"Великая дидактика" Я. Коменського

Автор: bibliograf от 31-03-2017, 10:25, переглянуло: 1302

 

Віртуальна прем’єра книги

 

«ВЕЛИКАЯ ДИДАКТИКА»:

до 425-річчя від дня народження ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО

(1592–1670),

чеського педагога-гуманіста, письменника, громадського діяча

 

"Великая дидактика" Я. Коменського

«Все мы стоим на одной сцене великого мира,

и что бы в нем не свершалось, касается нас всех».

 

«Счастлив, кто принес на этот свет хорошо

устроенное тело, но в тысячу раз счастливее тот,

кто унесет отсюда хорошо устроенную душу».

Ян Коменський

   Славетний син чеського народу, видатний представник слов’янської та світової педагогічної думки, засновник прогресивної педагогічної системи, філософ-гуманіст і богослов, лінгвіст та історик, дипломат і громадський діяч Ян Амос Коменський усе своє життя присвятив боротьбі за втілення в життя ідей гуманізму, поліпшення становища народу, за розвиток шкільної освіти.

   Він жив у час грандіозних суспільних перетворень, коли в Європі вже виникла буржуазна формація, і в духовній культурі відбувалися докорінні зміни, коли рішуче переглядалася концепція людини і світу. Час той уславився не тільки великими науковими відкриттями, а й залишив кривавий слід. Тоді вони існували поруч з інквізицією, на вогнищах якої спалювали єретиків і вільнодумців.

   Ян Амос Коменський народився у Південній Моравії, у містечку Нівніце в заможній сім’ї. Перші роки дитинства були зігріті батьківською любов’ю. У 10-річному віці Ян втратив батька, а наступного року померли його матір і сестра. Опіку над хлопцем взяла релігійна громада «Чеські брати», активістом якої був його батько.

   У 1608 р. 16-річний Ян стає учнем латинської школи «Чеських братів» у Прерові – найкращої серед навчальних закладів громади. Помітивши у хлопчика неабиякі здібності, волю і цілеспрямованість, у 1611 р. громадівці посилають талановитого школяра до Гернборнської академії в Німеччині для підготовки до правознавчої діяльності.

   У 1613 р. юнак продовжив навчання на богословському факультеті Гейдельберзького кальвіністського університету. Там він набуває глибоких знань із філософії, стає прихильником ідей Джордано Бруно та Коперника. Все частіше Коменського хвилює питання про сенс життя. Він усвідомлює своє справжнє призвання – учити та вдосконалювати людей. На лекціях із теології йому припала до душі цілісна, систематизована, упорядкована картина світу, де не залишалося місця протиріччям між істиною пізнання та істиною, поданою у Святому писанні.

"Великая дидактика" Я. Коменського

   Після закінчення університету Коменський повертається до Чехії. Із 1614 р. працює у Прерові завідувачем початковою школою. Того ж року стає священиком, а впродовж 1618–1621 рр. працює ректором братської школи у Фульнеку та керує радою громади містечка.

   Через репресії з боку католицької церкви та монархії «Чеські брати» змушені були залишити батьківщину. Для Коменського почалося мандрівне життя. У дорогу він узяв з собою найцінніше – рукописи. Саме тоді вчений працював над «Великою дидактикою», де згодом виклав нову систему навчання та виховання. Він оселився у польському місті Лєшно. Учений відвідує Англію, Швецію, Угорщину, Нідерланди. Коменському вдалося створити чітку педагогічну систему, що набагато століть переживе його епоху. Система його педагогічних поглядів стала підсумком і теоретичним обґрунтуванням усього тогочасного позитивного досвіду, що забезпечили їй широке визнання.

   Про високий авторитет й міжнародне визнання Яна Коменського свідчить той факт, що його запросили у Швецію для реформування системи навчальної освіти. Саме там Коменський пізнає найбільшу істину: в ім’я майбутнього всього людства потрібно стати вище проблем окремої країни. Гуманістичні педагогічні позиції вивели його на шлях перетворення світу, а педагогіка перетворилася на засіб пізнання.

"Великая дидактика" Я. Коменського

   У 1657–1658 рр. в Амстердамі виходить у світ й відразу стає дуже популярною «Велика дидактика». Коменський, пояснюючи зміст свого твору, підкреслює: суть «Дидактики» полягає в тому, щоб відшукати засіб, за допомогою якого вчителя менше б учили, а учні при цьому більшому навчилися; щоб у школах панувала спокійна атмосфера. Він мріяв, щоб серед християн не було суперечок і збентеження душ, а навпаки: додалося б світла, порядку і миру. Він був переконаний, що навчання та виховання молоді у дусі духовності, моральності й успадкування нею культурної спадщини пращурів врятує світ від війн та крові.

