"Перлини" іноземного фонду

Автор: bibliograf от 4-06-2018, 07:59, переглянуло: 162

 

ПЕРЛИНИ ІНОЗЕМНОГО ФОНДУ

   Навесні всі поціновувачі книги і художнього слова відзначають Всесвітній день книги й авторського права. «Книги обладают способностью бессмертия. Они самые долговечные плоды человеческой деятельности». Цей вислів шотландського письменника Семюела Смайлса влучно передає цінність книг, які протягом багатьох століть несуть унікальний вантаж знань наступним поколінням.

"Перлини" іноземного фонду

   У рідкісному та цінному фонді Фундаментальної бібліотеки зберігаються 1095 видань іноземними мовами (за відомостями на 1.04.2018 р.), зокрема англійською – 207 прим., німецькою – 569 прим., французькою – 297 прим., іншими мовами світу (крім російської) – 22 прим.

   Справжніми «перлинами» іноземного фонду книгозбірні є дві найстаріші книги бібліотеки. Цього року видання відзначають 250-річний ювілей. Гортаючи сторінки цих старовинних книжок, поволі затамовуєш подих. Ти немов би переносишся у далекі часи зовсім іншого, майже незрозумілого, але напрочуд цікавого людського життя...

"Перлини" іноземного фонду

   The Farmer's letters to the people of England: containing the sentiments of a Practical Husbandman, on various Subjects of great Importance... / [Arthur Young]. – The second edition, corrected and enlarged. – London : printed for W. Nicoll, 1768. – 9, 482 p.

   у перекладі з англійської:

   Юнг, Артур. Письма фермера к английскому народу, содержащие мнение практикующего земледельца по различным, очень важным предметам ... / [А. Юнг]. – 2-е изд., испр. и доп. – Лондон : отпечатано для У. Николла, 1768. – 9, 482 с. ; 21 см. – Авт. установлен по: Гриднов С.В. Экономическое и социальное развитие Англии и Франции в освещении А. Юнга (2 пол. XVIII – начало XIX вв.) – [Электрон. ресурс] : автореф. дис. ... канд. ист. наук / С.В. Гриднов. – Режим доступа: http://www.dslib.net/vseobwaja-istoria/jekonomicheskoj-i-socialnoe-razvitie-anglii-i-francii-v-osvewenii-artura-junga.html. – В тексте многочисл. пометы.

   Бумага верже.

   Переклад інформації з титулу: «Книга содержит мнение практикующего земледельца по различным, очень важным предметам, в частности:

   - экспорт зерна;

   - баланс сельского хозяйства и фабрикантов (промышленников);

   - настоящее положение бедняков;

   - цены на провизию и запасы провианта;

   - труды общества по поддержанию развития ремесел;

   - значение строевого леса (лесоматериалов) и высаживания леса;

   - эмиграция в колонии;

   - средства содействия и поддержки сельского хозяйства и населения Великобритании.

   К чему прилагаются трактаты, подготовленные по земледелию и сельской экономике».

Артур Юнг

   Одним із основоположників «нової агрономії» у другій половині XVIII – початку XIX ст. став англієць Артур Юнг (1741–1820) – фермер-підприємець, письменник, дворянин за походженням. Із 60-х рр. XVIII ст. Юнг докладно вивчав процеси, що відбувалися у сільському господарстві та промисловості Англії.

   1768 р. у світ вийшла перша велика праця Артура Юнга «Письма фермера к английскому народу». У ній учений-агроном уперше сформулював завдання «нової агрономії». Головним об’єктом державної турботи, на думку Юнга, повинно бути сільське господарство. Під цим він розумів упровадження в життя цілеспрямованих заходів – укріплення оброблюваних земельних площ шляхом огороджування общинних земель і ліквідації селянських наділів. Артур Юнг був оригінальним виразником тієї економічної думки, що обґрунтовувала інтереси земельних власників і пов’язаних із ними великих фермерів.

Артур Юнг випробовував себе у торгівлі і журналістиці, поки 1760 р. не зв’язав назавжди своє життя з науковою агрономією і практичним землеробством. Дев’ять років наполегливої роботи на власній фермі в Бредфілді (графство Суффолк) – і його перші новаторські праці одержали визнання. Для більш глибокого ознайомлення зі своєю справою Юнг об’їздив усю Англію та Ірландію, а згодом здійснив велику подорож Францією, Іспанією та Італією.

