Докучаєв у 1892 р. запросив Миколу Йосиповича до Ново-Олександрійського інституту. Зі слів історика інституту Й.Д. Фурсенко «Н.И. Криштафович превратил Ново-Александрию в один из главных русских центров по геологии».

«ЕЖЕГОДНИК ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ» за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА
«ЕЖЕГОДНИК ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ» за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА

 

   Бібліографія природознавства її організаційна та функціональна структура, система засобів інформації мають свою довгу та складну історію. З розширенням сфери наукових знань розширювались, збагачувались уявлення про закони та явища природи.

   Найбільш значним виданням з геології стала «Русская геологическая библиотека», у якій відображалася лише бібліографія. Тобто, вона слугувала у якості систематичного каталогу літератури за поточний рік.

   Між тим, тогочасним фахівцям, крім каталогів, був необхідний і періодичний орган, у якому вони могли б знайти не тільки заголовки нових робіт, а й достатньо повне, компетентне і, по можливості, у стислій формі, викладення змісту кожної нової праці.

  Ця обставина сприяла появі іншого видання – «Ежегодника по геологии и минералогии России», що видавався у Варшаві за ініціативи IX з’їзду російських природодослідників та лікарів. Література у ньому була представлена не так повно як в «Русской геологической библиотеке», але щорічник виходив оперативно, найцінніші праці обов’язково реферувалися. Вибіркове реферування засвідчує якісну оцінку матеріалів. У 17 томах цього видання відображено літературу із 1895 до 1914 рр. Серед розділів: «Палеонтологія», «Геоботаніка», «Геозоологія», «Фізична географія», «Гідрогіологія», «Ґрунтознавство». Щорічник мав допоміжний покажчик «Указатель местности».

   «…Желая посильно пойти навстречу современным нуждам специалистов и лиц вообще интересующихся развитием и успехами в России геологии и наук соприкасающихся с нею – я решился в виде опыта предпринять издание «Ежегодника по Геологіи и Минералогіи Россіи»… За неимением типографии в Ново-Александрии «Ежегодник» печатается в Варшаве и при том, для ускорения выхода в свет, сразу в двух типографиях…». Н. Криштафович. Ново-Александрія, Люблинской губ., 10 (22) Марта 1896 г.».

   Микола Йосипович Криштафович (23.10.1866 – 04.01.1941) – бібліограф Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва, один із засновників галузевої бібліографії: (за матеріалами до бібліографічної діяльності професора ХСГІ ім. В.В. Докучаєва Миколи Йосиповича Криштафовича (В.М. Грамма. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва (м. Харків)).

   М.Й. Криштафович – професор Харківського університету. Вивчав гідрогеологію Західної України та четвертинні відкладення Центральної та Південно-Західної Росії. У 1886–1916 рр. був редактором-укладачем «Ежегодника по геологи и минералогии России». Криштафович, активний член «Общества естествоиспытателей», очолював гурток «Любителей естествознания, сельского хозяйства и лесоводства» при Ново-Олександрийскому інституті.

«ЕЖЕГОДНИК ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ» за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА

   У журналі «Почвоведение» за 1903 р. опубліковано складений М.Й. Криштафовичем список друкованих робіт професора В.В. Докучаєва у якому відображено роботи за 1871–1902 рр. (всього 137 назв). Це вже був посмертний список робіт професора.

«ЕЖЕГОДНИК ПО ГЕОЛОГИИ И МИНЕРАЛОГИИ» за ред. М.Й. КРИШТАФОВИЧА

   Особливу увагу привертає «Краткий отчет о командировке на 1-й Всероссийский съезд [с 1 по 7 июля 1911 г.] по библиотечному делу в Санкт-Петербурге» (1915. – С. 139–149), у якому автор детально висвітлив проблеми академічних (вишівських) бібліотек, які й досі не втратили своєї актуальності. Серед доповідачів був К.І. Рубинський, бібліотекар ХДІ, доповідь якого знайшла підтримку і розуміння на з’їзді, про що свідчить інформація, відображена в резолюції. Цей звіт надруковано в «Записках Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства». У той же час М.Й. Криштафович значився у штатному розкладі інституту як бібліотекар (із 1893 р.).

   «Заканчивая издание Х-го тома «Ежегодника по Геологіи и Минералогіи Россіи» и пересматривая эти десять томов, припоминая все хотя-бы главнейшие обстоятельства и условия их издания, невольно хочется сказать: «Как мало прожито, но как много пережито!».

Одиночество в глуши, вдали от сотрудников, от научных учреждений и центров, от типографий и друг. необходимых технических заведений; местопребывание, так сказать, за гранью научного и технического мира; все сношения с последним исключительно помощью пера и бумаги, иногда телеграфа; тысячи задержек, препятствий, недоразумений, при невозможности быстро их выяснить, исправить и уладить; постоянный недостаток денежных средств (издание журнала и начато без копейки денег) и в связи с этим неизбежные долги и в то же время ежегодные дефициты…

   При таких мрачных и жестоких условиях протекала редакционная работа по изданию «Ежегодника»…. С целью доступности «Ежегодника» для иностранных ученых, он печатается параллельно на двух языках: русском и французском (или немецком)…1 октября 1911 г. Н. Криштафович».

У цінному фонді Фундаментальної бібліотеки зберігаються 10 томів вищезазначеного видання.

 


Статтю підготовлено за матеріалами наукового дослідження завідувача довідково-бібліографічним відділом

ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у 1989– 2012 рр.

 В.О. Ульянової



 та завідувача науково-дослідною лабораторією екології комах ХНАУ ім. В.В. Докучаєва , канд. біол. наук В.М. Грама.

 


О.Д. Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань,

І.П. Жидких, головний бібліограф




Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.