До Дня слов'янської писемності і мови

Автор: bibliograf от 4-06-2018, 09:03, переглянуло: 112

 

«Остромирове Євангеліє» –

найстаріший датований пам’ятник слов’янської писемності та мистецтва книги Стародавньої Русі

До Дня слов'янської писемності і мови

   Велика бо користь буває людині од учення книжкового. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємося, вони є уздою стриманості. А мудрість великою є, бо й Соломон же хвалив її і говорив: «Я, премудрість, вселила пораду, і розум, і тяму, я призвала страх господній; у мене – порада, у мене – мудрість, у мене – сила; мною царі царствують і владарі узаконюють правду; я люблю тих, які лю мене, ті, що шукають мене, знайдуть благодать». Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він із Богом або зі святими мужами.

Християнські почини Ярослава Мудрого

До Дня слов'янської писемності і мови


   У 2016–2017 рр. виповнилося 960 років рукописній книжковій пам’ятці давньої Русі – «Остромирову Євангелію». У рідкісному та цінному фонді нашої бібліотеки зберігається факсимільне відтворення цієї книги, приурочене 1000-річчю Хрещення Русі. До речі, у 2018 р. минає 30 років виходу в світ факсиміле «Остромирова Євангелія».

   Остроми́рове Єва́нгеліє – одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

Стародавні римляни говорили, що книги, як і люди, мають свою долю. Неймовірно цікава та загадкова доля найдавнішої слов’янської датованої книги, факсимільне видання якої зберігається у фонді нашої бібліотеки.

   «Остромирове Євангеліє 1056–1057 рр.» – пам’ятник видатного значення для історії слов’янського мовознавства, для історії палеографії, книжкової справи, мистецтва та культури Русі середини XI ст. У ньому, крім особливостей загальноросійських, відображені й такі мовні особливості, які згодом стали характерними для української мови.

   Відомий історик словесності П.М. Польовий, говорив про значення «Остромирова Євангелія» серед інших стародавніх пам’яток: «Въ этой драгоценной рукописи мы обладаемъ величайшимъ сокровищемъ: какъ въ смысле древности, так и въ смысле внешней красоты памятника».

До Дня слов'янської писемності і мови

   Остромирове Євангеліє – це товстий том великого формату, написаний на 294 аркушах пергаменту (на Русі мав назву «харатія») розміром 35х30 см. За змістом і структурою тексту Євангеліє є коротким Апракосом, тобто відноситься до богослужебних книг.

   На останній сторінці книги писар називає своє ім’я: «Аз Григорий диакон написах Евангелие сие». Почав він свою працю 21 жовтня 1056 р., а закінчив 12 травня 1057 р. Книгу диякон писав на замовлення людини, яку звали «в крещении Иосиф, а миръскы Остромир».

   Остромир – представник одного з найдавніших слов’янських родів. За деякими джерелами, новгородський посадник Остромир був троюрідним племінником князя Володимира Великого – Хрестителя Русі – й онуком Добрині Микитовича, який є прообразом прославленого билинного богатиря. Князь Остромир хотів подарувати напрестольне Євангеліє Софійському собору Великого Новгорода. Тому замовив богослужбову книгу, укладену за принципом використання різних уривків тексту під час богослужіння. На ім’я першого власника книга й називається «Остромирове Євангеліє».

До Дня слов'янської писемності і мови

Собор Святої Софії у Великому Новгороді

   Незабаром Остромира, який очолив новгородське ополчення, убито у поході «на Чудь». Можна припустити, що творіння диякона Григорія потрапило до новгородського Софійського собору, який незадовго до цього побудовано на високому березі Волхова. Тут книга перебувала протягом кількох століть.

   Вже на початку XVIII ст. згадка про книгу зустрічається в описах Воскресенської палацової церкви Московського кремля. Тут вона зберігалася у «великій скрині». Яким чином «Остромирове Євангеліє» потрапило до Москви, сказати важко. Скоріше всього, книгу разом з іншими коштовностями і пам’ятками давньоруської культури вивіз із Новгорода цар Іван Грозний, який запідозрив це місто в зраді і розгромив його у 1570 р.

До Дня слов'янської писемності і мови

Остромирове Євангеліє

До Дня слов'янської писемності і мови

Цар Петро І

   Це була не остання подорож манускрипту. У листопаді 1720 р. цар Петро I наказав «книгу Евангелие, писанное на пергаменте, которому 560 лет, отправить в Питер-Бурх». Книгу обережно запакували й на санях під охороною повезли до нової столиці. Збираючи різні раритети, Петро I хотів ознайомитися із найдавнішою зі збережених давноруських книг.

   Незабаром цар помер. «Остромирове Євангеліє» загубилося. Знайшов його через 80 років Я.А. Дружинін – особистий секретар імператриці Катерини II.

