До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

Автор: bibliograf от 13-11-2017, 10:14, переглянуло: 375

 

Віртуальний огляд 

"ЖИТТЯ ЯК ПОДВИГ":

до 130-річчя від дня народження академіка Миколи Івановича Вавілова

 

Пойдем на костер, будем гореть,

но от убеждений своих не откажемся

М.І. Вавілов

   У блокадному Ленінграді, коли тисячі людей гинули від голоду, купка співробітників Всесоюзного інституту рослинництва цілодобово чергувала біля унікальної колекції культурних рослин світу, яку не встигли евакуювати. Самі хранителі також помирали голодною смертю поряд із зерном, але насіннєвий фонд планети зберегли недоторканим на благо майбутнього життя.

   А засновник безцінного насіннєвого генофонду Микола Іванович Вавілов у ці трагічні дні розмірковував над фундаментальною працею з історії світового землеробства – у Саратовській в’язниці. Писати йому було заборонено, але заборонити думати було неможливо.

   Історію світового землеробства М.І. Вавілов написати не встиг, він помер у в’язниці у 1943 р. Світова наука втратила, можливо, єдиного автора, якому це завдання було по силам

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова
Микола Іванович Вавілов

   Микола Іванович Вавілов (13.11.1887 – 26.01.1943) – великий учений-генетик, географ, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів, творець учення про біологічні основи селекції та центри походження і різноманітності культурних рослин, академік АН СРСР і АН УРСР.

   Учений розробив основні положення теорії імунітету рослин до захворювань; сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості, що дало можливість зрозуміти шляхи еволюції рослинного світу. Зібрав унікальну колекцію зразків місцевої дикої та культурної флори понад 30-ти країн світу, встановив географічні центри походження більшості культурних рослин та осередки первинного землеробства, де переважно концентруються найцінніші для селекції форми.

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

Студентський квиток Миколи Вавілова (Москва, 1910-ті рр.)

   Усе своє життя в науці, починаючи зі студентської лави, М.І. Вавілов присвятив вивченню культурних рослин, переслідуючи шляхетну мету – підвищити їхню врожайність, усунути тим самим загрозу нестачі продуктів харчування для жителів нашої країни і всього людства.

   Однокурсник М.І. Вавілова, відомий у майбутньому ґрунтознавець, перший Президент Всеукраїнської сільськогосподарської академії (нині Української академії аграрних наук, УААН), академік Олексій Никанорович Соколовський писав: «... де б не з’явився Микола Іванович Вавілов, він скрізь умів знайти спільні інтереси та спільну мову з кожною людиною». Про це ж говорить і доктор біологічних наук, професор Л.П. Бреславець: «Микола Іванович ще студентом відрізнявся своїми знаннями та цілеспрямованістю».

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова
До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

М.І. Вавілов в гостях у І.В. Мічуріна (м. Козлов, 1932 р.)

   Які би високі посади не обіймав Микола Іванович, до яких би сфер інтелекту та знань не відносили його за життя та після нього, він завжди ідентифікував себе доволі просто: «Я – агроном».

   Володіючи невичерпною енергією та легендарною працездатністю, за своє відносно недовге життя Вавілов устиг зробити на диво багато: пройшов по дорогах і бездоріжжю п’яти континентів, сформулював великі наукові узагальнення в галузі генетики та еволюційного вчення, написав більше 10-ти книг.

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

М.І. Вавілов з останнім імператором Ефіопії Хайле Селласіє

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

Під час подорожі до Афганістану

   До початку 30-х рр. відносяться численні експедиції зі збору і вивчення культурних рослин, які зробив сам М.І. Вавілов, або які він організував і в яких брали участь його співробітники. Учений відвідав близько 40 країн. Більшість його подорожей були пов’язані з великими труднощами і ризиком, особливо важкими і небезпечними були експедиції до Афганістану (1924 р.) і Ефіопії (1927 р.). За першу з них учений був удостоєний золотої медалі Російського географічного товариства «За географічний подвиг».

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

   У 1930 р. М.І. Вавілов очолив перший в країні академічний заклад з генетики – лабораторію, яка через три роки стала Інститутом генетики АН СРСР. У цій установі були зібрані молоді талановиті дослідники. Сюди ж для роботи запрошено й відомих зарубіжних учених (серед них – майбутній нобелівський лауреат американець Г. Меллер). У 1934 р. Інститут генетики переведено до Москви, але М.І. Вавілов продовжував їм керувати до 1940 р. Нині ця установа (Інститут загальної генетики РАН) носить його ім’я.

   Починаючи з середини 30-х рр. М.І. Вавілова і його співробітників залучено до дискусії з проблем генетики та селекції. В останній період життя ученому довелося мужньо відстоювати і свої наукові переконання, і свою лінію впровадження досягнень науки в практику сільського господарства.

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

   Кінець життя академіка М.І. Вавілова виявився трагічним: страшна машина репресій, яка в той час саме набирала обертів, знищила і всесвітньо відомого вченого. У серпні 1940 р. він був заарештований, переніс багатогодинні допити, суд, який присудив його до вищої міри покарання – розстрілу, тривале утримання в камері смертників. Пізніше смертний вирок був замінений 20 роками ув’язнення. 26 січня 1943 р. у саратовській в’язниці М.І. Вавілов помер від виснаження.

До 130-річчя від дня народження академіка М.І. Вавілова

   Дуже важко визначити межі найширшого кола інтересів, турбот і творчої діяльності Миколи Івановича Вавілова. Мабуть, найбільше точно ці границі задавалися основною метою – роботою Вавілова – перебудова землеробства країни на сучасній науковій основі.

   М.І. Вавілов віддав усю свою енергію для підняття сільського господарства на новий рівень. Він думав про свою Батьківщину, про все людство, прагнучи довести необхідність генетики – науки, здатної створити нові сорти рослин, що врятують людство від голоду і задовольнять зростаючі потреби населення у продуктах харчування.

І. Жидких, головний бібліограф

   

 У книжковому фонді Фундаментальної біблітеки ХНАУ ім. В.В. Докучаєва зберігаються наукові праці академіка Миколи Івановича Вавілова. Завідувач сектора рідкісних і цінних видань О.Д. Кандаурова і бібліотекар відділу обслуговування Л.А. Михайлова підготували віртуальну виставку, на якій представлено як праці вченого, так і видання про нього.


Переглянути віртуальну виставку:


Протягом листопада у читальному залі № 3 бібліотеки експонуватиметься книжкова виставка 

до 130-річчя від дня народження М.І. Вавілова "Наша жизнь коротка - надо спешить"

 

 

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.