До уваги науковців!

Автор: bibliograf от 30-09-2019, 14:19, переглянуло: 258

 

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Фундаментальна бібліотека


ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З  ПИТАНЬ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

(за матеріалами публікацій в періодиці з фондів ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва)

 

І квартал 2019 р.

1. Антонюк Л. Австрійський досвід розвитку освітньої системи і його корисність для України / Л. Антонюк // Вища школа. – 2018. – № 11. – С. 49–62.

   Проаналізовано головні етапи становлення і розвитку системи вищої освіти Австрії. Зазначено, що керівники європейських країн обрали нову стратегію підтримки якості обов язкової вищої освіти. Важливий її елемент – розширення охоплення молоді професійно орієнтованою вищою освітою з дипломами типу «В». 

2. Артемов В. Європейська система підготовки кадрів в Україні: особливості імплементації / В. Артемов // Вища школа. – 2018. – № 11. – С. 20–29.

   Аналізується стан імплементації європейських норм вищої освіти в Україні. Окремо приділяється увага академічній мобільності та програмам підготовки наукових кадрів, визначено кроки, необхідні для розбудови системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, яка б відповідала сучасним європейським принципам.

3. Вертіль О. «Жодна нація не зможе досягти процвітання, доки не усвідомить, що орати поле – таке саме гідне заняття, як і писати поему»: (В. Ладика, ректор Сумського нац. аграр. ун-ту) / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2019. – № 16. – С. 5.

   Розглянуто досвід СНАУ з дуальної освіти, вертикально інтегрованої системи навчання.

4. Дабич М. Мобільність студентів і якість вищої освіти в європейському освітньому і науковому просторі / М. Дабич // Вища школа. – 2019. – № 1. – С. 34 –50.

5. Загірняк М. До обговорення проекту Постанови КМУ «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків загального фонду державного бюджету між ЗВО…» / М. Загірняк, В. Усатюк, Д. Загірняк // Вища школа. – 2019. – № 2. – С. 7–15.

6. Короденко М. Університетська наука: погляд у майбутнє : У 2019 році заклади вищої освіти мають остаточно визначитися з базовими науковими напрямами / М. Короденко // Освіта України. – 2018. – № 50 (1592). – С. 7.

7. Левківський І. Регіональні аспекти диверсифікації джерел фінансування вищої освіти / І. Левківський // Вища школа. – 2019. – № 2. – С. 16–30.

8. Левківський І. Формування  економічної та фінансової системи інституцій вищої освіти / І. Левківський // Вища школа. – 2019. – № 1. – С. 51–56.

   Розглядаються базові питання фінансування інституцій вищої освіти, зокрема: фінансування закладів вищої освіти державної, комунальної і приватної форм власності, надання платних послуг у галузі вищої освіти, оплати праці науково-педагогічних працівників, порядку призначення стипендій студентам тощо.

9. Мельник К. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців фінансового профілю в процесі навчально-виробничої практики / К. Мельник // Вища школа. – 2019. – № 1. – С. 57–64.

10. Нове у медіаосвіті: інженерна блогодидактика / Г. Онкович, В. Білецький, А. Онкович, М. Ткаченко // Вища школа. – 2019. – № 1. – С. 26–33.

   У статті розглядається вітчизняний медіаосвітній фактаж і пропонуються нові інструментальні технології щодо використання соціальної мережі в освітньому процесі вищої школи.

11. Телегіна Л.П. Аналіз основних складових упровадження Закону України «Про освіту» / Л.П. Телегіна // Педагогічна майстерня. – 2019. – № 3 (99). – С. 4–11.

12. Яцунь О. Вища освіта як агент соціальних інновацій / О. Яцунь // Вища школа. – 2018. – № 11. – С. 7–19.

   Аутрич-діяльність університетів, соціально орієнтовані моделі навчання, інклюзивні інновації, соціальне підприємництво.

ІІ квартал 2019 р. 

1. Бєлєнков А. Головне обмеження агробізнесу / А. Бєлєнков // АгроМаркет. – 2019. – № 6. – С. 3.

   Агробізнес потребує освітніх ініціатив. Позиції в агросфері, на які є попит. Хто й кого має навчати. Освітні проекти для бізнесу.

2. Войновський В. Smart Farming, дигіталізація та дуальне навчання в сільському господарстві Німеччини / В. Войновський // Техніка і технології АПК. – 2019. – № 2. – С.28-31.

