До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова

Автор: bibliograf от 15-05-2017, 10:33, переглянуло: 356

 

Віртуальний огляд

М.І. Костомаров і його «відчуття історії»:

до 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова (1817–1885),

видатного історика, письменника, громадського діяча


«Надати історії привабливості роману» –

творче кредо Миколи Костомарова

До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова

М.І. Костомаров, 1869 р.

   За іронією долі, життєпис найвизначнішого українського історика-романтика М.І. Костомарова немовби скроєний за сценарієм буття романтичного героя. Уражаючі повороти його біографії й до сьогодні інтригують і збуджують уяву.

   Убивство грабіжниками його батька, коли майбутньому історику ледь-ледь виповнилося 11 років. Складні життєві колізії незаконнонародженого, напівкріпосного хлопчика, якого 1832 р. викупила з неволі у родичів батька його рідна мати – колишня кріпачка Тетяна Мильникова – на гроші, що залишилися від поділу майна покійного. Швидкоплинна кар’єра юнкера Кінбурнського драгунського полку, яка виплекала не служаку-військового, а історика. Саме тоді М. Костомаров підготував перший історичний твір – «Описание Острогожского слободского полка» (1837). Написання першої магістерської дисертації «О причинах и характере унии в Западной России» (1841–1842) та її знищення на вимогу Міністерства народної освіти, хоч автору все ж таки дозволили підготувати іншу кваліфікаційну роботу. Арешт у справі Кирило-Мефодіївського товариства за два дні до весілля. Складні в’язничні переживання в Петропавловській фортеці (1847–1848), що ледве не довели історика до божевілля. Незвичайна історія кохання Миколи Костомарова з випускницею київського приватного пансіону Аліною Крагельською, із якою він одружився у 1875 р., тобто через 28 років після заручин та арешту. Саратовське заслання 1848–1855 рр. та неабиякі творчі потуги в напівізоляції від академічного світу. Тріумфальний і, навіть, фантастичний успіх монографій М. Костомарова, якого, за висловом російського історика П. Мілюкова, «публіка піднесла так високо, як не підносила жодного історика з часів М. Карамзіна». Тяжкі хвороби М. Костомарова на вершині творчого злету, зокрема, страшна загроза повністю втратити зір наприкінці життя.

 

М.М. Ге. Портрет М.І. Костомарова, 1878 р.

   Людина непересiчної долi, величезної культури й освiченостi, iсторик i археолог, фольклорист i етнограф, поет i прозаїк, Микола Iванович Костомаров був, насамперед, працьовитою людиною й увесь свiй вiк провiв за письмовим столом i в архiвних пошуках документiв, якi давали йому змогу вiдкривати новi сторiнки в українськiй iсторiї. Вiн перший у той час звернувся до вивчення iсторiї України. Саме Костомаров один із перших порушив питання про узаконення мови українського народу, його iсторiї, активно вiдстоював думку, що творцями iсторiї є не царi та їхнi наближенi вельможi, а народ.

   «Чому то в усіх історіях оповідають про визначних державних діячів, деколи про закони й інституції, але неначе легковажать життя народної маси? Бідний селянин і хлібороб неначе не існує для історії, чому історія не говорить нам нічого про його побут, про його духове життя, про його почування, вислів його радощів і смутку?», – писав Костомаров. Служiння народовi було головним змiстом життя i працi М.I. Костомарова. Будучи одним iз засновникiв таємної полiтичної, антикрiпосницької i антицаристської органiзацiї – Кирило-Мефодiївського братства, вiн засвiдчив себе як передовий громадський дiяч свого часу.

   Уся творчість Костомарова як історика, фольклориста й письменника проникнута ідеєю народності. Костомаров висунув тезу, що народ може бути предметом історичної науки (не тільки держави і правителі). Тим самим він відкрив можливість для вивчення історії українського народу, для якої в рамках панівного на той час державницького підходу не було місця. На народну творчість Костомаров дивився як на дзеркало, у якому можна побачити відбиття державної діяльності й політичних подій у народних масах. Костомаров був автором близько 300 фундаментальних історичних досліджень, критичних і полемічних статей, які, зокрема, стосувалися життя українського народу. Працi М.I. Костомарова – це енциклопедiя знань, характерiв, життєвих доль визначних i простих людей, якi виявили себе в iсторiї.

До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова

М.І. Костомаров у похилому віці

   «Все творіння мусить бути проникнуте головною ідеєю; єдність дії має з’єднувати окремі явища; фарби й тіні повинні бути накладені у властивому між собою співвідношенні, все має носити образ послідовності та завершеності, все має бути оживлене духом того споглядання, яке згладжує штучність та сліди роботи, і представляє цілу працю немовби витвір натхнення та раптової творчості», – напише історик в одній зі своїх рецензій.

   Доля Костомарова була типовою для талановитих українців 19 століття. Як і всі вони, Костомаров змушений був працювати в інституціях Російської імперії; всі його наукові і більша частина белетристичних праць написані російською мовою. Але своєю невтомною працею він торував шлях наступним поколінням українських літераторів і вчених.

   Праці вченого М.І. Костомарова викликали глибоку повагу його сучасників і були обернені не тільки до минулого нашої України, а і до її майбутнього – до нового покоління людей питливих і знаттєлюбних, глибокодумних і діяльних.

   Вислови М.І. Костомарова з видання «Книга битія українського народу» (1846 р.):

   «І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар»;

   «І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла"».

