«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

Автор: Intercom от 1-08-2017, 07:57, переглянуло: 375

 

                                                          Із серії «Педагоги-вчені ХНАУ»

Віртуальна виставка

     «Академік К.Д. Глінка»

до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця

          Костянтина Дмитровича Глінки (1867-1927)

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

   5 липня 2017 р. виповнилося 150 років від дня народження Костянтина Дмитровича Глінки (1867-1927) – відомого ґрунтознавця, другого завідувача докучаєвської кафедри, професора мінералогії, геології та ґрунтознавства Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (нині ХНАУ імені В.В. Докучаєва). Він керував дослідженнями генезису, географії та класифікації ґрунтів у період Столипінських реформ 1906–1912 рр. (експедиції Переселенського товариства). К.Д. Глінка – основоположник палеоґрунтознавства, перший академік-ґрунтознавець АН СРСР (1927 р.). Його ім’я присвоєно Воронезькому аграрному університету (Росія).

   У 1889 р. Костянтин Глінка закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і був залишений асистентом при кафедрі мінералогії, професором якої працював В.В. Докучаєв.

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

   У 1895 р. Глінка – асистент кафедри геології і мінералогії Ново-Олександрійського сільськогосподарського інституту, а після захисту магістерської дисертації (1896 р.) – ад’юнкт-професор цієї кафедри. Одночасно керував єдиною на той час в Росії кафедрою ґрунтознавства. 1906 р. учений захистив докторську дисертацію, присвячену дослідженням вивітрювання у галузі ґрунтознавства.

   Протягом 1906–1910 рр. під керівництвом К.Д. Глінки проведено ґрунтові дослідження з якісної оцінки земель Вологодської, Новгородської, Псковської, Тверської, Смоленської, Калузької, Володимирської, Ярославської, Нижегородської, Симбірської та інших губерній. У 1908–1914 рр. він організував і очолив роботу ґрунтово-ботанічних експедицій Головного переселенського управління в Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході і в Середній Азії. Були одержані матеріали щодо характеристики земельних фондів.

   Працюючи професором Ново-Олександрійського інституту, Глінка написав підручник з ґрунтознавства, який витримав шість видань, зокрема англійською мовою.

   Із 1913 р. учений – директор Воронезького сільськогосподарського інституту, із 1922 р. – Ленінградського сільськогосподарського інституту, де одночасно очолював кафедру ґрунтознавства. 1927 р. – директор Ґрунтового інституту АН СРСР. На І Міжнародному конгресі ґрунтознавців (1927 р.) обраний президентом Міжнародного товариства ґрунтознавців. К.Д. Глінка проводив ґрунтові дослідження паралельно з геохімічними і мінералогічними; вони охоплюють широке коло питань фізичної географії і ґрунтового вивітрювання. Професор вніс багато нового в розуміння закономірностей географічного розподілу ґрунтів, генезису, солонцевого процесу, підзолоутворення й утворення бурих напівпустельних ґрунтів.

   Із спогадів професора Б. Полинова: « …достигши шестидесятилетнего возраста и почетного звания действительного члена Академии Наук, он ушел от жизни и щемящую грусть о своем прошлом предоставил своей семье, своим друзьям и своим многочисленным ученикам… Памятников осталось много и нерукотворных, и вещественных. Они тесно связаны между собой, и нам – друзьям покойного К.Д. Глинки – хронологический ряд последних воспроизводит достаточно яркую картину создания первых – нерукотворных, картину развития его глубоко интересной личности, его творчества, его неутомимой деятельности… для науки Константин Дмитриевич сумел подготовить смену и сумел во многих сердцах зажечь тот священный огонь, который возбуждает стремление к истине, к научному творчеству… пусть же эти первые шаги, освященные памятью о Константине Дмитриевиче, поведут их к таким же крупным результатам, каких достиг их … учитель».

   На віртуальній виставці до вашої уваги пропонуємо «рукотворні пам’ятки» – наукову спадщину Костянтина Дмитровича Глінки, що зберігається у рідкісному та цінному фонді ФБ ХНАУ. Аналіз провенієнцій свідчить, що сім видань подаровано самим автором «Учебно-вспомогательной библиотеке студентов Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства», та й майже всі інші книги, представлені на виставці, мають печатку студентської книгозбірні.

