ХНАУ поетичний. Частина І

Автор: bibliograf от 3-06-2020, 07:56, переглянуло: 73

 

 

ХНАУ ПОЕТИЧНИЙ (Частина І)

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

   Поезія – найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити. Це цілющий ковток для спраглої душі, ясний промінець сонця в негоду, це біла квітка сподівання. Поезія – головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

   За словами українського поета-пісняра Ігоря Федчишина:

«Поезія – це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!».

   Споконвіків Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва був не лише колискою фахівців сільського господарства. На плідній ниві нашого славного вишу зростали паростки поетичного слова. Згадаймо кілька яскравих імен викладачів, студентів і співробітників ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, наділених здатністю глибоко мислити й тонко відчувати, відтак передавати поетичною мовою свої почуття і думки.

______________________________________

ХНАУ поетичний. Частина І

   КОВАЛЬОВА Олександра Прокопівна (нар. 1948 р.) – українська поетеса, прозаїк і перекладачка. Псевдоніми: Олеся Шепітько, Алекс Шмідт, Сандра Флюстерлінґ. Поезії О.П. Ковальової публікувались у перекладах англійською, білоруською, молдовською, німецькою та російською мовами. Член НСПУ з 1983 р.

   Народилася у с. Бондареве Старобільського р-ну Луганської обл. Закінчила факультет іноземних мов Харківського Каразінського університету. Кандидат філологічних наук, доцент факультету іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. У 1977–1986 рр. працювала викладачем німецької мови у ХСГІ ім. В.В. Докучаєва.

   Автор поетичних збірок: «Степові озера», «Обрії», «На два голоси», «На два голоси» (українською та німецькою мовами, у співавторстві з Наду Шмідт), «Абетка доброти» (книга для дітей), «Осіння проща», «Ходім туди, де спить трава» (українською, англійською, німецькою мовами, у співавторстві з Ольгою Тільною), а також книг прози «Триблаженне дерево», «Овлур та інші повісті» та ін.

   У фонді ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва зберігається книга «Обрії» з дарчим написом автора: «Раисе Николаевне [Жердевой], прекрасной женщине, которую уважаю, с пожеланиями добра и счастья. 4.12.1988 г. А. Ковалева».

   Ковальова, Олександра. Обрії : поезії / О. Ковальова. – Харків : Прапор, 1988. – 70 с. – Автограф.

   До книги ввійшли вірші про минуле і сучасність. Тема подвигу, вірності ідеалу, пошуки неминущих цінностей, філософські роздуми про життя, тривога за майбутнє – ось коло тем, які хвилюють авторку.

 

Ген мати в степ іде у сизім світлі

І облітає, наче мак на вітрі. 

Вона так рано, рано одцвіла, 

Пішла, мов склала жертву пелюстками, 

Щоб долю я по них свою знайшла

І цілий світ озвучила словами.

           ______________________


Різнотрав’я. В травах – квіти,

Ніби миті-перемиті

Не водою, а самою

Чистотою степовою.

 

Ще не спека – купіль тепла.

Ще не косять, квіти – в коси.

Літо йде, немов сновида,

Не злякайте, не збудіть.

 

Хай воно порозкошує,

Хай набігається вволю.

Як лоша на першій паші –

Чисте, вільне і легке.

Доброму человеку

Всякій день – праздник.

Г. Сковорода

Не відкладайте свят на празникові дні, –

Святкуйте їх у першій борозні,

Святкуйте їх у першім колоску,

Вшановуйте дитину у вінку

І перепілку в золотій пшениці.

Радійте, що сміються ваші жниці,

Що гострий серп, як промінь, у степу

Перетинає жита вічну путь,

Щоб сходились початок і кінець,

Радійте вчасно, як радіє жнець.

Вставайте рано, щоб стрічати світ.

І день вбирайте, наче заповіт,

Ступайте легко – не струсіть роси!

На світі стільки ніжної краси,

В ній твердості людської джерело

І треба, щоб в людині щось жило

Від неба, від трави, від колоска.

Тоді душа ніколи не звика

До всякої дрібної суєти,

В ній вічні свята празнують світи.

 ____________________________________________

Агрономічний факультет 

ХНАУ поетичний. Частина І

   Беззаперечним поетичним даром наділений Віктор Васильович КИРИЧЕНКО (нар. 1946 р.) – доктор с.-г. наук, професор, академік НААН, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.

   Із 2015 р. В.В. Кириченко почав активну творчу діяльність: створив 85 картин і 146 поетичних творів, шість із яких покладено на музику Харківського композитора Рубена Чілутяна. Твори автора укладено в збірки «Це рідний край – любов моя», «Щаслива мить» і «Радість життя».

   Кириченко В.В. Це рідний край, любов моя… : [зб. поезій] / В.В. Кириченко. – Харків, 2015. – 76 с.

   Збірка поетичних творів присвячена людям праці, мешканцям Слобожанського краю, невтомним борцям за Правду, справедливість, святу любов до України. 

   Кириченко В.В. Щаслива мить : [зб. поезій] / В.В. Кириченко. – Харків : [НТМТ], 2017. – 153 с. : фото, іл.

   Збірка поезій присвячена людям, які віддали своє життя пошукам істини. Презентовано філософські роздуми про минуле та персонажів, які жили в ті далекі часи на території Слобожанського краю. Автор з великою теплотою викладає вірші, присвячені Харкову, своїм учителям і друзям. Любов до рідного краю та його мешканців є невід’ємною частиною його творів.

    ДУША АГРАРИЯ


Поле пшеницы янтарное

Стоит, красотою маня.

