До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна

Автор: bibliograf от 11-07-2019, 09:35, переглянуло: 52

 

Віртуальна прем’єра рідкісного видання

«Бідний Йорик журналістики»:

до 230-річчя від дня народження Фадея Венедиктовича Булгаріна (1789–1859)

До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна

   5 липня 2019 р. виповнилося 230 років від дня народження Фадея Венедиктовича Булгаріна (уродженого Яна Тадеуша Кшиштофа Булгаріна) (1789–1859), письменника та журналіста, літературного критика і видавця польського походження, одного з основоположників жанрів авантюрного шахрайського та фантастичного романів у літературі, автора фейлетонів і нарисів-описів звичаїв і побуту, видавця першого в Росії театрального альманаху «Русская талия» (1825), редактора-видавця першої приватної російської політичної та літературної газети «Северная пчела», яку (разом із Миколою Гречем) видавав із 1825 р. до кінця життя, таємного агента III Відділення Особистої Його Імператорського Величності канцелярії.

   Капітан наполеонівської армії, кавалер Ордену Почесного Легіону Франції, дійсний статський радник, кавалер ордену Св. Анни 3-го ступеня, «герой» численних епіграм Пушкіна, Вяземського, Баратинського, Лермонтова, Некрасова – це також він, Фадей Булгарін.

   Життя Фадея Булгаріна гідне роману. Власне саме такого роману, які писав він сам, де є піднесення та падіння, виграші та програші, дим битви, угар любові і стрибок із грязі в князі – карти, жінки, війна, зрада, – одним словом, авантюрний роман у дусі «Івана Вижигіна» і «Петра Івановича Вижигіна», що принесли їх автору європейську славу.

   Протягом усього життя Ф. Булгарін опинявся у подвійних ситуаціях. Він народився у той час, коли Польща втрачала останні залишки незалежності. Батько брав участь у повстанні Тадеуша Костюшко і сина назвав на його честь. Пізніше, навіть у спогадах, Булгарін ні словом не згадував про це, як і про те, що батька заслали за вбивство російського генерала.

   У 1798–1806 рр. Фадей Булгарін навчався в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі в Петербурзі, потім служив у російській армії. У 1811 р вступив в створені Наполеоном війська герцогства Варшавського, в 1812 р брав участь в поході на Росію. У 1814 р здався в полон прусським військам і був виданий Росії. Із 1819 р. жив у Петербурзі, де розгорнулася активна літературна і видавнича діяльність.

   Через багато років Булгарін зізнавався М. Гречу, своєму соратнику по «Північній бджолі»: …если б лавочка Наполеоновская не обрушилась, я теперь возделывал бы где-нибудь виноград на Луаре! Судьба решила иначе, и я покорился ей».

   Фадею Булгаріну важливі інтерес публіки, популярність і комерційний успіх. Він проповідує все той же «здравый смисл» і в літературі. Якщо ти пишеш – тебе повинні читати! Нехай спочатку доведеться підлаштуватися під смаки не дуже освіченої публіки, але, завоювавши її довіру і інтерес, ти сам почнеш диктувати моду, вважає він.

   Що він знає і вміє? Начитаний, розумний, пише непогано. Фадей Венедиктович вирішує продовжити літературні заняття і через два роки отримує дозвіл на видання свого журналу «Північний архів». Ось де проявляються його розум і розуміння суспільства! «Архів» створювався як журнал з історії та географії. Редактор і власник із самого початку проводить філософію «здорового глузду»: користь і доцільність – ось його девіз. Навіть епіграф Булгарін взяв відповідний: «Nihil ager quod non prosit» («Працюй лише з користю»)…

До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна
До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна

   У рідкісному та цінному фонді ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва зберігаються п’ять частин видання Фадея Булгаріна «Росія в історичному, статистичному, географічному та літературному відношеннях», що вийшли в світ 1837 р.