До Дня слов'янської писемності і мови

Імператриця Катерина ІІ

До Дня слов'янської писемності і мови

Яков Дружинін

   «При осмотре, произведенном мною, хранящегося в гардеробе покойной государыни Екатерины II платья, – рассказывал Дружинин, нашел я в прошлом 1805 г. сие Евангелие. Оно нигде в описи и в приходе не записано и потому неизвестно, давно ли и от кого туда зашло. Вероятно, поднесено было Ея Величеству и отдано для хранения в комнаты ее, а потом сдано в гардероб. Камердинеры и гардеробские помощники оставили его без уважения, и оно забыто». Ось так мало не загубилася одна із найдавніших книг Русі.

У 1806 р. «Остромирове Євангеліє» передали до Імператорської публічної бібліотеки (нині Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург)).

До Дня слов'янської писемності і мови

Олександр Востоков

До Дня слов'янської писемності і мови

Оклад Остромирова Євангелія

   У 1843 р. текст «Остромирова Євангелія» уперше відтворили друкарським способом. Виданням займався академік А.Ф. Востоков, визнаний знавець давньоруської мови. Частину коштів, пожертвуваних на друк Євангелія, віитрачено на створення розкішної палітурки-окладу, прикрашеної коштовним камінням. Через цей оклад книга згодом мало не зникла.

   Текст першої російської книги було не просто передруковано, а відтворено фотолітографічним способом зі збереженням багатьох особливостей оригіналу. Такі видання називаються факсимільними.

До Дня слов'янської писемності і мови
До Дня слов'янської писемності і мови

   І остання пригода книги, яка ледь не стала для неї фатальною. У 1932 р. у відділі рукописів Державної публічної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна (нині – Російська національна бібліотека) зіпсувався водопровід. Майстра, який прийшов лагодити його, привернув блиск срібного окладу книги, що лежала в одній із вітрин. Він розбив скло, відірвав палітурку, а безцінний рукопис закинув за (на) шафу. Злочинця того ж дня упіймали. А «Остромирове Євангеліє» вирішили більше не переплітати. Листи зшили в зошити хірургічним шовком і кожний зошит помістили у паперову обкладинку, а весь книжковий блок – у важкий футляр із полірованого дуба.

   Через деякий час книгу вилучили із сейфа та сфотографували кожну її сторінку. Кольорові фотографії використовували для підготовки нового факсимільного видання, яке вийшло у світ 1988 р. Це видання приурочено до 1000-річчя хрещення Русі і сьогодні являється основною охоронною копією безцінного пам’ятника. Один примірник із 5-ти тисячного тиражу зберігається у фонді Фундаментальної бібліотеки ХНАУ, що дозволяє нашим читачам доторкнутися до одного з найдавніших видань.

До Дня слов'янської писемності і мови
До Дня слов'янської писемності і мови

   Крім неймовірної цінності «Остромирове Євангеліє» дозволяє нам дізнатися про виготовлення рукописних книг у Стародавній Русі.

   Починаючи роботу, писар брав стопу пергаментних аркушів, які виготовляли зі шкіри (переважно молодих телят) і ретельно розкреслював їх паралельними лініями за допомогою тупого шильця. Рукописи великого формату писали у два стовпці; так написано й «Остромирове Євангеліє». Кожен стовпець мав 18 рядків.

   Основним інструментом писаря було гусяче перо, яке потрібно розщепити і заточити. Робили це невеликим ножичком, який із тих давніх часів називається «перочинным». Писали чорнилами, які виготовляли з іржавого заліза, сажі, чорнильних горішків. Заголовки відтворювали червоною кіновар’ю (суміші золотого порошку з риб’ячим клеєм). Написано Євангеліє уставом – типом письма кириличних рукописів. Статут цього періоду характеризується близькими величинами довжини і ширини букв, нечіткими переходами від відносно товстих ліній до відносно тонких, великими відстанями між літерами.

До Дня слов'янської писемності і мови

Євангеліст Марк

 

До Дня слов'янської писемності і мови

Євангеліст Іоанн з Прохором

   Стародавні рукописи ілюстрували й дбайливо прикрашали. У «Остромировому Євангелії» три ілюстрації, на яких зображені легендарні євангелісти Марк, Лука та Іоанн. Повинна була бути й четверта мініатюра із зображенням апостола Матвія. Мабуть, писар не встиг чи забув її зробити, бо залишив для неї порожній аркуш.

   Кожен новий розділ у давньоруській книзі починався з нового аркуша, у верхній частині якого розміщували орнаментальну, найчастіше прямокутну прикрасу – заставку. В Євангелії заставки виконані яскравими і чистими фарбами – червоною, синьою, зеленою й прописані золотом. Основний мотив орнаментики – великі п’ятипелюсткові квіти.

