До 180-річчя від дня народження Павла Чубинського

Автор: bibliograf от 25-01-2019, 12:57, переглянуло: 73

 

ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ

До 180-річчя від дня народження Павла Чубинського

27 січня 2019 року виповнюється 180 років, як Бориспільська земля народила і зростила гідного сина українського народу Павла Платоновича Чубинського, який прославив наш край, рідну землю –Україну.

   У процесі вивчення своєї історії в народі формується усвідомлення своєї ідентичності і патріотизму. У такому дусі народ як нація особливо пам’ятає і вшановує пам’ять тих людей, які своєю працею долучилися до примноження духовного і культурного багатства свого народу. Деякі з них були настільки жертовні, що посвячували для блага народу ціле своє життя, терплячи при цьому великі труднощі, поневіряння, заслання, навіть віддавали своє життя. Що є причиною такої посвяти? Мабуть, було б замало говорити про такий подвиг тільки на рівні гуманізму. Чи не є приклад такого життя сповненням заповіді любові: віддати життя своє за друзів.

   Таким, сповненим жертовності, любові до свого народу було життя великого українця Павла Чубинського. Найбільш промовистим внеском його особистості для української нації є, звичайно, його вірш «Ще не вмерла Україна», як і ціле його життя, сповнене посвяти і жертви.

   Павло Чубинський у вересні 1862 року написав свій доленосний вірш «Ще не вмерла Україна», де прозвучали могутній заклик до боротьби за свободу і незалежність, гордість за своє минуле і віра в світле прийдешнє.

   Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання).

   Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію.

   Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у № 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами – у 1865.

Перша публікація вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета»

(1863. - № 4. - С. 271-272)

До 180-річчя від дня народження Павла Чубинського

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми: У своїй сторонці.

Душу, тіло ми положимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Наливайко, Залізнякъ

И Тарас Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну

Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми положимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

   Павло Чубинський посідає визначне місце в історії української і світової науки і культури. Учений постає невтомним дослідником, краєзнавцем, видатним фольклористом, громадським діячем, етнографом, кореспондентом. Він великий працелюб, невтомний шукач, збирач народних скарбів, людина непересічних організаторських здібностей, невичерпної енергії, дослідник і патріот.

   Щоразу, встаючи під перші акорди священного українського гімну, хоч на мить згадаймо і того, хто написав: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Павло Чубинський на це заслужив.

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.