Віртуальний огляд
КНИГОВИДАВЕЦЬ АДОЛЬФ ФЕДОРОВИЧ МАРКС
(1838–1904)
до 180-річчя від дня народження видатного книговидавця та книготорговця
Адольф Федорович Маркс. Фотографія початку 1900-х рр. |
Книжкова виставка "Книговидавець А.Ф. Маркс" у читальному залі бібліотеки |
У рідкісному і цінному фонді Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у книговидавчій колекції належне місце займають книги, видані відомим «німцем» російського книговидання Адольфом Федоровичем Марксом. У фонді бібліотеки зберігаються 327 видань, що вийшли друком у видавництві А.Ф. Маркса. 5 березня 2018 р. відомому книговидавцю виповнилося 180 років від дня народження.
Маркс народився у Штеттині в Пруссії (нині Щецин, Польща) у родині фабриканта з виробництва баштових годинників. Здобувши середню освіту в училищі, він поступив учнем до книжкової торгівлі Д.К. Гінсторфа. Потім працював прикажчиком у книготоргових фірмах Вістмарка, Берліна, Штеттина. Із юності Маркс призвичаївся до читання, до книги.
1859 р. на запрошення петербурзького книготорговця Ф.А. Бітепажа Маркс переїхав до Росії. Проробивши 5 років у Бітепажа, він зайняв посаду прикажчика у книжковому магазині М.О. Вольфа.
Із 1865 р. майбутній «книжковий міліонер» розпочав самостійну діяльність: викладав іноземні мови, працював письмоводителем (діловодом) в управлінні Петербурзько-Варшавської залізниці.
Адольф Маркс. Портрет 1854 р. |
Перша сторінка журнала "Нива" №17, 1891 |
1869 р. розпочалася видавнича діяльність А.Ф. Маркса. Він виклопотав собі право на видання щотижневого ілюстративного журналу для «сімейного читання» – «Нива», перший випуск якого вийшов у 1870 р. Журнал позиціонував себе як журнал для сімейного читання і був орієнтований, головним чином, на буржуазного і міщанського читача. У журналі публікувалися літературні твори, історичні, науково-популярні та різні ювілейні нариси, репродукції і гравюри картин сучасних художників. Матеріали політичного і суспільного змісту давалися в «добромисному» дусі і супроводжувалися численними ілюстраціями – до початку XX ст. зазвичай гравюрами, потім фотографічними оглядами. У розділі белетристики публікувалися твори російських і зарубіжних письменників. Та більш за все увагу читачів приваблювали фотокореспонденції про найважливіші події у світі та репродукції картин і малюнків видатних художників: І.К. Айвазовського, В.В. Верещагіна, І.Ю. Рєпіна та ін. Художні репродукції випускалися також у виді «премій» до журналу.
Наведемо уривок із спогадів І.Д. Ситіна «Страницы пережитого», у якому відтворено розмову двох книговидавців.
Сторінки з життя книговидавців кінця XIX ст.
У 1879 р. Міністерство внутрішніх справ дозволило видавцю випуск безкоштовних додатків до журналу «Нива». Маркс першим зробив такі додатки економічним стимулом, які сприяли успіху журналу. Унаслідок підписка виросла до небувалого тиражу – 250 тис. примірників.
А.Ф. Маркс одним із перших серед російських видавців став випускати «розкішні» ілюстровані подарункові видання. Це «Втрачений і повернутий рай» Дж. Мільтона з ілюстраціями Г. Доре, «Фауст» Й.В. Гете в перекладі А.А. Фета з ілюстраціями Е. Зейбертца, «Казки» братів Грімм та ін.
У 1881 р А.Ф. Маркс купив з аукціону друкарню, у якій раніше друкувалася «Нива». У 1885 р перевів її у спеціально збудоване приміщення, а також значно розширив і модернізував машинний парк. Першим у Росії він оснастив друкарню ротаційної машиною і високопродуктивним літографічним обладнанням німецького виробництва. У середині 1890-х рр. у Санкт-Петербурзі Маркс побудував ще одну друкарню.
А.Ф. Маркс в редакції журнала "Нива". Малюнок Є. Самокиш-Судковської. "Нива" 1904, №50, 11 грудня |
У 1895 р на I-й Всеросійській виставці друкарської справи продукція фірми Адольфа Маркса була відзначена золотою медаллю Російського технічного товариства.
У 1898–1901 рр. Маркс побудував новий виробничий комплекс із декількох 4-х і 5-ти поверхових корпусів, у яких розмістили друкарню, літографі., картографічне і фотографічне відділення, сховища кліше і стереотипів.
За 10 років, із 1894 до 1904 р. (рік смерті Маркса), у світ вийшли додатками до «Ниви» чи самостійними виданнями повні зібрання творів видатних вітчизняних і зарубіжних письменників: М.В. Ломоносова, В.А. Жуковського, М.В. Гоголя, Ф.М. Достоєвського, А.П. Чехова, О.К. Толстого, А.А. Фета, Ж.-Б. Мольєра, Г. Гейне та ін. Завдяки дешевизні, видання розповсюджувалися по російським провінціям небувалими раніше тиражами.
Видавництво А.Ф. Маркса було універсальним. Він друкував книги з природничих наук, сільського та лісового господарства, мистецтва, географічні атласи, подарункові ілюстративні видання великого формату. Збільшуючи тиражі, Маркс мав можливість знижувати ціни та успішно конкурувати з іншими видавцями. За словами сучасників, Маркс «сделался генералом в издательской армии и, умирая, оставил миллионное состояние, дома, типографии и громкое имя».
За заповітом володаря, після його смерті видавництво перетворено в акціонерну компанію «Товарищество издательского и печатного дела А.Ф. Маркс». У травні 1916 р. фірму викупив І.Д. Ситін. У листопаді 1919 р. вона фактично припинила існування, і в 1924 р. остаточно ліквідована.
Використана література:
1. Баренбаум И.Е. История книги : учебник / И.Е. Баренбаум. – 2-е изд., перераб. – М. : Книга, 1984. – С. 84–85.
2. Жизнь для книги / сост. и подгот. текста А.З. Окорокова. – М., 1962. – 279 с. : ил. – (Из истории книги и издательского дела в России).
3. А.Ф. Маркс // Книговедение : энцикл. словарь. – М. : Сов. Энцикл., 1982. – С. 334.
Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;
Ірина Жидких, головний бібліограф