   Німецькі спеціалісти діляться досвідом дуальної освіти.

3. Захист дисертацій писатимуть на відео, а порушенням доброчесності буде не тільки плагіат [Електронний ресурс ]. – Режим доступу : http://vnz.org.ua/novyny/nauka/10877 . – Назва з екрана. – Дата доступу 02.04.19.

…порушенням академічної доброчесності є не тільки плагіат, тобто наявність запозичень без посилань на джерело, а й самоплагіат, фабрикації та фальсифікації. Якщо такі порушення виявлять, то здобувач не отримає ступінь доктора філософії і буде позбавлений права повторно захищати цю ж дисертацію.

4. Дебич М. Підвищення якості вищої освіти через інтернаціоналізацію навчального процесу – світова тенденція / М. Дебич, О. Гуменна // Вища школа. – 2019. – № 3. – С. 54–61.

   Ресурси однієї країни вже виявляються недостатніми для підготовки кадрів найвищої світової якості. Подібний «продукт» уже став їнтернаціональним.

5. Констанкевич І. Заклади вищої освіти в Україні мають отримати реальну фінансову автономію [Електронний ресурс ] / І. Костанкевич. – Режим доступу: http://vnz.org.ua/novyny/podiyi/10901. – Назва з екрана. – Дата доступу 26.04.19.

   Вищі навчальні заклади України мають отримати можливість розпоряджатися коштами, отриманими внаслідок надання платних послуг.

6. Надольний І. Освіта – ключовий чинник модернізації суспільства / І. Надольний  // Вища школа. – 2019. – № 3. – С. 19–25.

   Викладено основні принципи розвитку освіти, її провідна роль у трансформації і модернізації суспільства.

7. Роменець В. Виховання творчих здібностей у студентів / В. Роменець // Психологія і суспільство : укр. теорет.-методол. соціогуманітар. часопис. – 2018. – № 3-4. – С. 178–223.

ІІІ квартал 2019 р. 

1. Аверіхіна Т.В. Сутність, роль основних підходів до формування інтелектуального капіталу ВНЗ, зарубіжний досвід  Т.В. Аверіхіна, О.Б. Коломіна, О.О. Нікульча // Економіка. Фінанси. Право : щомісяч. інформ.-аналіт. наукометрич. журн. – 2019. – № 5. – С. 6–9.

   У статті досліджені питання, пов’язані з основними підходами до формування інтелектуального капіталу ВУЗу, основні форми його підтримки на прикладі зарубіжного досвіду. Запропоновані різні підходи до трактування поняття інтелектуального капіталу. Основним орієнтиром  реформування системи вищої освіти в Україні, враховуючи зарубіжний досвід, пропонується використовувати нові підходи до формування інтелектуального капіталу, пов’язані в першу чергу з розподілом бюджетних коштів в цій сфері, які враховують накопичений інтелектуальний потенціал ВУЗу. 

2. Вакалюк Т.А. Особливості використання ігрового симулякра SimSE в освітньому процесі закладу вищої освіти / Т.А. Вакалюк, В.В. Концедайло // Педагогіка і психологія. – 2019. – № 2(103). – С. 56–63. 

   Визначено, що ігровий симулякр SimSE – найбільш доцільний серед розмаїття засобів та інструментів для навчального процесу. Він зручний та ефективний за всіма ігровими критеріями і його доцільно використовувати в закладах вищої освіти. Наведені окремі особливості використання вказаного ігрового симулякра у ВНЗ. Розглянуто основні дії студента в цьому ігровому симулякрі. Описано поради, які допоможуть учасникам досягти успіху в ігрових симуляціях SimSE.

3. Вітченко А. Компетентнісний підхід у сучасній вищій освіті: освітня інновація чи реформаторський симулякр доби постмодерну? / А. Вітченко, А. Вітченко // Вища школа. – 2019. – № 4. – С. 52–66.

