До 160-річчя від дня народження С.М. Богданова, ученого в галузі аграрних наук

Автор: bibliograf от 31-01-2019, 12:04, переглянуло: 164

 

ОРГАНІЗАТОР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ В АГРОНОМІЇ:

до 160-річчя від дня народження С.М. БОГДАНОВА,

ученого в галузі аграрних наук

   Розбудова української держави потребує концентрації матеріальних і духовних зусиль, формує новий погляд на історію вітчизняного сільського господарства. Надзвичайної актуальності цей процес набуває в контексті глобалізації, усвідомленні провідної ролі цивілізаційних факторів у сучасному світі та неоднозначної оцінки ролі аграрної хвилі.

   Історичне минуле України багато в чому найтісніше пов’язане з життям і діяльністю видатних учених, яким належить неоціненний внесок у подальший розвиток сільського господарства своєї нації та світової наукової думки.

   В історії становлення науково-освітньої агрономії в Україні вагоме місце посідає постать ученого-аграрія зі світовим ім’ям, професора Сергія Михайловича Богданова (1859–1920). Після закінчення природничого відділення фізико-математичного факультету Університету Св. Володимира (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) подальша діяльність вченого була тісно пов’язана з цим визнаним у цивілізованому співтоваристві навчальним закладом, де він до останніх днів свого життя здійснював плідну педагогічну й наукову роботу в галузі агрономії та фізіології рослин.

 

   Професор С.М. Богданов визнаний в історії вітчизняної агрономічної науки і як автор понад 270 наукових праць, з найактуальніших галузевих проблем стосовно культури цукрового буряку, пшениці, картоплі, гречки, шовковиці, а також зелених добрив, родючості ґрунту, питань боротьби із шкідниками, економіки і організації сільського господарства, організації роботи науково-дослідних установ та освітніх закладів, розведення тварин тощо.

   Однак, незважаючи на це, ім’я видатного вченого в історії вітчизняної агрономічної думки та внесок його у розвиток сільськогосподарської дослідної справи і по сьогодні недостатньо вивчалось і тому фактично забуте. В історичних джерелах вивченню постаті професора С.М. Богданова приділялося недостатньо уваги, хоча про його багатогранну діяльність згадується у вітчизняних та іноземних енциклопедіях і довідниках.. 

   С.М. Богданов народився у м. Києві в родині київського протоієрея 31 січня 1859 р. Його батько – Михайло Богданов, потомствений дворянин, був членом правління й професором Київської духовної семінарії. У 1869 р. Сергій Богданов почав навчання в Київській першій гімназії, де був одним із кращих учнів. Саме атмосфера, що панувала в родині, та вплив талановитих педагогів Київської першої гімназії заклали той фундамент виховання та освіти, яким надалі й скористається майбутній видатний вчений.

   Закінчивши гімназію із золотою медаллю С. Богданов, під впливом проблем того часу, у 1878 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету до Університету Св. Володимира. Відтоді життя і діяльність вченого були тісно пов’язані з цим визначним навчальним закладом.

   Навчаючись у Київському університеті Сергій Богданов слухає лекції у видатних учених, корифеїв науки, таких як М.В. Борецький, О.В. Баранецький, М.А. Бунге та ін.

   Перші наукові дослідження студент Сергій Богданов почав проводити у 1880 р. Будучи студентом ІІІ курсу університету, він пише наукову роботу з хімії на тему “Химическое исследование синей и пестрой глин, находящихся в обнажениях г. Киева”. За це дослідження він був нагороджений золотою медаллю та затверджений у ступені кандидата фізико-математичного факультету з розряду природничих наук без представлення дисертації.

   Керівництво фізико-математичного факультету, турбуючись про поновлення викладання на кафедрі агрономії, вирішило підготувати викладача агрономії із молодих випускників, які закінчили університетський курс з відзнакою та виявили здібності та старанність.