 

    Прижиттєві видання К.Д. Глінки з цінного дореволюційного фонду:

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Инструкция для почвенных исследований / сост. К.Д. Глинка. – СПб., 1908. – 36 с., прил. – Библиогр. : с. 27-35. – Штамп «Дар профессора К. Глинки Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.

   «Составил инструкцию К.Д. Глинка, профессор Ново-Александрийского Института с.-хоз. и лесов., заведывающий почвенными исследованиями Переселенческого Управления».

   На с. 27-35 автором подготовлен список литературы: «В предлагаемом ниже списке собраны статьи и заметки, касающиеся почв Азиатской Росси или вопросов, близко стоящих к вопросам почвообразования. Что касается общей библиографии и литературы, затрагивающей вопросы минералогии и геологии Азиатской России, то для справок мы рекомендуем следующие издания: [95 источников] …».

   В приложении на с. 36 читатель найдет перечень «Снаряжение экскурсанта-почвоведа».

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Исследования в области процессов выветривания / К.Д. Глинка. – Отд. отт. из журн. «Почвоведение» № 4 за 1904 г. – [Ново-Александрия, 1904]. –С. 293-322. – Штамп «Дар Автора Учебно-вспомогательной библитеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. К вопросу о классификации туркестанских почв : предварит. отчет

   Переселенческому Управлению / К.Д.Глинка. – Отд. отт. из журн. "Почвоведение", 1909, № 4. – Ново-Александрия : тип. К. Маттисена, 1909. – 64 с. – «Дар Автора Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Краткая сводка данных о почвах Дальнего Востока : (предварит. отчет) / К.Д. Глинка ; Переселен. Упр. Г.У.З.и З. – СПб. : тип. Ю.Н. Эрлих (влад. А.Э. Коллинс), 1910. – 81, [1] с. – Штамп «Дар Професора К.Д. Глинки Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Новейшие течения в почвоведении : (речь на XII Съезде русских Естествоисп. и Врачей) / К.Д. Глинка. – Отд. отт. из № 1 журн. «Почвоведение» за 1910 г. – [СПб., 1910]. – 80 с. – Штамп «Дар Професора К.Д. Глинки Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института. – Рез. фр.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. О залежах гипса (алебастра) в Псковском уезде : доклад Псков. Уезд. Зем. собранию / К.Д. Глинка. – Псков : тип. Губерн. Земства, 1901. – 12 с. – Штамп «Дар Автора Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

                                

  • Глинка К.Д. Послетретичные образования и почвы Псковской, Новгородской и Смоленской губерний / К.Д. Глинка. – Варшава : тип. Густава Папроцкого (бывшая Команд.Общ.), 1902. – С. 65-94. – Отд. отт. из «Ежегодника по Геологии и Минералогии России» (т. 5, вып. 4) / под ред. Н. Криштафовича. – Штамп «Дар Професора К.Д. Глинки Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке». – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института. – Текст рус., нем.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

                             

  • Глинка К.Д. Почвоведение / К.Д. Глинка. – СПб. : изд. А.Ф.Девриена, 1908. – XI, [1], 596 с., 32 рис., 1 почв. карта. – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студентов Ново-Александрийского института; Печать Агрономического Кабинета Императорского Харьковского Университета. – Штамп «Специальный Студенческий книжный магазин Липки Зайфмана. Ново-Александрия Люб. Губ». – Многочисл. пометы.

Із передмови: «Предмет и задачи почвоведения (педологии): «Зачатки почвоведения или педологии, как и всякой другой науки, кроются в отдаленной древности, и недавние поиски исследователей обнаружили, что еще в VI веке до Р.Х. имелись некоторые представления о свойствах почвы. Едва ли можно сомневаться в том, что с тех пор, как человек научился обрабатывать землю, он понемногу приобретал и некоторые навыки в распознавании свойств этой земли. Правда, такие навыки не составляли еще науки; это было простое обыденное знание, но с этого, в сущности, начинала каждая наука, рост которой, по словам Герберта Спенсера, есть не что иное, как расширение обыденного знания».

Із спогадів Б. Полинова: «Первое издание «Почвоведения» появилось в 1908 году. Светло желтая обложка с маркой – монограммой известного тогда крупного издательства Девриена – хорошо знакома всем русским почвоведам… Сколько раз и при подготовке к очередной лекции и при отыскании библиографической справки, особенно, при попытках получить разрешение какого-либо почвенно-географического вопроса приходилось прибегать к помощи этой книги. И, кажется, нет в ней страницы, которая бы не была многократно использована и нет такого вопроса в почвоведении, который не получил бы в этой книге хотя бы некоторого освещения…».

