ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

Автор: Intercom от 13-03-2018, 13:10, переглянуло: 247

 

ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ

ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

 

Б.М. Кустодієв


«…якщо я коли-небудь бачив у людині дійсно високий дух, так це в Кустодієва ... Не можна без хвилювання думати про велич моральної сили, яка жила в цій людині і яку інакше і не можна назвати, як героїчною і доблесною»

 Ф. Шаляпін


Купчиха за чаєм


   Краса, огрядність, достаток – усі барви забезпеченого життя постають перед нами з картини «Купчиха за чаєм». Ця картина відома, мабуть, всім з дитинства. Її автор – широковідомий російський художник Борис Михайлович Кустодієв. Доречі, на аукціоні Sotheby’ у 1998р. цю картину було продано за 1,8млн. фунтів.

   Народився майбутній митець на Волзі, в Астрахані, у 1878р. Батько помер, коли хлопчикові було лише два роки, залишивши двадцятип’ятирічну дружину з чотирма дітьми.

   Ще до цієї трагічної події батько хлопчика, який був професором, викладав логіку в духовній семінарії. Природно, що згодом і Михайла рідні хотіли бачити у тій же ролі, тому віддали навчатися спочатку до духовного училища, а згодом і до семінарії. Але потяг до творчості майбутній художник відчув ще будучи дитиною, бо малювати почав ще у п’ятирічному віці, а коли хлопцеві було лише дев’ять, він відчув справжнє потрясіння, відвідавши виставку Пересувників.

   Опікувався сім’єю Кустодієвих дядько Михайла, який матеріально підтримував сім’ю і слідкував за навчанням дітей, але при цьому не дуже прихильно ставився до мистецтва. Однак, наполегливість Михайла та очевидні успіхі у малюванні змусили дядька оплачувати уроки, які юнак брав у випускника Петербурзької Академії мистецтв П. Власова, а згодом це дозволило Кустодієву вступити до Імператорської Академії мистецтв , де з другого курсу він навчався у свого кумира І.Є. Рєпіна.

   До Петербургу він поїхав, маючи дві пари шкарпеток, які носив одночасно, бо у нижньої пари бракувало пальців, а у верхньої – п’ят. На перший свій гонорар у 16 карбованців придбав полотно для роботи і штани для себе.

   Незважаючи на те, що художник зразу ж заявив себе як портретист, для дипломної роботи він обрав жанрову тему, для втілення якої виїхав на етюди до Костроми. Тут він знайомиться з Юлією Прошинською, з якою незабаром одружується. У шлюбі в пари народилося троє дітей, та вижили лише син Кирило та дочка Ірина. І діти, і дружина були сенсом його життя. Їм він присвятив багато творів, особливо улюбленій донечці. «…я переживаю тепер найкращу пору мого життя – пишу картину і відчуваю, що люблю і мене лю» – пише художник.


Портрет дружини Юлії з донькою Іриною


   Закінчивши Академію з золотою медаллю, Б.М. Кустодієв отримує фінансову можливість стажуватися у Франції. Повернувшись через півроку, він розробляє жанр портрета-картини, особливостю якого є тісний зв’язок безпосередньо портрета з великою кількістю побутових елементів. Багато художник працює в жанрі художньої графіки, а також як театральний декоратор.

   1911 рік приніс в життя художника серйозні випробування: Борис Михайлович захворів. Спочатку швейцарські лікарі ставлять діагноз «туберкульоз кісток», але згодом він виявляється хибним. Лише через два роки марного лікування з’ясовується, що у художника пухлина хребта. Зроблена в Германії операція приносить значне полегшення і дає можливість знову поринути у світ мистецтва.

   Кустодієв дарує нам сонячний, яскравий, барвистий світ. Його галерея жіночих образів, якими хочеться милуватися, носить позитивний і піднесений настрій. Дуже життєрадісними, привабливими є його картини «Красуня», «Дівчина на Волзі», «Російська Венера».


Російська Венера
Портрет імператора Миколи ІІ

   Слава художника росте. Визнанням цього є замовлення на виготовлення портрета імператора Миколи ІІ.

   Результат чергової операції у 1915р. – параліч. Хвороба прогресує, але художник не здається: «живу, бачу блакитне небо і гори – і за це спасибі».

