П.І. Чайковський і Україна

Автор: bibliograf от 26-05-2020, 10:40, переглянуло: 110

 

 

«ЧАЙКОВСЬКИЙ І УКРАЇНА»:

до 180-річчя від дня народження П.І. Чайковського (1840–1893),

видатного композитора, диригента і педагога

П.І. Чайковський і Україна

   Я готовий день і ніч стояти почесним караулом біля крила того будинку, де живе Петро Ілліч Чайковський, — настільки я поважаю його. Якщо говорити про ранги, то в вітчизняному мистецтві він тепер посідає друге місце після Лева Толстого…

Антон Чехов

   Ім'я Чайковського стало епохою у світовому розвитку музики, найціннішим внеском в неї, одним із виявів невичерпної художньої обдарованості великого народу і його культури.

Борис Астаф'єв

   Петро Ілліч Чайковський (1840–1893) – російський композитор, диригент і педагог. Автор 10 опер, трьох балетів, шести симфоній, великої кількості романсів та інструментальних творів.

   Значна частина життя композитора пов’язана з Україною. Протягом майже трьох десятиліть він фактично щороку по кілька місяців (загалом – майже п’ять років) мешкав у мальовничих українських містечках і написав тут близько 40 творів. Очевидно відчуття краси місцевої природи, милозвучність пісень, барвистість українського традиційного одягу отримували глибоке відлуння в душі композитора, перетворюючись на музичні сторінки «Лебединого озера», «Дитячого альбому», «Мазепи» та інших шедеврів, через які світ і сьогодні відчуває неповторну духовну енергію геніального митця.

   Бажання Чайковського жити на українській землі було тим більш закономірним, що усі фахівці, у тому числі й музикознавці сьогодні визнали присутність української складової у родоводі композитора. Згідно з ретельними архівними розвідками, по батьківській лінії Чайковські походили від давнього козацького роду Чайок.

П.І. Чайковський і Україна

На фото вся сімя Чайковських у 1848 р. Петро Ілліч крайній зліва

   Прапрадід композитора Федір Опанасович Чайка (1695–1767) походив з-під Кременчука, служив у Миргородському полку Війська Запорозького, який займав частину теперішньої Полтавської області. Його син Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), став Чайковським (більш поширений на той час варіант звучання українських прізвищ), коли навчався у Києво-Могилянській академії.  

    Батько композитора, Ілля Петрович, займав різні пости в Департаменті гірничих і соляних справ, проводив геологічні дослідження в Новгородській губернії, викладав у Гірничому корпусі. Мати композитора, Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, внучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асьє, народилася у сім’ї митного чиновника в Петербурзі, грала на фортепіано і співала. У 1833 р. вона стала другою жінкою Іллі Петровича і народила шестеро дітей, серед яких Петро був другим. Мати займалася вихованням дітей, вчила їх музики, розмовляла з ними тільки французькою.Упродовж 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців жив і працював у своїх родичів і друзів у таких маєтках України: м. Тростянець (1864 р.); м. Кам’янка, с. Вербівка (1864–1878 рр.); смт Низи (1871–1879 рр.); смт Браїлів, хутір Сьомаки (1878–1880 рр.); с. Копилів (1889–1890 рр.).

   У 1864 р. студент консерваторії Петро Чайковський вперше приїхав на канікули в Тростянець на запрошення свого друга князя Олесія Васильовича Голіцина, де написав свій перший симфонічний твір – увертюру до драми О. Островського «Гроза». Тут він познайомився і заприятелював із нащадком засновника м. Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Дмитровичем Кондратьєвим, який запросив його до свого маєтку в Низи, про що Чайковський написав Надії фон Мекк: «Сюди ми потрапили внаслідок прохання господаря мого, п. Кондрат’єва, мого давнього та гарного товариша, в якого я раніше гостював кожне літо. Тут я повністю написав «Вакулу» та багато інших творів. Ми залишимося у нього три дні і в кінці тижня поїдемо до Кам’янки…Тут добре, особливо тому що у саду тече мила річка Псел, але ліс далеко».

   «У мене багато приятелів, але таких, з якими душу відводиш, як, наприклад, з Кондратьєвим, – зовсім нема», – написав композитор. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну.

   Найчастіше бував у Кам'янці на Черкащині. Тут мешкала рідна сестра композитора Олександра та її родина. За словами брата, цей куточок України був «осяйним пунктом» для Петра Ілліча, який писав, що тут «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Як «обітованого раю» чекав він літа, коли міг туди поїхати. За спогадами сучасників, зазвичай стриманий композитор у товаристві сільської молоді змінювався, ставав веселим, навіть співав і танцював. Про Україну композитор писав: «Ніколи за кордоном, навіть серед розкішної південної природи я не знаходив тих хвилин святого захоплення від споглядання природи, яке вище навіть від насолоди мистецтва».