До Дня слов'янської писемності і мови

Заставка із Остромирова Євангелія

До Дня слов'янської писемності і мови

Заголовна літера Р

   Художнє оздоблення рукопису доповнювали великі літери-ініціали, якими починалися самостійні розділи тексту. Такий орнамент називається старовізантійським. Великі квітки, замкнені в окружності, трикутники, сердечки нагадують перегородчату емаль, чудові зразки якої залишені візантійськими та давньоруськими ювелірами.

   Диякон Григорій писав «Остромирове Євангеліє» майже 7 місяців. За день він встигав написати не більше 3-х сторінок. Це була важка і виснажлива праця. Робочий день тривав улітку від сходу до заходу сонця, узимку ж захоплював і темну частину дня. Писав при свічках або лучині. Часом писаря долала дрімота і він робив помилки. Велика трудомісткість виготовлення книги, високі ціни на пергамент, чорнила і фарби призводили до того, що рукописи коштували дуже дорого.

До Дня слов'янської писемності і мови

   У 2011 р. «Остромирове Євангеліє», як рукописна книга, що існує у світі в єдиному примірнику, включено до реєстру ЮНЕСКО по програмі «Пам’ять світу», яка об’єднує найбільш цінні й значущі пам’ятки світової культурної спадщини людства.

   Протягом багатьох років факсимільне видання «Остромирова Євангелія» є однією із найпопулярніших книг у Фундаментальній бібліотеці ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Жодна екскурсія або виставка із серії «Книжкові скарби бібліотеки» не проходить без цієї величної книги (у прямому й переносному сенсі).

До Дня слов'янської писемності і мови

10 неймовірних фактів,

які варто знати про цю старослов’янську реліквію

   1. 21 жовтня 1056 року диякон Григорій вивів першу літеру «Остромирового Євангелія».

   2. Робота над рукописом тривала більше 6 місяців – до 12 травня 1057 року.

   3. Диякон Григорій, який жив у Києві, ймовірно, належав до кліру митрополичого Софійського собору і робив на замовлення церковні книги для князя Ізяслава Ярославича, який вважав своїм обов’язком час від часу поповнювати бібліотеку, засновану його батьком Ярославом Мудрим. Але, за даними дослідників, «Остромирове Євангеліє» замовив не князь, а новгородський воєвода і посадник Остромир, який був родичем Ізяслава і недавно прийняв хрещення.

   4. Євангеліє-апракос написане великим красивим уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги. 294 пергаментні аркуші Євангелія прикрашено заставками та трьома великими зображеннями євангелістів Іоана, Луки і Марка. Заголовні літери, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені накладним золотом – найпомітніша особливість художнього оформлення книги.

   5. Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших точно датованих пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

   6. «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят.

   7. Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, у певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов’янської мови.

   8. На відміну від інших пам’яток XI ст. в «Остромировому Євангелії» спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами ъ, ь.

   9. У 1932 р. у відділі рукописів Державної публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна (колишня Імператорська публічна бібліотека) зіпсувався водопровід. Чоловік, який прийшов лагодити його, побачив срібний оклад, розбив скло вітрини, здер оклад, а книгу закинув у шафу. У той же день злочинця знайшли, а Євангеліє вирішили більше не переплітати.

   10. Нині Євангеліє перебуває у Росії.

До Дня слов'янської писемності і мови

   Використана література:

   1. Баренбаум И.Е. История книги : учебник / И.Е. Баренбаум. – 2-е изд., перераб. – М. : Книга, 1984. – С. 15.

   2. Гулько Л. Свято абетки : до 950-річчя Остромирового Євангелія / Л. Гулько // Укр. культура. – 2007. – № 12. – С. 6–7.

   3. Ляшенко А. Остромирово Евангелие / А. Ляшенко // Энциклопедический словарь / изд. : Ф. Брокгауз, И. Ефрон. – СПб. : АО «Брокгауз-Ефрон», 1897. – Т. 22, полутом 43. – С. 365–366.

   4. Немировский Е. Древнейший рукописный памятник / Е. Немировский // Библиотекарь. – 1983. – № 11. – С. 50–52.

   5. Немировский Е.Л. Путешествие к истокам русского книгопечатания : кн. для учащихся / Е.Л. Немировский. – М. : Просвещение, 1991. – С. 5–18.

   6. Остромирово Евангелие. – Факс. воспроизв. изд. 1056–1057 гг. – Л. ; М. : Аврора ; Моск. Патриархат, 1988. – 294 л. + Прил. (16 с.).

   7. Полевой П.Н. История русской словесности с древнейших времен до наших дней / П.Н. Полевой. – СПб. : изд. А.Ф. Маркса, 1903. – Т. 1. – С. 51– 52.

   8. Остромирово Евангелие (1056–1057) и Российская национальная библиотека: хранение и изучение памятника [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.nlr/exib/Gospel/ostr/.

   Ви маєте змогу ознайомитися з факсимільним виданням «Остромирова Евангелия (1056–1057 гг.)» у секторі рідкісних і цінних видань. Ласкаво просимо!!!

Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.