Із спогадів Н. Прохорова: «В 1908 году К.Д. выпускает свой печатный курс почвоведения в виде стройного учения о почве; здесь К.Д. выступил с громаднейшей эрудицией предмета, с обильными сводками литературы по отдельным вопросам почвоведения и с весьма подробно разработанной частью по вопросам выветривания. Курс почвоведения К.Д. становится настольной книгой и справочником всех русских почвоведов, он легко читается вдумчивым студентом-учащимся и скоро завоевывает симпатии в высшей школе у молодежи».

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Почвоведение / К.Д. Глинка. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : изд. А.Ф.Девриена, 1915. – XIX, [1], 707 с., 78 рис., 2 почв. карта. – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института. – Многочисл. пометы.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д.    Почвообразование, характеристика почвенных типов и география почв : (введ. в изучение почвоведения) / К.Д.Глинка. – СПб. : тип. Ю.Н. Эрлих (влад. А.Э. Коллинс), 1913. – [2], 131, [1] с. ; 8 табл. рис., 1 карта. – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института. – Многочисл. пометы.

  Від автора: «В 1911 г. мне пришлось прочесть краткий курс под заглавием: « Характеристика почвенных типов и география почв», вошедший в серию лекций, организованных Географическим Бюро при Педагогическом Музее Военно-Учебных заведений, а в начале 1912 г. вести ряд бесед по вопросам географии почв Азиатской России на выставке «Переселенческого Дела». Знакомство с составом моей аудитории, где бывали педагоги-географы, лесоводы, агрономы, слушатели и слушательницы высших специальных школ и даже ученики средней школы, привели меня к убеждению, что вопросы почвообразования интересуют в настоящее время представителей различных специальностей, так или иначе соприкасающихся с изучением природы».

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Почвообразователи и почвообразование : пособие к изучению почвоведения : Ново-Александрия в 1903/4 акад. г. / К.Д. Глинка. – Литогр. изд. – Варшава : типо-литогр. Б.А. Букаты, 1903-1904. – Ч. 1-3. – Конволют. – Печать Библиотеки Института С.Х. и Л. в Новой Александрии. – Штамп «Член Комитета Ананий Квизоръ?». – Многочисл. пометы.

      Содержание конволюта:

           Ч. 1 : Учение о почвообразователях. – 1903. – 400, 8 с., прил.

           Ч. 2 : Учение о почвообразовании и общих свойствах почвенных масс. – 1904. – 478, 2 с., прил.

           Ч. 3 : Описательное почвоведение. – 1904. – 351 с.

 

   У літографічному посібнику «Почвообразователи и почвообразование» знаходимо курс лекцій К.Д. Глінки, читаних у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва у 1903-1904 академічному році.

                                        

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

 

  • Глинка К.Д. Почвы / К.Д. Глинка. – М. ; Пг. : Госиздат, 1923. – 94, [2] с. – (Библиотека сел.-хоз. инструктора) . – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.

Цитата з тексту: «Что такое почва? Почвой называют тот верхний слой земной коры, который получился благодаря действию на разные горные породы воздуха, воды, растений и животных, как крупных, так и мелких, невидимых для глаза, которые во множестве населяют верхние слои земли… Толщина почвы бывает различная, в зависимости от того, на какую глубину распространилось действие воздуха, воды и живых существ. Чтобы познакомиться с почвой, недостаточно посмотреть на нее сверху; для этого надо выкопать довольно глубокую яму с отвесной стенкой, обращенной к солнцу и рассмотреть эту стенку».

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Глинка К.Д. Почвы России и прилегающих стран / К.Д. Глинка. – М. ; Пг. : Госиздат, 1923. – 348, [2] с. – Печать Учебно-вспомогательной библиотеки студ. Н.-А. института.

 

Із передмови: «Пищущий эти строки надеется, что ему удастся дожить до того момента, когда русский почвовед получит возможность работать так, как работают венгерские, румынские и финские почвоведы, которые имеют соответствующие исследовательские институты, в число задач коих входит, между прочим, и систематическая работа по составлению почвенных карт своих стран.

