"Випереджаючи час": до 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського

Автор: Intercom от 20-03-2018, 10:48, переглянуло: 231

 

Віртуальна виставка

«Випереджаючи час»:

до 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського (1863–1945)

   Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться і поглиблюватимуться його ідеї, а в працях відкриватимуться нові сторінки, які ставатимуть джерелом нових пошуків. Багато дослідників наснажуватимуться його гострою, настирливою, завжди геніальною творчою думкою; молодим поколінням він повсякчас буде вчителем у науці та яскравим взірцем плідно прожитого життя.

Олександр Ферсман, радянський геохімік,

віце-президент (1926–1929) АН СРСР

"Випереджаючи час": до 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського
"Випереджаючи час": до 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського

   12 березня 2018 р. минає 155 років від дня народження геніального вченого-енциклопедиста, мислителя світового рівня, українця за походженням, академіка Володимира Вернадського(12 березня 1863, Петербург, Російська Імперія – † 6 січня 1945, СРСР). Ученому були властиві універсальність і нетривіальність мислення, унікальна архітектоніка наукових побудов, гуманістичний підхід до аналізу й вирішення будь-яких наукових, суспільних чи політичних проблем.

   В.І. Вернадський – природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму; засновник і перший голова Академії наук України (1918–1919); засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім’ям). Учений збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.

   Неперевершеною є наукова спадщина Володимира Вернадського. Вона – унікальна, фундаментальна, багатогранна, адже В. Вернадський належить до вчених широкого профілю: почавши з кристалографії і мінералогії наприкінці життя створив концепцію ноосфери, у якій сформулював принципи взаємодії природи й суспільства. Наукову спадщину В. Вернадського становлять понад 400 опублікованих праць. Деякі з них побачили світ через багато років по його смерті.

   У рідкісному і цінному фонді Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В.В. Докучаєва зберігаються прижиттєві видання праць В.І. Вернадського.

Вернадский В.И. История минералов земной коры / В.И. Вернадский. – Пг. : Науч. хим.-техн. изд-во, 1923. – Т. 1, вып. 1. – 208 с.

Із передмови: «В издаваемом виде книга не охватывает всех разделов минералогии, не касается кристаллографии. Я выпускаю ее, видя все ее недостатки – но думаю, что она же может быть полезна, так как охватывает область минералогии с другой точки зрения, чем это обычно делается. Париж, Февраль 1924».

Вернадский В.И. Краткий очерк о ходе исследования радиоактивных месторождений Российской империи летом 1914 г. / В.И. Вернадский. – Пг. : Императ. АН, 1914. – [32] с. – (Изв. Императ. АН).

Доклад В. Вернадского на заседании Физико-Математического Отделения 29 октября 1914 г. об исследованиях радиоактивных месторождений Российской Империи: на Урале, Пермской и Оренбургской губерниях, района Слюдянки (около Байкала), области Забайкалья, Ферганской области, на Кавказе.

Вернадский В.И. Минералогия / В.И. Вернадский. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : печатня С.П. Яковлева, 1910–1912. – Вып. 1–2.

Книга из Учебно-вспомогательной библиотеки студентов Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства. Судя по печати на титульном листе, продавалась в «Специальном студенческом книжном магазине Липки Зайфмана в Ново-Александрии, Люблинской губернии».

Вернадский В.И. Минералогия : лекции, чит. студ.-естественникам Моск. Ун-та / В.И. Вернадский. – [М. : печатня С.П. Яковлева], 1907–1910. – Ч. 1–2. – 472, 165 с.

Книга издана литографическим способом на правах рукописи. На титульном листе автограф «Н. Ватич. 15/III 1909 года». Можно предположить, что эта книга из личной библиотеки Неофита Степановича Ватича, магистранта минералогии и геологии, старшего ассистента кафедры минералогии Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства.

Вернадский В.И. Об изучении естественных производительных сил России / В.И. Вернадский. – Пг. : Императ. АН, 1915. – [22] с.

Доклад на заседании Физико-Математического отделения 8 апреля 1915 г. Напечатано по распоряжению Императорской Академии Наук, апрель 1915 года. За Непременного Секретаря академик В. Вернадский.

Вернадский В.И. Опыт описательной минералогии. Т. 1. Самородные элементы. – СПб. : Императ. АН, 1908–1914. – Вып. 1–5.

От автора: «Основной задачей является пересмотр природных химических соединений земли с точки зрения химических процессов, в ней идущих. Это, по моему мнению, есть главная задача минералогии... Работа рассчитана на несколько томов и на много лет... Очень буду рад за всякие указания ошибок, недосмотров и новых данных».

Вернадский В.И. Парагенезис химических элементов в земной коре : речь / В.И. Вернадский. – [М. : тип. Лисснера и Собко, 1909]. – 19 с.

Речь при открытии секции геологии и минералогии 28 декабря 1909 г. на XII Съезде Русских Естествоиспытателей и Врачей.

От автора: «...через сто лет мы приходим к этим вопросам с другой стороны, наученные опытом, опираясь на более точные исследования. Пойдем по этому пути с оглядкой, но смело — так как даже эти широкие обобщения явно недостаточны, малы и ничтожны перед разнообразием и величием стоящих перед нами природных процессов!».

Вернадский В.И. Химический состав живого вещества в связи с химией земной коры / В.И. Вернадский. – Пг. : Время, 1922. – 48 с.

Рукопись настоящей статьи прислана автором из Праги. По дороге в Париж, куда академик В.И. Вернадский, будучи приглашен для чтения лекций в Сорбонне, командирован Российской АН, он прочел в Чешском Карловом университете в Праге сообщение о химическом составе живого вещества.

От автора: «Я позволю себе коснуться некоторых вопросов, которые всецело овладели мной эти последние года, из области новой, окончательно установившейся в XX веке науки – геохимии».

 

   «Зараз ми переживаємо нову геологічну еволюційну зміну біосфери. Ми входимо в ноосферу. Ми вступаємо в неї – у новий стихійний геологічний процес – у грізний час, в епоху руйнівної світової війни.

   Але найважливішим для нас є той факт, що ідеали нашої демократії йдуть в унісон зі стихійним геологічним процесом, із законами природи, відповідають ноосфері.

   Тому можна дивитися на наше майбутнє впевнено. Воно в наших руках. Ми його не випустимо». В.І. Вернадський, 1944 р.

 

Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.