"Великая дидактика" Я. Коменського

   У рідкісному фонді Фундаментальної бібліотеки зберігається цінне видання основної педагогічної праці Я. Коменського «Великая дидактика», що вийшло у світ 1896 р.

   Коменский, Ян Амос. Великая дидактика : латин. текст с рус. пер.  / Я.А. Коменский ; пер. А. Адольфа и С. Любомудрова. – М. : изд. кн. маг. К.И. Тихомирова, 1896. – XLVII, [1], 596 c. : ил., портр., факс. – Текст парал. латин., рус. – Печати: Б-ка Харьк. Высш. Коммерч. курсов; Б-ка Ком. Ун-та им. т. Артема. – Многочисл. пометы. 

Повна назва книги:

«Великая дидактика

содержащая

всеобщее искусство всех учить всему,

или

верный и превосходный способ учреждения во всех общинах, городах и селах любого христианского государства таких школ, в которых бы все юношество обоего пола, без всякого где бы то ни было исключения, обучалось наукам, совершенствовалось в нравах, исполнялось благочестия, и таким образом в юношеские годы могло научиться всему, что нужно для настоящей и будущей жизни

сокращенно, приятно, основательно,

где для всего, что предлагается,

Основания берутся из собственной природы вещей;

Истинность доказывается параллельными примерами, взятыми из области механических искусств;

Порядок распределяется по годам, месяцам, дням, часам; наконец,

Путь для успешного исполнения этих советов указывается легкий и верный».


   Із вступної статті «Жизнь и произведения Коменского»: «Великая дидактика» распадается на четыре части. В первой части излагается общая педагогика и трактуется о сущности и целях воспитания, о школах. Об их необходимости, всеобщности, о возможности их улучшения. Вторая часть заключает в себе самую дидактику; в гл. XIII–XIX излагается общая дидактика, а затем в гл. XX–XXII – специальная методика языков, наук и искусств. Третья часть говорит о методе воспитания (нравственно-религиозного образования и дисциплины). Наконец, четвертая часть трактует об организации школ. В двух последних главах Коменский дает краткий обзор предыдущих рассуждений и высказывает пожелания, при осуществлении которых возможно исполнение указанных раньше преобразований».

   Цитата з тексту: «Отсюда золотое для учащих правило: все, насколько можно, предлагать чувствам; именно: видимое – зрению, слышимое – слуху, обоняемое – обонянию, вкушаемое – вкусу, осязаемое – осязанию…».

«…предохранять эту внутреннюю мельницу – ум (который есть в то же время и зерцало) от запыления значит удалять юношей от суетных занятий и разумно приучать их к предметам нравственным и полезным».

"Великая дидактика" Я. Коменського
"Великая дидактика" Я. Коменського

   У рідкісному та цінному фонді бібліотеки також зберігається друга частина педагогічних творів Яна Коменського:

   Коменский Ян Амос. Мелкие сочинения примыкающие к великой Дидактике / Я.А. Коменский ; пер. с нем. А. Адольфа, С. Любомудрова. – М. : Т-во Скоропеч. А.А. Левенсона, [до 1917]. – VII, [1], 278, [2] с. – (Избранные педагогические сочинения ; ч. 2). – Печать Б-ки Харьк. Высш. Коммерч. курсов. – Многочисл. пометы.

 

   У своїх працях і проповідях, звертаючись до народу, Ян Коменський засуджує панування сильних націй над слабкими, виступає прихильником народоправ’я. Гуманізм його не втратив свого значення і в наші дні.

   Із вступної статті «Жизнь и произведения Коменского»: «Коменский есть бесспорно замечательная личность. Это человек, который, несмотря на все испытанные страдания, непоколебимо стремился к одной, поставленной им себе, цели – улучшением обучения и воспитания способствовать счастию своего народа, а потом и всего человечества, и который, переживая самую мрачную эпоху в истории Европы, никогда не отчаивался, никогда не терял веры в людей и в лучшее будущее. Это был богослов, который сумел самым плодотворным образом применить богословскую науку к реальной жизни и поставить воспитание в самую тесную внутреннюю связь со словом Божиим».

   Ян Амос Коменський залишив нащадкам свої чудові роботи як чіткий орієнтир на переосмислення життєвих позицій. Усім своїм життям учений довів, що кожна людина цінна для людства, держави, історії, що духовність і моральність – це ті підвалини, на яких будує свою життєву позицію особистість.

 

О. Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

І. Жидких, головний бібліограф

 

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.