   Булгарин, Фаддей. Россия в историческом, статистическом, географическом и литературном отношениях: ручная книга для русских всех сословий / Ф. Булгарин. – Санкт-Петербург : в тип. А. Плюшара, 1837. – Ч. 1–5. – 18 см.

     Ч. 1 : История. – XXV, [1], 287, [1], 29, [7] с., прил. (1 л. карт., 1 л. ил.)

«В списке имен, благоволивших подписаться на сочинение: Россия, Ф.В. Булгарина у А.А. Плюшара» – 2656 имен.

     Ч. 2 : История. – [4], IV, 410 с.

     Ч. 3 : История. – [2], V, [1], 335 с., прил. (1 л. карт.).

     Ч. 4 : История. – [10], 292, V, [1], III, [1] с., 3 литогр.

     Ч. 5 : Статистики ч. 1 : Введение. Основные силы государства / [Н.А. Иванов]. – XI, VI, 5–313, [1], 92 с., прил. ([14] табл., 2 карт.).

   У книгах печатки: «Библиотека Харьковского 1-го высшего начального училища»; «Библиотека Центральной Партийной Школы при Ц.К.К.П.У.»; «Библиотека Коммунистического Университета им. т. Артема»; штамп «Учительская библиотека».

Эпиграф: «Горе глаголющим лукавое доброе и доброе лукавое, полагающим тьму свету и свет тьме, полагающим горькое сладкому и сладкое горькому. Прор. Исаия, V. 21».

   Посвящение: «Великой семье русской, детям одного общего отца, царя русского, православного. Посвящает труд свой Фаддей Булгарин».

   Из введения: «Пишу я Историю Русскую для всех сословий Русского народа, т.е. для людей, стоящих на различных ступенях образованности и просвещения; по этой причине надлежало мне составить собственную свою систему, или метод изложения. Я не хотел, чтобы мои читатели, занимаясь моею Русскою Историей, заглядывали в другие книги... справлялись или научались в других Авторах, и потому, для сохранения единства в исторических взглядах, я ввел в мою Русскую Историю все важнейшие всемирные события, имевшие прямое или косвенное влияние на Славян и на Русских. Я желал, чтоб читатели мои знали предков наших Славян и народ Русский не по наружности, но чтобы знали их нравственно, т. е. знали ум, душу и сердце народа».

   Четыре части издания посвящены истории России. В начале ч. 4 гравюры о литовском периоде истории, выполненные в литографии Ф. Шлатера в Дерпте. «Часть 5 содержит Статистики часть 1».

   У 1837 р. були опубліковані перші 6 частин монументальної історичної праці Булгаріна «Россия в историческом, статистическом, географическом и литературном отношениях». Це був тільки початок нездійсненого багатотомного проекту. В історичній частині вийшли лише 4 томи, у яких оповідь закінчується ХІІ ст., у статистичній – лише 2 томи, у яких докладно розповідається про населення Російської імперії, сільське господарство та промисли.

   Один із авторів видання, не зазначений на титульному аркуші, – історик і статистик Микола Олексійович Іванов (1811–1869), який на той час був ще студентом історичного факультету Дерптського університету.

   Іванов познайомився з Фадеєм Булгаріним у Дерпті у 1830-х рр. Булгарін у той час наполегливо займався історією Росії, а Іванов збирав матеріали для книги із статистики, але не мав коштів на її видання. Вони об’єднали зусилля, та  6 частин праці було видано під ім’ям одного Булгаріна. Проте здавна автором усіх 6 частин вважається М.О. Іванов, який нібито став жертвою великої несправедливості. Однак проведені естонськими ученими у 1980–1990-х рр. дослідження доказали, що Іванов фізично не мав можливості сам написати настільки масштабну наукову працю. Аналіз стилю викладення різних частин «Росії…» також указує, що Іванов є автором лише двох частин «Статистики», а «Історія» таки належить перу Ф. Булгаріна. Булгарін написав у передмові: «Просвещённый читатель легко может убедиться, что я не компилятор… Придёт время, когда страсть к сказкам уступит место любви к отечественному, к предметам важным и книга моя возьмёт своё».