   1769 р. Артура Юнга обрано почесним членом Наукового товариства землеробства, а згодом і його головою. Його нагороджено золотою медаллю за видатні заслуги в галузі агрономії. 1793 р. Юнга призначено на посаду секретаря Департаменту сільського господарства, на якій він активно втілював у життя ідеї «нової агрономії».

   Із під пера Юнга одна за одною виходили великі праці, у яких зібрано не лише новітні знання в галузі природничих наук, а й містилися практичні «рецепти» досягнень «нової сільської Англії». Юнгу належить понад двадцяти агрономічних праць, які стали настільними у новаторів сільського господарства.

   Друге найстаріше видання нашої книгозбірні – перший том німецькомовного стародруку Ф. Міллера «Ілюстрації найкрасивіших, найкорисніших і найрідших рослин..» (1768 р.).

 
"Перлини" іноземного фонду
 
"Перлини" іноземного фонду

   Millers, Philipp. Abbildungen der nützlichsten, schönsten und seltensten Pflanzen welche in seinem Gärtner Lexicon vorkommen, auf das genaueste, nach den von der Natur genommenen Zeichnungen, in Kupfer gestochen und illuminirt, auch mit einer ausführlichen Beschreibung und Anzeige der Classen, worunter sie nach Raii, Tourneforts und Linnäi Classification gehören, erläutert: aus dem Englischen übersezt / P. Millers. – Nürnberg : Adam Wolfgang Winterschmidt, Kupferstecher und Kunsthändler, 1768. – Bd. 1. – [2], 158, [2] S., CL farbig tab.

   у перекладіз німецької:

   Миллер, Филипп. Иллюстрации самых полезных, самых красивых и самых редких растений, которые приведены в Словаре садовых растений по точнейшим образцам в гравюре, которые созданы путем исследования природы, с подробным описанием и обозначением классов, среди которых есть описания, принадлежащие Рэю, Турнефору и классификации Линнея : пер. с англ. / Ф. Миллер. – Нюрнберг : у Адама Вольфганга Винтершмидт, мастера гравюры и торговца произведениями искусства, 1768. – Т. 1. – [2], 158, [2] с., СL цв. табл. ; 2° (41 см.). – На с. 158 печать Лицея Князя Безбородко.

   Бумага верже; литерные филиграни – «ILK», «GWB», «J. Kool», «J. Honiс and Zoonen» и сюжетные типографские эмблемы.

Філіп Міллер
   Філіп Міллер (1691–1771) – англійський ботанік шотландського походження. Він народився у сім’ї селянина-овочівника. Тож з раннього дитинства у Філіпа формувалася любов до землі, до рослин, що на ній виростають. Майже протягом п’ятдесяти років (1722–1770) Міллер обіймав посаду головного садівника Ботанічного саду «Аптекарський сад Челсі». Саме цей період вважається початком «золотого века» саду, адже він став найбільш багато заповненим ботанічним садом світу. Філіп Міллер активно спілкувався з іншими ботаніками, листувався з ними, а натомість одержував рослини з усього світу. Саме ним уперше акліматизовано багато рослин в Англії. Він був першим європейцем, якому вдалося виростити китайське дерево айлант високий (Ailanthus altissima).

   Міллер був справжнім енциклопедистом ботаніки – повсякчас займався схрещуванням і вирощуванням незвичних рослин із насіння. Тільки шалений ентузіаст міг носити в кишенях насіння кавуна, для того щоб їм легше було «проклюнутися». Саме Міллер відправив насіння бавовни до Америки, які згодом стали основою бавовняних плантацій Джорджії. Праця Філіпа Міллера «Словник садівника» ще за життя автора видавалася 8 разів.

"Перлини" іноземного фонду

Ілюстрації з книги

"Перлини" іноземного фонду

Філіграні на сторінках книги

   У фонді нашої бібліотеки зберігаються два томи малюнків рослин, які автор детально описував у своєму «Словнику садівника...». На початку автор дає короткий ботанічний опис рослин, а далі знаходяться майстерно виконані їхні художні зображення. Якість кожного малюнка говорить сама за себе – майже бездоганно збережений колір, насиченість. До таких книг не боязко доторкатися, їх життя буде довгим.