   З цією метою було рекомендовано найбільш достойного кандидата – Сергія Богданова, відомого всім членам природничого відділення фізико-математичного факультету з найкращого боку. Він склав кандидатський іспит на “відмінно” і за своєю рідкісною старанністю та обдарованістю належав до креативних молодих людей. Своєю роботою С.М. Богданов виявив здатність до самостійних наукових досліджень, споріднених з агрономічною хімією, а дар плавної та виразної мови обіцяв відкрити в ньому талановитого викладача.

   Декан фізико-математичного факультету М.А. Бунге рекомендував С. Богданова до професорського звання на кафедру агрономії. Незабаром, прийнято рішення відрядити С. Богданова спочатку в Петровську землеробську та лісову академію, а потім для стажування за кордон.

   У Петровській академії С. Богданов слухає лекції основоположника вітчизняного рослинництва І.О. Стебута. Незабутнє враження справила ця зустріч на молодого вченого. Настанови видатного дослідника слугували заповітом у практичній діяльності Сергія Михайловича протягом його життя. На знак глибокої поваги, вже досить відомий учений, професор Богданов присвятить своєму вчителеві одну з кращих праць “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”.

   Активізація подальшої наукової діяльності С.М. Богданова пов’язана з перебуванням його за кордоном, де він знайомився з особливостями навчання й освітньо-практичною діяльністю вищих сільськогосподарських навчальних закладів Німеччини та Австрії і слухав лекції в одному з кращих на той час сільськогосподарському інституті Німеччини в Галле (поблизу Лейпцига).

   Повернувшись із закордонного відрядження, С. М. Богданов прочитав у присутності співробітників фізико-математичного факультету дві пробні лекції, які засвідчили його викладацький хист. Після чого він був затверджений у званні приват-доцента і почав читати курс агрономії в Університеті Св. Володимира.

   Найпродуктивніший етап розвитку агрономічної науки в Київському університеті охоплює період з 1885 по 1911 рік. Саме в цей час тут розвивав свою багатогранну діяльність С.М. Богданов. Поряд з основною педагогічною роботою Сергій Михайлович плідно працював над найактуальнішими питаннями з агрономії та фізіології рослин.

   У 1886 р. С.М. Богданов перший на українських землях організував ботанічний сільськогосподарський дослідний сад, у якому щорічно проводилися досліди з польовими культурами. Ці роботи стосувалися практичних питань сільського господарства, окремих теоретичних питань, а в цілому мали прикладне спрямування.

   Із 1889 р., за пропозицією та безпосереднього керівництва Сергія Михайловича, розпочала діяльність агрономічна лабораторія, завданням якої було проведення сільськогосподарських (хімічних, фізичних, фізіологічних та ін.) аналізів і визначень. Щорічно вчений проводить лабораторні та польові дослідження, що слугували практичним завданням сільського господарства, хоча основна їх частина мала фундаментальний характер.

   У Київському університеті С.М. Богданов був першим, хто пов’язав свої теоретичні дослідження у галузі ботаніки та фізіології рослин з практичними потребами землеробства. Велике значення для сільськогосподарської науки і практики мають, передусім, наукові роботи з вивчення водного режиму рослин та агрофізики ґрунту.

   Як здібному педагогу Сергію Михайловичу належить вагома роль у підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для агробіологічних спеціальностей, серед них: А.В. Країнський, О.В. Локоть, Ф.Л. Любанський, Ф.Б. Яновчик та ін. Чільне місце серед учнів професора посідає видатний діяч вітчизняної агрономічної науки професор В.В. Колкунов, який на рівні кращих світових здобутків продовжив справу свого вчителя, насамперед з питань вивчення посухостійкості рослин.

   Свої міркування та ідеї з питання розширення вищої агрономічної освіти в країні, які він почав втілювати на законодавчому рівні, працюючи депутатом Державної Думи 3 і 4-го скликань. Так, у законопроекті, підписаному 33 депутатами, йшлося про необхідність створення при університетах агрономічних відділень з особливим штатом співробітників і науково-навчальних установ.