До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна
До 230-річчя від дня народження Ф. Булгаріна

Підпис: «Что если этот нос крапиву нюхать станет? / Крапива, кажется, завянет!»

Россию продает Фаддей

Не в первый раз, как вам известно,

Пожалуй, он продаст жену, детей

И мир земной, и рай небесный,

Он совесть продал бы за сходную цену,

Да жаль, заложена в казну.

Россию продает Фаддей

И уж не в первый раз, злодей.

М. Лермонтов, 1837

   Приводом для епіграми Лермонтова стала багатотомна праця Булгаріна «Россия…». Видання погано продавалося, залежувалося у книжкових крамницях. Тоді Булгарін надрукував у «Північній бджолі» (30 і 31 березня 1837 р.) велике оголошення, яке представляло собою нечувано саморекламу. Перший рядок епіграми мав подвійний сенс: мова йшла не тільки про продаж книги, а й про зрадництво у діях Булгаріна під час війни 1812 р.: військовослужбовець російської армії, а за походженням польський шляхтич, Булгарін переметнувся на бік французької армії, а після поразки Наполеона став вірнопідданим російського імператора.

   У лютому 1824 р. О. Пушкін написав Ф. Булгаріну: «Вы принадлежите к малому числу тех литераторов, коих порицания или похвалы могут быть и должны быть уважаемы».

    «В Булгарине, – розповідає Микола Греч, – скрывалась исключительная жадность к деньгам, имевшая целью не столько накопление богатства, сколько удовлетворение тщеславия; с каждым годом увеличивалось в нем чувство зависти, жадности и своекорыстия. В основе его характера было что-то невольно дикое и зверское. Он ни с кем не умел ужиться, был очень подозрителен и щекотлив и при первом слове, при первом намеке бросался на того, кто казался ему противником, со всею силою злобы и мщения. Иногда по самому ничтожному поводу он впадал в какое-то исступление, сердился, бранился, обижал встречного и поперечного, доходил до бешенства. В таких случаях он пускал себе кровь, ослабевал и приходил в нормальное состояние».

   Зліт 1820-х рр. закінчився для Булгаріна довгими чварами з побратимами по перу і тяжким відходом у забуття в 1840-1850-х рр., коли відомий автор поступово втрачав свій авторитет. Колишні шанувальники поступово старіли і їх думки втрачали вагу. Свої мемуари і останній роман Фадей Венедиктович так і не закінчив. Майже забутий усіма, він помер в маєтку Карлово під Дерптом (м. Тарту) 13 вересня 1859 року.

 

Використана література:

1. Золотусский И. Неистовый Фиглярин / И. Золотусский // Новый мир. – 1996. – № 2. – С. 194–204.

2. Котляревский Н. Николай Васильевич Гоголь, 1829–1842. Очерк из истории русской повести и драмы / Н. Котляревский. – 3-е изд. – Санкт-Петербург : тип. М.М. Стасюлевича, 1911. – С. 66–73.

3. Николаева А. Фаддей Булгарин – «бедный Йорик» русской журналистики / А. Николаева // Наука и жизнь. – 2005. – № 8. – С. 118–120.

4. Рассадин С. Фаддей / С. Рассадин // Смена. – 1995. – № 7. – С. 114–129.

5. Соколов В.Д. Видок Фиглярин // Соколов В.Д. Рядом с Пушкиным: портреты кистью и пером / В.Д. Соколов ; под ред. В.А. Алексеева. – Харьков : Паритет ЛТД, 1991. – С. 61–63.

6. Фомин И.А. Булгарин Фаддей Венедиктович / И.А. Фомин // Новый энциклопедический словарь. – Санкт-Петербург : тип. АО «Брокгауз-Ефрон», [1911–1916]. – Т. 8. – Стб. 488–491.

Запрошуємо до ознайомлення з цікавим виданням до сектору рідкісних і цінних видань (читальний зал №4)


О.Д. Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань

 

 

 

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.