   На виставці є ще одна справжня «книжкова перлина» – перше прижиттєве видання роману французького письменника Ежена Сю «Агасфер» або «Вічний жид» (1845). У секторі рідкісних і цінних видань зберігаються три томи цього соціально-авантюрного роману французького белетриста.

"Перлини" іноземного фонду
"Перлини" іноземного фонду

   Sue, Eugène. Le Juif errant / E. Sue ; édition illustree par Gavarni. – Paris : Paulin, Libraire-éditeur, 1845. – T. 1. – 331 p. : il.

   Sue, Eugène. Le Juif errant / E. Sue ; édition illustree par Gavarni. – Paris : Paulin, Libraire-éditeur, 1845. – T. 3. – 327 p. : il.

   Sue, Eugène. Le Juif errant / E. Sue ; édition illustree par Gavarni. – Paris : Paulin, Libraire-éditeur, 1845. – T. 4. – 352 p. : il.

   або в перекладі:

   Сю, Эжен. Агасфер (Вечный жид) / Э. Сю ; ил. Гаварни. – Париж : книготорговец-издатель Паулин, 1845. – Т. 1, 3, 4.

У трьох томах видання печатка «Бібліотека Комуністичного університету ім. т. Артема»; у т. 3–4 – печатка особистої бібліотеки «Вейнраубъ, помощник Присяжн. Поверен.»

Ежен Сю
   Ежен Сю (фр. Marie Joseph Eugène Sue, 1804–1857) – французький письменник, відомий передусім завдяки соціальним романам-фейлетонам: «Паризькі таємниці» (1842–1843) і «Агасфер» (1844–1845), популярний представник французької масової літератури XIX ст.

   Ежен Сю народився в сім’ї відомого лікаря, який служив при дворі Наполеона Бонапарта і згодом став головним лікарем Імператорської гвардії. Його хресною матір’ю була майбутня імператриця Жозефіна. Коли Ежену було одинадцять років батько визначив його в знаменитий до коледжу Бурбонів. За словами сучасників, Ежен Сю в дитинстві відрізнявся витівками, жартами і непоправною лінню. Його друзями були – кузен Фердінан Лангле, який став відомим хірургом, і Адол Адан – у майбутньому композитор, автор відомої «Жизелі». Після смерті батька він успадкував майно і прогуляв його за сім років.

   Сю обертався у колах вищої знаті й відрізнявся своєю елегантністю і любовними пригодами у вищому світі. Але втомившись від безпутного життя сина, у 1823 р. батько відправляє Ежена в Іспанію, де він в якості військового хірурга бере участь в експедиції французької армії проти іспанських республіканців. Повернувшись до Франції Ежен Сю знову повертається до свого колишнього життя, ніж знову виводить з себе батька і на цей раз він відправляє його служити помічником хірурга на флот в Брест, розташований в Бретані. Звідси Сю подорожує по південних морів, відвідує Антильські острови, Гваделупу, Мартініку. А в 1827 р. бере участь у битві проти турецького султана.

   У 1830 р. помирає його батько, залишивши величезні статки у 80 тис. Франків, що дозволяє Ежену витрачати гроші «наліво» й «направо». Коли гроші закінчилися, Ежен почав писати. Перо в нього було легке і написав він дуже багато: сім романів про подорожі та морські експедиції, 11 моралістичних романів, 10 романів історичних, ще 15 романів соціальних, дві збірки оповідань, вісім політичних статей, 28 театральних творів та ще шість праць на різні теми.

   Роман «Паризькі таємниці», який видавався в 1842–1843 рр. у вигляді фейлетонів, здобув надзвичайно велику популярність. Теофіль Готье писав, що люди відмовляються помирати, аби лише довідатися, чим він закінчиться.

   Роман «Агасфер» («Вічний жид») друкувався у газеті «Констітюсьоннель» фейлетонами з 25 червня 1844 р. по 12 липня 1845 р. Кількість передплатників газети за цей час збільшилась із 3 до 20 тисяч. Для того часу цифра просто фантастична.