   Ще одним особливим місцем в Україні для композитора було Поділля, куди він попав на запрошення баронеси Надії фон Мекк. Листування баронеси Надії фон Мекк і Чайковського тривало тринадцять років: вона щорічно висилала композитору субсидію 6000 крб, однак вони ніколи не бачилися. Навесні 1878 р. баронеса запросила Чайковського до свого маєтку у Браїлові. Петро Ілліч писав:

   

   «Садиба перевершила далеко все те, що в моїй уяві малювалося, коли я думав про Браїлів. Я у захваті від будинку, він зовні красивий, місткий, зручно і якісно облаштований, великі просторі кімнати з великими вікнами оздоблені картинами, статуями, музичними інструментами та усім іншим. Напившись кави, я разом із Марселем обійшов і детально оглянув і будинок і флігель, побував у всіх куточках, довідався про всі дрібниці Ваших покоїв і способу життя. Потім нагулявся досхочу в саду і вже орієнтуюсь там. Сад цей прекрасний своєю наповненістю, густиною рослинності, в інших місцях так багато зелені, що утворився цілий маленький зелений ліс із високих соковитих і пахучих трав. У цю хвилину сад ще особливо чарівний завдяки кількості бузку, який тепер активно квітує. Є групи дерев надзвичайно красиві. Після рідкого камʼянського саду, розбитого на скаті, незручного для прогулянок і бідного старими деревами, Ваш сад невимовно сподобався мені. Тепер, нагулявшись, я повернувся додому, пишу Вам цей лист і насолоджуюся тишею, свободою і світом.

   Після чудового обіду ще раз детально оглядав кімнати. «Сплячий хлопчик» чарівний, не надивишся на нього. Хоча, з одного боку, мені і подобається; що його оточує зелень, бо те і інше разом представляє красиве і миле видовище, але, з іншого боку, мені здається, що зелень ця приховує чарівні подробиці статуетки. Дивовижний порядок і чистота, в якій до щонайменшої подробиці міститься все у Вашому будинку, робить честь Марселю. Можна позитивно сказати, що ніде немає жодної пилинки. П.І. Чайковський, 17 травня 1878 р.».

   У Браїлові написані перша оркестрова сюїта, опера «Орлеанська діва», п’єси для скрипки, сім романсів (зокрема «То було ранньою весною», «Серед шумного балу»), серенада Дон Жуана на слова Олексія Толстого «Піліпінелла».

   Загалом понад 30 своїх творів Чайковський написав в Україні, серед яких дві симфонії (одну з них ще за його життя назвали «Українська»), опери «Євгеній Онєгін», «Черевички», «Орлеанська діва», «Мазепа», балет «Лебедине озеро». Тут виникли його романси на вірші Т.Г. Шевченка і знаменитий Перший фортепіанний концерт, в одній з мелодій якого звучить наспів лірників, а у фіналі Концерту звучить мелодія пісні «Вийди, вийди, Іванку».

   В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Домагався постановки «Тараса Бульби» Миколи Лисенка українською мовою.

П.І. Чайковський і Україна

   У Харкові П.І. Чайковського просто обожнювали. У 1893 р. він приїхав на запрошення директора Харківського музичного училища І.І. Слатіна дати концерт у Харкові. Скрипковий концерт із симфонічним оркестром під керуванням Чайковського в залі Дворянського зібрання викликав небувалий фурор, квитки на концерт дістати було неможливо.

   Після закінчення концерту композитора прямо на руках зі сцени винесли в фаетон, відвезли до майстерні фотографа Альфреда Федецького і зробили знаменитий фотопортрет, який Чайковський любив понад усе. Коли готові роботи А.К. Федецький приніс Чайковському, він їх викупив зі словами: «Так, звичайно, дороговато, але фотограф – першокласний. Мене фотографували і в Росії, і в Європі, але краще, ніж мене сфотографували в Харкові, я поки що не бачив».

 



   Через серце як «емоційний портал» звертається композитор до кожного, і в цьому можна вбачати секрет величезного впливу музики композитора на слухачів. А коли йдеться про такий шлях побудови діалогу зі світом, то в пам’яті постає філософія нашого геніального Григорія Сковороди, який учив жити, цінуючи «веселощі серця» як «скарб, дорожчий за все на світі». Цей дар – основна сила музики Петра Ілліча Чайковського, яка навіть у сучасному техногенному світі повертає людину з віртуальної безкінечності туди, де живе сердечна теплота, що відкриває шлях до духовних вершин.

   Затримайтеся на хвилину й послухайте ці геніальні симфонічні мелодії...

 

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.