Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Автор: bibliograf от 10-04-2018, 10:25, переглянуло: 346

 

Віртуальний огляд

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ

   Щороку 11 квітня народи країн, постраждалих від нацистської агресії, відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Цей день встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй з нагоди події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

   У березні 1945 р. німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахнуло збройне повстання, організоване силами самих ув’язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня – день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 р. повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

   Концентраційні табори – це місця перебування великих мас людей, взятих під варту за політичними, соціальними, расовими, релігійними та іншими ознаками. Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

   Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 р. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

   Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів у якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох–шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

   Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 р. За вісім років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених страчено в Бухенвальді, зокрема майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

   Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. Із 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, зокрема і концентраційні табори, знищено понад 11 млн. чоловік.

   Так навмисна спроба повного винищення єврейської нації призвела до знищення 60% євреїв Європи і близько третини єврейського населення світу. Також знищено біля третини циганського народу; тотально винищені чорні громадяни Німеччини, душевнохворі і непрацездатні. Серед інших, расою, яка повинна бути скореною та за кінцевим рахунком знищеною, були слов’яни, зокрема, поляки, українці, білоруси, росіяни, яких було знищено біля 10,5 мільйонів.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

   Основні засади і напрями гітлерівської «східної політики» найбільш яскраво втілилися у генеральному плані «Ост», розробленому головним імперським управлінням безпеки. План «Ост» – план німецького уряду Третього рейху по «звільненню життєвого простору» для німців та інших «німецьких народів», що передбачав масові етнічні чистки населення Східної Європи. У вигляді закінченого плану план «Ост» не зберігся, він був надзвичайно секретним. На Нюрнберзькому процесі єдиним доказом існування плану були «Зауваження та пропозиції. Східного міністерства по генеральному плану «Ост».

   Згідно з планом, слов’яни, що живуть у країнах Східної Європи та європейської частини СРСР, повинні були піддатися частково германізації, а частково бути депортовані за Урал або знищені. Передбачалося залишити невеликий відсоток місцевого населення з метою використання в якості безкоштовної робочої сили для німецьких колоністів.

   Німецькі історики вважають, що план передбачав:

     - знищення або вигнання 80–85% поляків. На території Польщі повинні були залишатися тільки приблизно 3–4 млн. чоловік;

     - знищення або вигнання 50–75% чехів (близько 3,5 млн. осіб). Інші підлягали онімечченню;

     - знищення 50–60% росіян в європейській частині Радянського Союзу, ще 15–25% підлягали депортації за Урал;

     - знищення 25% українців і білорусів, ще 30–50% українців і білорусів підлягали використанню в якості робочої сили.

   За свідченнями тих в’язнів, що вижили, в таборах смерті, проводилися варварські «експерименти» над людьми. В’язнів поміщали в спеціальні холодильні камери і проводили над ними досліди з переохолодженням і штучним заморожуванням. Для випробування нових медичних засобів викликалися різні захворювання: малярія, висипний тиф, інфекційна жовтяниця тощо. На живих людях перевіряли вплив на організм отрути і дію запальних бомб. Для контролю над кількістю знищених людей використовувалися рахувальні машини з перфокартами.

   Нацистські табори на українській землі (за матеріалами з Довідника про табори, тюрми та ґетто на окупованій території України (1941–1944) / упоряд. Дубик. – М. – Київ, 2000. – 304 с.):

   - 2 класичні концтабори. До концентраційних таборів на території України належать концтабір у Львові (Янівський) та Києві (Сирецький). Вони зазначені у переліку концентраційних таборів Федерального закону Німеччини стосовно компенсаційних виплат;

   - 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв. За суворістю режиму утримання ці табори наближалися до концтаборів. Частина з них знаходилася безпосередньо в ґетто;

   - 7 виправно-трудових таборів; 15 таборів примусової праці; 304 ґетто; 23 пересильні табори; 66 гестапівських тюрем; 242 табори для військовополонених.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Концтабір "Шталаг 329" у Вінниці

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Концтабір "Stalag 360" у Рівному

   Попри істотні відмінності у призначенні й специфіці функціонування, усі табори стали ланками єдиної системи, в основі якої був сконструйований безупинний конвеєр смерті. Табори на окупованих східних територіях мали найбільш жорстокий характер, що визнають і німецькі дослідники. У всіх таборах на території окупованої України спостерігалася висока смертність, голод, відсутність медичної допомоги, тортури, знущання над в’язнями, масові знищення. Досить планомірно на великому географічному просторі були знищені мільйони людей.

   Система нацистських концтаборів була ліквідована разом із розгромом гітлеризму та засуджена за вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, як злочин проти людяності.

   У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів ми згадуємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв, і тих, хто вижив усім смертям на зло, живучи за мертвих.

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.