«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

Автор: Intercom от 12-03-2018, 14:43, переглянуло: 306

 

«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»:

до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

Антон Семенович Макаренко


   Воспитательный процесс – процесс постоянно длящийся, и отдельные детали его разрешаются в общем тоне семьи, а общий тон нельзя придумать и искусственно поддерживать. Общий тон, дорогие родители, создается вашей собственной жизнью и вашим собственным поведением.

   Антон Семенович Макаренко (13 березня 1888, Білопілля1 квітня 1939, Голіцино) – український радянський педагог і письменник, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання. Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання дітей-правопорушників у трудовій колонії ім. М. Горького (1920–1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф.Е. Дзержинського (192735, у передмісті Харкова). Розробляв теорію і методику виховання в колективі, теорію сімейного виховання.


«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

Антон Макаренко, 1930 р.


   Один із найвідоміших педагогів народився 1 березня 1888 р. у м. Білопілля Харківської губернії в сім’ї робітника-маляра. У 1904 р. закінчив 4-класне училище в м. Кременчуці, потім вчительські курси. У 1905–1914 рр. викладав у залізничних училищах. У 1916–1917 рр. служив ратником у діючій армії, потім був демобілізований у зв’язку з короткозорістю. У 1917 р. із золотою медаллю закінчив Полтавський педагогічний інститут.

   У той час вважалося, що людина або від народження схильна до пороків, або ж від народження порядна. Незважаючи на це, Макаренко вважав, що правильне виховання є головною умовою для формування гідної людини. Коли він завідував різними установами для малолітніх правопорушників, то домагався там безпрецедентних успіхів. Макаренко використовував величезну виховну силу роботи в колективі. Шкільне навчання поєднувалося з продуктивною працею в команді, де об’єднувалися вимогливість, довіра і дух гри.


«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка
«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

М. Горький і А. Макаренко з групою дівчат-вихованок і з групою хлопців-вихованців колонії. Куряж, 1928 р.


   М. Горький писав: «Организатором и заведующим колонии является А.С. Макаренко. Это бесcпорно талантливый педагог. Колонисты действительно любят его и говорят о нем тоном такой гордости, как будто они сами создали его. Он суровый по внешности, малословный человек лет за сорок... с умными и зоркими глазами. Говорит хрипло... двигается медленно и всюду поспевает, всё видит, знает каждого колониста, характеризует его пятью словами и так, как будто делает монументальный фотографический снимок с его характера».

   У своїй педагогічній роботі А.С. Макаренко виходив із такого положення: «Відповідальність перед дітьми – це відповідальність перед історією; сьогоднішні діти – це завтрашня історія, завтрашнє майбутнє людства, нашої великої справи».

   Працюючи зі специфічним контингентом, видатний педагог приділяв велику увагу розумовому вихованню дітей і підлітків, а також удосконаленню педагогічного процесу в школі, поліпшенню навчально-виховної роботи. Макаренко завжди попереджував своїх вихованців: «Щоб я не чув таких розмов: навіщо мені школа, я й так учений». Проводив зразкові уроки, часто відвідував уроки інших учителів, вивчав передовий педагогічний досвід.


«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка
«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка

 А. Макаренко з вихованцями комуни


   Завідуючи колонією на Україні, яка мала славу кубла самих невиправних злодіїв і безпритульників, Макаренко домігся феноменальних успіхів – важкі підлітки не тільки перевиховувалися, а й працювали з дуже хорошими результатами. Тоді ж Макаренко розробив проект управління дитячими колоніями Харківської губернії. Але після того, як його система виховання була оголошена «нерадянською», він подав заяву про звільнення з роботи.

   А.С. Макаренко написав «Педагогічну поему» – унікальну книгу, у якій він показав шлях виховання особистості. Він заснований на повазі до особистості і її активної діяльності в колективі. Ця праця принесла йому всесвітню популярність і стала новою сторінкою в історії педагогіки.

   У 1935 р. Макаренко був переведений до Києва помічником керівника відділу трудових колоній НКВС України. У вересні 1936 р. на нього з комуни ім. Ф.Е. Дзержинського надійшов політичний донос – причиною його були консерватизм і заздрість менш щасливих колег.  У цьому доносі Макаренка звинувачували в критиці І.В. Сталіна. Після цього письменник мусив переїхати до Москви.

   У 1937 р. він завершив роботу над «Книгою для батьків». На початку 1939 р. А.С. Макаренка нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

   Активна діяльність Макаренка в Москві була перервана раптовою смертю у вагоні приміського поїзда 1 квітня 1939 р.

  Всесвітня слава Макаренка пов’язана з ефективністю його педагогічної діяльності, перш за все – у справі ліквідації дитячої безпритульності. Завдяки цьому чудовому педагогу тисячі дітей, які були приречені на жалюгідне існування, знайшли гідне місце в житті.

   Своєю практичної діяльністю він підтвердив свої слова: «Я сповідую нескінченну впевненість у необмеженій могутності виховної роботи ... Я не знаю жодного випадку, коли б повноцінний характер виник без здорової виховної обстановки, або, навпаки, коли характер понівечений вийшов би, незважаючи на правильну виховну роботу».

   Рішенням ЮНЕСКО А.С. Макаренко визнаний одним із чотирьох педагогів, які визначили спосіб педагогічного мислення у ХХ ст.


«ІНЖЕНЕР ЛЮДСЬКИХ ДУШ»: до 130-річчя від дня народження А.С. Макаренка


Вислови великого педагога:

◆ Никакая дружба невозможна без взаимного уважения.

◆ Наши дети – это наша старость.

◆ Тот, кто способен относиться к женщине с упрощенным бесстыдным цинизмом, не заслуживает доверия как гражданин; его отношение к общему делу будет так же цинично, ему нельзя верить до конца.

◆ Девушек нужно учить большему уважению к себе, к своей женской гордости. Девушку нужно учить, чтобы она даже приятных ей молодых людей встречала с некоторым перцем.

◆ Любовь – это самое великое чувство, которое вообще творит чудеса, которое творит новых людей, создает величайшие человеческие ценности.

◆ Ничто так человека не учит, как опыт.

◆ Нельзя воспитать мужественного человека, если не поставить его в такие условия, когда бы он мог проявить мужество, все равно в чем – в сдержанности, в прямом открытом слове, в некотором лишении, в терпеливости, в смелости.

◆ Только живой пример воспитывает ребенка, а не слова, пусть самые хорошие, но не подкрепленные делом.

◆ Воспитание происходит всегда, даже тогда, когда вас нет дома.

◆ Научить любить, научить узнавать любовь, научить быть счастливым – это значит научить уважать самого себя, научить человеческому достоинству.

   Уся історія вітчизняної педагогіки, починаючи з 40-х рр., у своєму поступальному русі відчуває благотворний вплив педагогічних поглядів А.С. Макаренка – яскравого представника педагогічної науки.


Матеріал підготувала головний бібліограф Ірина Жидких



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.