   Стаття присвячена  проблемі впровадження  компетентісного підходу в сучасній теорії і практиці підготовки фахівців з вищою освітою. Проаналізовано праці фундаторів компетентісної освітньої парадигми, визначено низку недоліків і проблемних питань, які нівелюють інноваційний потенціал компетентісно орієнтованої вищої освіти. Автори висвітлюють провідні положення компетентісного підходу для вищої школи, розкривавють переваги традиційної класифікації компетентностей (загальні, професійні, фахові). Спроектовано систему інтегральних результатів освітньо-професійної підготовки майбутнього викладача за другим магістерським рівнем. На підставі проведеного дослідження доведено інноваційний характер компетентісного підходу, його пріоритетне значення для вітчизняної вищої школи. Окремо наголошено на необхідності відмови від сцієнтистської практики оцінювання етапних і аспектних результатів навчання, технологізації процесу набуття компетентності.

4. Дженард Гари. Помовчіть, аби вас почули: ефективне використання паузи у публічних виступах / Гари Дженард // Педагогічна майстерня : наук.-метод. журн. – 2019. – № 8. – С. 18–19.

5. Дмитренко Л.Нова парадигма якості вищої освіти / Л. Дмитренко. – Урядовий кур’єр. – 2019. – № 125. – С. 2.

   Акредитація освітніх програм розпочнеться у жовтні 2019 р. Галузеві експертні ради. Шлях до університетської автономії.

6. Левицька С.О. Оцінка доходів державних закладів вищої освіти за принципами реформованого бюджетного обліку / С.О. Левицька, Н.І. Сушко // Фінанси України. – 2019. – № 5. – С. 38–49.

   У статті узагальнено практичний досвід упровадження реформованої методики обліку діяльності вітчизняних бюджетних установ на прикладі обліку доходів державних закладів вищої освіти (ЗВО). Основною метою проведеного дослідження є оцінка застосування принципів обліку доходів державних ЗВО на предмет їх відповідності Міжнародним стандартам обліку для державного сектору забезпечення достовірності облікових даних з урахуванням нормативної бази розподілу та обліку бюджетних коштів в Україні.

7. Мазур В. Чи поборе Порядок плагіат у науці? / В. Мазур. //Голос України. – 2019. – № 144. – С. 4.

   Проект «Порядку скасування рішення спеціалізованої ради про присудження наукового ступеня» в разі виявлення в дисертаціях плагіату або фальсифікації викликав критичні зауваження з боку експертів.

8. Міносвіти планує створити окремий фонд для фінансування вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vnz.org.ua/novyny/podiyi/11009/ (дата звернення 19.09.2019). – Назва з екрана.

   «Через нього ми будемо фінансувати капітальні випадки прозорим способом. Ми будемо спрямовувати кошти на лабораторії та освітній простір найкращим закладам або закладам за пріоритетними напрямками» – сказала міністерка освіти Ганна Новосад.

9. Паніч О. Автономія вишів у контексті законодавства і практики / О. Паніч [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/65226/ (дата звернення 01.08.2019). – Назва з екрана.

   Автономія університету можлива у чотирьох вимірах: академічна, організаційна, кадрова і фінансова. Європейська асоціація університетів (ЄАУ) розглядає ці виміри автономії таким чином: академічна автономія включає в себе рівень самостійності університету у питаннях набору студентів, навчальних програм, забезпечення якості; організаційна автономія охоплює академічні та адміністративні структури, моделі управління університетом; кадрова автономія полягає у можливостях закладу самостійно наймати працівників, забезпечувати їхнє професійне, наукове просування і розвиток; фінансова автономія стосується можливостей залучати кошти, володіти будівлями і майном, робити позики і встановлювати оплату за навчання.

10. Складові успіху сучасного університету : [на прикладі НТУ «Дніпровська політехніка»] / О. Азюковський, А. Бардась, О. Григор’єв, М. Трегуб // Вища школа. – 2019. – № 5. – С. 28–38.

11. Стадній Є. Викладачі, котрі не прогресують, не потрібні у вишах / Є. Стадній [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vnz.org.ua/novyny/podiyi/11008/ (дата звернення 12.09.2019). – Назва з екрана.

   Грошей у Міносвіти трохи. Тому їх «розмазувати» не збираємося – зосередимося на грошовому заохоченні лише кращих викладачів, які постійно вдосконалюються. Під час розподілу фінансування між закладами вищої освіти буде оцінюватись не кількість студентів, а показники наукової, освітньої, міжнародної діяльності закладів. Хто буде за цими показниками кращим, тому буде більше грошей.

Матеріал підготувала завідувачка довідково-бібліографічного відділу О.І. Артюхова

 

 




Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.