"Перлини" іноземного фонду
"Перлини" іноземного фонду

   Агасфер, або Вічний жид («Le Juif errant»)– персонаж християнської легенди, що з’явилася у період пізнього середньовіччя. Сюжет, що став матеріалом для багатьох літературних, поетичних і живописних творів, як він малюється в його остаточному вигляді, наступний: іудей-ремісник, повз будинок якого вели на розп’яття Ісуса Христа, що ніс свій хрест, відмовив Ісусу і відштовхнув його, коли той попросив дозволу притулитися до стіни його будинку, щоб відпочити, і за це був засуджений на поневіряння по землі до Другого пришестя і вічне презирство з боку людей. Сутність легенди – відплата Божества людині, що виражається у вічному поневірянні або вічних муках того, хто согрішив проти Бога.

   Роман Ежена Сю «Le Juif errant» (1845) поєднує авантюрну, напівбульварну фантастику з сатирою на єзуїтів і протестом проти гноблення пролетаріату. У цьому творі письменник розширює соціальну проблематику, зображуючи у співчутливих тонах робітничу родину, жебрацькі заробітки робочих, особливо мізерну оплату жіночого труда. Ежен не вірить у сили народу, не бачить у суспільстві активних сил спротиву злу, тому звертається до фантастичного елементу. У романі з’являється легендарний образ Агасфера чи Вічного жида, який є втіленням споконвічного народного страждання та на котрого покладається місія захисту позитивних героїв книги від страшної сили єзуїтів.

   Роман Ежена Сю «Агасфер» ілюстровано малюнками Поля Гаварні.

Гаварні П. Автопортрет, 1842

   Поль Гаварні (справжні ім’я та прізвище – Сюльпіс Гійом Шевальє) (1804–1866) – французький художник-графік. Він самостійно оволодів блискучою майстерністю живого, виразного малюнку, літографії та акварелі. У багатьох паризьких виданнях друкувалися серії його літографій-карикатур, повних гумору та яскравих спостережень над побутом дрібних буржуа, богеми, пізніше – важкого становища народу.

   Після державного перевороту Наполеона III 2 грудня 1851 р. він опинився у добровільному засланні в Савойї, яка тоді не входила до складу Франції. Останні роки життя письменника пройшли в мальовничих, але абсолютно ізольованих від бурхливого політичного життя місцях – на березі озера Ансі.

   Використана література:

   1. Батюшков Ф. Вечный жид / Ф. Батюшков // Энциклопедический словар / изд.: Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – Санкт-Петербург : типо-литогр. И.А. Ефрона, 1892. – Т. 7а, полутом 14. – С. 700–701.

   2. Венгерова З. Сю / З. Венгерова // Энциклопедический словарь / изд.: Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – Санкт-Петербург : тип. АО «Издательское дело», Брокгауз-Ефрон, 1901. – Т. 32, полутом 63. – С. 404–405.

   3. Гаварни Поль // БСЭ. – 3-е изд. – Москва : Сов. Энциклопедия, 1974. – Т. 5. – С. 619–620.

   4. Гриднов С.В. Экономическое и социальное развитие Англии и Франции в освещении Артура Юнга (вторая половина  XVIII – начало XIX вв.) [Электрон. ресурс] : автореф. дис. …  канд. ист. наук / С.В. Гриднов. – Режим доступа :

http://cheloveknauka.com/ekonomicheskoy-i-sotsialnoe-razvitie-anglii-i-frantsii-v-osveschenii-artura-yunga-vtoraya-polovina-xvii-nachalo-xix-vv

   5. Филип Миллер [Электрон. ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki

   6. Пронин В. Певец милосердия, или жизнь и творчество Эжена Сю / В. Пронин // Сю Э. Агасфер : роман. – Москва : Пресса, 1992. – Т. 1. – С. 5–25.

   У цьому шеститомному романі використані ілюстрації Поля Гаварні до першого французького видання книги Е. Сю «Вічний жид» (1845 р.), оригінал якого зберігається у нашій книгозбірні.

   7. Эжен Сю // История французской литературы. – Москва : Изд-во АН СССР, 1956. – Т. 2. – С. 296–305.

   8. Сю Эжен // Краткая литературная энциклопедия / гл. ред. А.А. Сурков. – Москва : Сов. Энциклопедия, 1972. – Т. 7. – Стб. 304–305.

   9. Артур Юнг // Энциклопедический словарь : в 43 т. / под. ред. И.Е. Андреевского, К.К. Арсеньева, Ф.Ф. Петрушевского ; изд. : Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – СПб. : тип. АО «Брокгауз-Ефрон», 1904. – Т. 41, полутом 81. – С. 387.

Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.