 

   У рідкісному і цінному фонді Фундаментальної бібліотеки ХНАУ імені В.В. Докучаєва зберігаються видання славнозвісного історика:

До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова
До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1903. – Кн. 1, т. 1–3. – [6], XIV, 731, [1] с. – Печати: Б-ки У.К.С.Г.У. ім. Артема, ФБ Харьк. ин-та зерн. культур.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1904. – Кн. 2, т. 4–6 : Смутное время Московского государства в начале XVII ст. –VII, [1], 672 с. – Печати: Б-ки У.К.С.Г.У. ім. Артема, ФБ Харьк. 2-го реал. уч-ща.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1904. – Кн. 3, т. 7–8 : Севернорусские народоправства во времена удельно-вечевого уклада (история Новгорода, Пскова и Вятки). – V, [1], 498 с. – Печати: Б-ки У.К.С.Г.У. ім. Артема, ФБ Харьк. 2-го реал. уч-ща.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1904. – Кн. 4, т. 9–11 : Богдан Хмельницкий. – V, 742 с. – Печать ФБ Харьк. 2-го реал. уч-ща.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1905. – Кн. 5, т. 12–14. – [4], 827, [1] с. – Печать ФБ Харьк. ин-та зерн. культур.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1905. – Кн. 6, т. 15: Руина; т. 16 : Мазепа и мазепинцы. –XV, [1], 815, [1] с. – Печати: Б-ки Ком. Ун-та им. т. Артема, Б-ки Харьк. О-ва Взаимопомощи Трудящихся Женщин.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1905. – Кн. 7, т. 17–18 : Последние годы Речи-Посполитой. – VI, 714 с. – Печать ФБ Харьк. 2-го реал. уч-ща.
  • Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования / Н.И. Костомаров. – Изд. О-ва для пособия нуждающимся литераторам и ученым («Литературного Фонда»). – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1906. – Кн. 8, т. 19–21. – IV, 1081, [3] с. – Печати: Б-ки Ком. Ун-ту ім. т. Артема.
До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова
  •  Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий. Т. 2 / Н.И. Костомаров. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб. : [в тип. А.К. Киркора], 1870. – 433, [1], IV с. – (Исторические монографии и исследования; т. 10). – Печать Ком. Ун-та им. т. Артема.
  • Костомаров Н.И. Очерк торговли Московского государства в XVI –XVII ст. : ист. моногр. / Н.И. Костомаров. – 2-е изд. – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1889. 359, [3] с. – (Исторические монографии и исследования ; т. 20). – Печать Б-ки Харьк. Высш. Коммерч. курсов.
До 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова
  • Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н.И. Костомаров. – [Пг. : изд-во П.П. Сойкина, 1915]. – Т. 2 : Господство дома Романовых до вступления на престол Екатерины II. XVII столетие. – 480 с. – (Бесплатное приложение к журналу «Природа и Люди» за 1915 г.)
  • Костомаров Н.И. Холуй : эпизод из ист. бытовой рус. жизни первой половины XVIII ст. / Н.И. Костомаров. – 2-е изд. – СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1897. – [2], 297, [1] с. – Печати: Б-ки Харьк. О-ва Взаимопомощи Трудящихся женщин; Б-ки Ком. Ун-та им. т. Артема.

   У нашій книгозбірні зберігається і репринтне відтворення книги М.І. Костомарова:

  • Костомарів Микола. Істория України в житєписях визначнїйших єї діячів / М. Костомарів ; переложив О. Барвінський. – Львів : з друкарні Наук. Товариства імени Шевченка, 1918. – 493 с. – (Репринтне відтворення видання 1918 р. – Львів, 1991).

   «Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», – повторював Микола Іванович Костомаров. Цьому принципу він слідував усе своє життя.


Використана література:

1. Іванко А. Український кремуцій корд М.І. Костомаров / А. Іванко // Історія України. – 2003. – № 10. – С. 1–9.

2. Качкан В. «Співатиму, доки гласу стане» // В. Качкан. Українське народознавство в іменах : у 2 ч. – К. : Либідь, 1994. – Ч. 1. – С. 42–48.

3. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) // Українська Муза. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 113–116.

4. Підгорна Л. Жива реальність / Л. Підгорна // Українська культура. – 2007. – № 10. – С. 30–31.

5. Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) / Ю.А. Пінчук. – К. : Наук. думка, 1992. – 232 с.

6.Пінчук Ю. Мемуарна спадщина М.І.Костомарова / Ю. Пінчук // Історія України. – 1999. – № 48.

7.Поліщук Я. Найісторичніша і найглибша українська країна / Я. Поліщук // Слово і час. – 1993. – № 12. – С. 45–47. – [Микола Костомаров на Волині].

8. Рожнятовська О.А. Гордість України : до 190-річчя від дня народження М.І. Костомарова (1817–1885) / О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2007. – 2 квартал (№ 2). – С. 65–72.

9. Шудря М. Історія державотворення в іменах / М. Шудря // Українська культура. – 1999. – № 7. – С. 14.

10. Ясь О. Надати історії привабливості роману…[Електронний ресурс] / Олексій Ясь // Режим доступа:

https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/nadati-istoriyi-privablivosti-romanu. – Назва з екрана. – (Дата звернення: 11.05.2017).

Н. Говор, бібліотекар;

О. Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань

 

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.