   29 жовтня 1918 р. С.М. Богданова обрано деканом фізико-математичного факультету Київського університету. А 20 червня 1919 р. вчений очолив Президію Ради фізико-математичного факультету Київського університету та розробив разом із професорами цього факультету низку заходів щодо реформування процесу викладання. В основу пропозицій входило посилення зв’язку навчання з вивченням живої природи та запровадження у навчальному процесі циклового методу викладання. Завдяки піклуванню професора С.М. Богданова до переліку додаткових обов’язкових і необов’язкових курсів включено дисципліни з агрономічного циклу.

   10 червня 1919 р., за пропозицією Сергія Михайловича, порушено клопотання перед науково-учбовою Радою університету про заснування при Київському університеті трьох кафедр: ґрунтознавства, агрономічної хімії та другої агрономії (тобто зоотехнії). Але зі зміною влади в державі рішення щодо відкриття цих кафедр на фізико-математичному факультеті скасовано.

   16 грудня 1919 р. до Києва ввійшли більшовицькі війська. Разом з армією Денікіна місто покинули й ті, хто його підтримував з боку професорсько-викладацького складу університету та студентства. Серед цих людей був і професор С.М. Богданов. Разом із родиною вчений виїхав до Одеси, де захворів на висипний тиф і помер 13 січня 1920 р. Похований 15 січня 1920 р. на другому Одеському кладовищі.

До 160-річчя від дня народження С.М. Богданова, ученого в галузі аграрних наук

   Наукова спадщина вченого пов’язана із завданнями, які ставилися перед сільськогосподарською наукою на той час. Наукові розробки С.М. Богданова у вчення про водний режим рослин і ґрунтів мали важливе практичне значення у зв’язку з посухами, характерними для південних районів країни.

   Ученим було вперше у світовій науці розроблено спосіб визначення кількості недоступної для рослин води в ґрунті, який він назвав “мертвим запасом”. Цей спосіб знайшов широке використання в практиці сільського господарства. Новітні дослідження цього спрямування показують, що рослини з добре розвиненою кореневою системою, здатні засвоювати деяку частину ґрунтової води, недоступної за попередніми уявленнями. Це, насамперед, стосується високогумусових мінеральних і органічних ґрунтів з високою гігроскопічністю. Не зовсім пасивні й культури рослин щодо ефективнішого використання доступної вологи з ґрунту.

   Отже, є всі підстави стверджувати, що наш співвітчизник стояв у витоків наукового пізнання надзвичайно складної та важливої проблеми землеробства – водного режиму рослин і ґрунтів. Він був один із перших вітчизняних вчених, хто рекомендував висівати люпин і сераделу на бідних піщаних ґрунтах. С.М. Богданов, очолюючи насіннєву станцію Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, дослідив якість насіння цукрового буряку, узагальнив й систематизував дані щодо насінництва цієї культури. Завдяки чому, саме його сучасні науковці вважають засновником насіннєзнавства цієї культури в Україні.

   Вагомим є внесок професора С.М. Богданова як редактора журналів “Земледелие”, “Хозяйство”, “Журнал опытной агрономии” і Трудів ІІ та ІІІ Київських обласних сільськогосподарських з’їздів, а також як укладача єдиної на той час сільськогосподарської енциклопедії “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”; бібліографа та автора навчальної і науково-популярної літератури.

   Як бібліограф Сергій Михайлович, в окремих книгах “Обзор успехов сельского хозяйства в 1891–1893 гг.” навів вичерпний огляд найбільш цікавих і цінних російських та іноземних статей з актуальніших питань рослинництва, зоотехнії та сільськогосподарської економії, був першим на Київщині, хто систематизував фахову літературу, яка була вичерпним покажчиком кращих творів з усіх напрямів сільського господарства, розрахованих на вчених і практиків, що не втратили цінності для багатьох поколінь агрономів.

 

Ірина Жидких, головний бібліограф

Матеріал підготовлено на основі дисертації на здобуття наук. ст. канд. іст. наук С.М. Сіряченко

«С.М. Богданов – учений, педагог та організатор сільськогосподарської дослідної справи в агрономії»




Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.