28 октября 1922 года. Петроград. К. Глинка».                                        

                                         

  Видання про життя та наукову діяльність К.Д. Глінки:

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

 

  • Виленский Д.Г. Глинка К.Д. // Виленский Д.Г. История почвоведения в России : учеб. пособие / Д.Г. Виленский. – М. : Сов. Наука, 1958. – С.180-182.

 

   Цитата из текста: «Глинка считал, что почву можно изучать только «как продукт природы, часть земной коры», «не интересуясь вопросом, как этот продукт относится к человеку и его хозяйственной деятельности».

 

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Костянтин Дмитрович Глінка (1867-1927) // Докучаєвці. 1816-2016 / ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – Х., 2016. – С. 114.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Історія Харківського національного аграрного університету імені  В.В. Докучаєва / ХНАУ. – Х., 2011. – С. 4, 7, 14, 75-76, 184-185, 385, 427.
«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
  • Крупенников И.А. История почвоведения (от времени его зарождения до наших дней) / И.А. Крупенников ; АН СССР, Всесоюз. О-во почвоведов, Ин-т агрохимии и почвоведения. – М. : Наука, 1981. – С. 193-194, 221, 226-231.
  • Мигунова Е.С. Докучаев и лесоводство / Е.С. Мигунова, Г.Б. Гладун. – Сумы : Сум. НАУ, 2010. – С. 33-42, 364.
  • Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаніка, география, почвоведение) : монография / Е.С. Мигунова. – М. : МГУЛ, 2007. – С. 418-480.
  • «Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки
    Памяти К.Д. Глинки : сборник / Ленингр. С.-Х. Ин-т. – Л. : ЛСХИ, 1928. – 223, [1] c. – Библиогр. : с. 219-223 (123 источника). – Тираж 1300 экз.

 

    Присвята: «Незабвенной памяти первого своего ректора академика Константина Дмитриевича Глинки посвящает этот сборник Ленинградский Сельско-Хозяйственный Институт».

 

     Із спогадів Б. Полинова, який будучи студентом Мюнхенського університету, по дорозі додому вирішив завітати до Ново-Олександрійського інституту та познайомитися з уже добре відомим, видатним представником докучаєвського учення про ґрунт К.Д. Глінкою: «После получасовой беседы я почувствовал себя, если не другом, то во всяком случае «старым знакомым» Константина Дмитриевича… И в обстановке уютной квартиры, и в отношениях между членами его большой семьи, и в отношении хозяев к гостям – ничего искусственного, ничего вычурного, эффектного и показного. Уют, покой, простота, добродушие и теплое гостеприимство… Хорошо провел я этот день в Новой Александрии, но уезжал все же с некоторым чувством разочарования… Облик большого ученого тогда в моем представлении никак не связывался с тем добродушием, с простотой тех отношений, и, наконец, с такой широкой доступностью и приветливостью, которая отличала Константина Дмитриевича, как в его семейной жизни, так и вне ее. Научное творчество невольно облекалось в особые, строгие и несвойственные простым смертным внешние формы. И для меня понадобились годы, чтобы понять всю красоту той гармонии, которая создается сочетанием большого ума и доброго, открытого сердца…»

 

     Із спогадів Н. Прохорова: «Если Докучаев и Сибирцев своими трудами в широком  географическом охвате талантливо начертали контуры учения о почве, то Константину Дмитриевичу, как экспериментатору-минералогу и аналитику теперь предстояло углубиться в генезис процессов почвообразования, где явления выветривания играют наиважнейшую роль».

«Академік К.Д. Глінка» до 150-річчя від дня народження видатного ученого-ґрунтознавця Костянтина Дмитровича Глінки

 

  • Тихоненко Д.Г. Історичний нарис кафедри ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (1894-2015 рр.) / Д.Г. Тихоненко. – Х. : Майдан, 2015. – С. 9-11.

 

  Цитата з тексту:«Глінка К.Д. видав підручник «Почвоведение», який витримав шість видань, зокрема й англійською мовою. Він розробив нову генетичну класифікацію ґрунтів світу і вперше обґрунтував 5 типів ґрунтоутворення (підзолистий, болотний, степовий, солонцьовий, латерітний), які утворюють 25 типів ґрунтів».

 

 

     

P.S.  Ласкаво просимо до ознайомлення з прижиттєвими виданнями К.Д. Глінки до читального залу № 4.

 

О.Д. Кандаурова,  завідувач сектора рідкісних і цінних видань

О.І. Артюхова, завідувач довідково-бібліографічного відділу



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.