   Полотно підвішують над його ліжком майже горизонтально, бо працювати можна тільки лежачи. Боротися за життя, виривати кожний день у хвороби стало для нього звичкою. Друзів вражало те, що, знаходячись в інвалідному візку, художник відвідував прем’єрні вистави в театрах, їздив країною.

   Він пише: «… не кажіть про мою хворобу нікому – а, навпроти, що я здоровий, а головне, веселий, втім, це правда, незважаючи на жахливі болі, – я сам здивований своєю життєздатністю і навіть життєрадісністю».


«…мій світ тепер – це тільки моя кімната»


   Революцію 1917р. художник спочатку сприйняв з надією, але швидко розчарувався і змушений був співпрацювати з владою заради підтримки сім’ї. Він розробляє ескізи марок, плакати, оформлення журналів, ілюструє книжки. У ці роки молоді критики вішають на нього ярлик «останнього співака купецько-куркульського середовища». Але ми розуміємо, що кожне художнє полотно Б.М. Кустодієва – це втілення повнокровного яскравого життя глибинки, таке справжнє, що хочеться поринути у ті давні часи і відчути серцебиття персонажів.


портрет Ф.І. Шаляпіна


   Останнім значним витвором художника став портрет Ф.І. Шаляпіна. Без перебільшення можна сказати, що його створення – справжній подвиг хворого митця.Величезну картину, що висіла над ліжком, можна було пересувати за допомогою спеціального рухливого механізма. Страшний біль потребував надлюдських зусиль для роботи. А працював Кустодієв з ранку до ночі.
   Написано портрет на тлі веселого ярмарку. На артисті розкішна хутряна шуба, біля ніг – улюблений бульдог. Відомо 130 портретів Ф.І. Шаляпіна, та цей великий артист вважав найкращим.

   Після цього Б.М. Кустодієву залишалося жити 6 років.

   Наче підводячи підсумок, відомий художник Верейський сказав :

« Його життя – рідкісний приклад перемоги творчого горіння над немічною плоттю».

   Життя Бориса Михайловича Кустодієва обірвалося 26 травня 1927 року у дощовий весняний день. Хтось із траурної процесії зауважив : «Плаче природа, сумно без Кустодієва».

 

Почитаймо про художника


ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

   На тихій зазвичай вулиці толока. Біля парадного під’їзду чути одне й те ж запитання: «Чи немає зайвого квитка?» Поруч з великою афішею вистроюється черга з тих, хто мріє потрапити до бажаних високих дверей, коли схлине потік щасливих власників запрошень.

Таку картину можна було постерігати біля будівлі Академії мистецтв, що на Кропоткинській вулиці в Москві, коли там было розвгорнуто ювілейну виставку відомого майстра пензля Бориса Михайловича Кустодієва.


ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

   «Не знаю, удалось ли мне сделать и выразить в моих вещах то, что я хотел, – любовь к жизни, радость и бодрость, любовь к своему, «русскому» – это было всегда единственным «сюжетом» моихкартин...» – писав художник.


ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

   Всесвітньо відома галерея Уффіці у Флоренції. Серед портретів найвідоміших майстрів живопису, художників усіх часів і народів є один, що мимоволі привертає увагу відвідувачів.

...На фоні яскравого блакитного неба, сліпучого білого снігу, залитий сонячним свяйвом, стоїть чоловік в темній шубі, обшитій хутром. На голові у нього величезна руда хутрова шапка. Він стоїть біля ринкового прилавку з квітчастими глиняними іграшками. Енергійне худорляве обличчя, ледь насмішкуватий погляд, русява борідка і вуса – таким зобразив себе на автопортреті художник Борис Кустодієв.


Автопортрет художника

 

ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА
ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА
ЯСКРАВИЙ МИТЕЦЬ ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Б.М. КУСТОДІЄВА

Каменский А. Борис Михайлович Кустодиев / А. Каменский. // Огонек. – 1989. – № 25. – С. 16–17 : ил.

 

Запрошуємо до бібліотеки на перегляд!

 

Підготувала завідувач довідково-бібліографічного відділу

О. Артюхова.



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.