Навеки любовь лучезарная

С тем полем связала меня!

 

Связала с народом аграрным,

С народом святого труда,

Стабильного, мирного, доброго,

Любимого всеми всегда.

 

Процесс выпекания хлеба –

Священное действо для нас!

Душа хлебопашца и пекаря

Присутствует в каждом из вас.

 

Мы знаем, что ваша работа

В почете во все времена.

Без капель соленого пота

Не станет великой страна.

 

А вам, едокам-сибаритам,

Советуя чаще бывать

В бескрайних полях Украины –

Агрария душу понять.

 

ХНАУ поетичний. Частина І

               НАШ УНІВЕР


Чимало на світі куточків прекрасних,

З якими лишаєш частинку душі,

Що кожному близькі, у кожного власні,

Присвячують їм і пісні, і вірші.

 

Є місце на рідній землі особливе,

Куди молодими прийшли восени,

Це наш Універ – alma mater мрійлива,

Де всі ми навчались чотири зими.

 

Птахів щебетання, красива природа,

Ідеї, пізнання, книжки на столі…

Любов до навчання – це та нагорода,

Яку дарували нам всім вчителі.

 

Нелегко навчання давалось спочатку,

Були нелегкими уроки життя,

Збирали докупи знання по зернятку,

Чекали нас істина і відкриття.

 

Назавжди у серці посвята в студенти,

Практичні заняття та лекцій азарт.

Студентські змагання й дипломні проекти

Уже не повернеш назад…

 

Люблю Універ до нестями, жагуче!

З тобою лишилась частинка буття!

Зустрінемось знову, мій випуск квітучий.

До нової зустрічі і вороття.

 

Не будьмо байдужі до праці сільської,

Віддаймо цій справі себе до кінця!

Немає найкращої долі людської –

Донести й лишити свій слід у серцях!

              ___________________________________

ХНАУ поетичний. Частина І

   Протягом 37 років (1980–2017) кафедру рослинництва ХНАУ ім. В.В. Докучаєва очолював Михайло Архипович БОБРО (нар. 1936 р.) – відомий вчений-рослинник, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент УААН, Почесний професор кафедри рослинництва ХНАУ (із 2017 р.). Псевдонім – Михайло Степняк.

   Народився у с. Мельниково Валківського р-ну Харківської обл. У викладацькій роботі М.А. Бобро – дослідник, учитель, вихователь і літератор; у науці – мрійник, скрупульозний дослідник і практик; у громадській роботі – пропагандист, організатор, учений і поет.

   Степняк, Михайло. Освідчення: віршовані рядки впродовж років випробування, яке називають життям / М. Степняк ; [рис. М. Сядристого]. – Валки ; Київ ; Харків. 2016. – 22 с. – Автограф.

   Доречно навести віршовані рядки М.А. Бобро, присвячені учителю аграріїв Г.В. Пилипцю до його 70-річчя.

УЧИТЕЛЮ АГРАРІЇВ

На порозі звитяжного віку

Розгорялася ватра буття, –

Земля легендарна навіки

Вам вручила путівку в життя.

 

Ви з того світанкового краю

Де найкраща пшениця зроста,

Сім’я хліборобська там втоми не знає,

А найбільш у пошані людина проста.

 

Нелегкі Ви шляхи торували

Пліч-о-пліч з народом Дніпра

Бурі й негоди вас гартували,

Бо буремні летіли літа.

 

Хліборобському роду нема переводу –

Відважні і мужні зростають сини

Й за велінням простого народу

Ниву сіють добром щовесни.


І певні, що будуть багаті ужинки,

І добірний зберуть урожай

І ніхто не зазна тії гіркоти

Зачерствілого хліба скоринки,

 

Й тих доріг по яких довелось

Вам пройти…

Моє слово, до сил молодих,

Кому нові шляхи відкривати;

 

Вічно знайте і щиро любіть

Мозолясті натруджені руки,

Святу правду синам розкажіть,

Й хоч краплину, щоб знали онуки…


ОСВІДЧЕННЯ

Ім’я тобі – пісня є вільна,

Чому ж так запізно зустрів

Красу голубого Поділля,

Роздолля безмежних степів,

Слово громове Шевченка

Й Карпатського краю весну,

Мудрість магічну Довженка

Й зорю Українки ясну.

 

Голубко моя сизокрила,

Яких не зазнала часів,

Ясноока моя Україно,

Омріяна велич віків!

 

Саме тут, на цій землі стожильній,

Навіки пам’ятником стати,

Щоб про долю України

Святу правду розказати…

Найнікчемніша сволота

Масті різної підлота

Її нездоланну топтала,

Та щоразу в огні,

Україна в ті дні

Титаном до бою ставала.


Статура її незборима

Знову велета світу сягала,

І як вічна купина неопалима

До сонця дітей підіймала.

 

Свободу, свободу!

Свободу народу!

– Над світом звитяжно лунало.

Добував її віками

Богатир – народ Дніпра

Й шлях торуючи з піснями

Землю пестив для добра…

Хліб ростив і плавив сталь,

Не один звів Дніпрельстан;

Через тернії тиранів

Він ішов до жнив,

Світу дав синів звитяги

І космічні далі підкорив.

І поряд з наріжним каменем,

Що тримає світ –

Рукою Запорожця славною

Вмуровано вічний граніт.

 

І чудо світу – пісень перлина

Мудра, ніжна і проста.

Пісня – слава України

Добром планету огорта!

_____________________________

Продовження матеріалу у Частині ІІ "ХНАУ ПОЕТИЧНИЙ"


Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головний бібліограф

 

 

 

 

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.