Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

Автор: bibliograf от 16-07-2020, 06:00, переглянуло: 54

 

«НАУКА, СУМЛІННІСТЬ, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ»:

віртуальна виставка до Дня бухгалтера

 

Бухгалтерія – це мистецтво, професія, що вимагає таланту і Терпіння.

Особливий дар бачити за цифрами складний світ економіки

у її взаємозв’язках і гармонії

Йоганнес Штемлер

   Історія бухгалтерського обліку налічує майже 6 тисяч років. Облік називали таємницею богів, а цифри і до цього часу – сакральний елемент буття. Батьківщиною бухгалтерського обліку вважається Стародавній Єгипет.

   Термін «бухгалтер» з’явився в XV ст. Як свідчить історичний факт, першою посадовою особою, котра одержала звання бухгалтера, був Христофор Штехер  – діловод Інсбрукської рахункової палати. У Німеччині до 1498 р. осіб, які займалися веденням рахункових книг, називали писарями. Відтоді терміни «бухгалтер» і «бухгалтерія» почали витісняти старі назви та поступово поширюватися всюди.

   Перша у світі ставка податку на дохід становила 10%. Про це ми можемо судити за П’ятикнижжям Мойсея, де сказано: «... і всяка десятина на землі з насіння землі, з плоду дерева належить Господу».

   Бухгалтерський облік був викликаний до життя самою господарською діяльністю людини. З історичних облікових документів, які збереглися до сьогодні, видно, якою повагою користувалися в давнину бухгалтери і як цінувалась їх справа.

   Бухгалтерська справа, як і будь-який суспільний розвиток, – це складний процес: поряд із піднесенням творчої думки, успіхами, значними ривками, історія бухгалтерського обліку сповнена падінь, невдач, відхилень, помилок.

   Витоки і перші паростки обліку приховані від нас назавжди, однак, неважко уявити, що саме з розвитком людського суспільства, появою писемності і арифметики було закладено підґрунтя для обліку. Облік виник одночасно з писемністю і завжди віддзеркалював економічний стан та запити суспільства. Першу згадку про мистецтво бухгалтерії можна зустріти у книзі Премудрості Сираха, в якій наказується кожному синові Ізраїлю: «Якщо щось видаєш – видавай рахунком та масою і роби усіляку видачу та приймання за записом».

   Історичні пам’ятки залишили нам відомості, які дозволяють говорити про наявність та характер господарського обліку в різних країнах світу. Серед рідкісних книг у фонді Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В.В. Докучаєва виокремлено видання з бухгалтерського обліку.

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

1. Баранцов М.С. Счетоводство кредитных и сельскохозяйственных товариществ по американской форме двойной системы / М.С. Баранцов. – Ленинград : Кооперация, 1925. – 331, [5] с., прил.

   Від «Организационно-Инструкторского Отдела Всероссийского Союза Сельско-Хозяйственной кооперации»: «Правильная постановка счетоводства и отчетности является весьма существенной частью работы кооператива. Между тем эта часть работы в кооперативах является наиболее неудовлетворительной… После проведенных в виде опыта мероприятий, Сельскосоюз в конце 1923 г. подошел к коренной работе – пересмотру всех существовавших в то время форм счетоводства и отчетности. С этой целью образована была комиссия из представителей кооперативных центров и правительственных учреждений, заинтересованных в получении от т-в отчетности… Настоящая книга М.С. Баранцова является отражением работ комиссии …, которые проходили при ближайшем активном участии автора».

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

2. Вольф А. Бухгалтерия / А. Вольф // Энциклопедический словарь / изд. : Ф. Брокгауз, И.А. Ефрон. – Санкт-Петербург : Типо-Литогр. (И.А. Ефрона), 1891. – Т. 5, полутом 9. – С. 112–119.

   Цитата з тексту: «Бухгалтерия, как главный элемент счетоводства, представляет совокупность правил, по которым должны совершаться записи в каждом предприятии, так чтобы в каждый момент давать наглядную характеристику его имущественного положения».

 

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

3. Галаган А.М. Учебник счетоведения / А.М. Галаган. – Москва : Изд. кн. маг. «Высшая школа», 1916. – Ч. 1 : Общее счетоводство. – [2], VI, 382 с.

   Автор – преподаватель Московского Коммерческого Института.

   Зміст книги:

   Глава 1. Понятие о хозяйстве и хозяйственной деятельности; составные части хозяйственной деятельности.

   Глава 2. Счетоведение, его определение; цели, методы и средства счетоведения.

   Глава 3. Методы счетоведения.

   Глава 4. Счетные теории.

   Глава 5. Средства счетоведения.

   Глава 6. Особенности счетоводства, в зависимости от основных форм организации хозяйств.

   Глава 7. Системы и формы счетоводства.

4. Паршин А.А. Спутник хозяйственника бухгалтера и администратора : справ. кн. для торг.-пром. работников и слушателей бух. и коммерч. курсов / А.А. Паршин. – Москва : Ленинград : Гос. Изд-во, 1926. – 247, [1] с.

   Із передмови: «Настоящий труд не претендует на оригинальность, так как в большей своей части является компилятивным. И действительно, довольно трудно сказать что-либо новое в такой области, как коммерческая деятельность. Следует, однако, заметить, что коммерческая терминология, основные определения, главнейшие понятия о тех или других актах коммерческой деятельности хотя и существуют в руководствах по коммерческим наукам, но слишком разбросаны по различным изданиям. Опыт же продолжительной деятельности в области коммерческого образования показал, что… для учащихся и начинающих работать в этой области – нужда в таком сжатом компилятивном пособии настольного справочного характера ощущалась давно».

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

5. Пачоли, Лука. Трактат о счетах и записях / Л. Пачоли ; изд. подгот. Я. Соколов. – Москва : Статистика, 1974. – 160 с. : ил.

   Від редактора: «Перед Вами первая книга по бухгалтерскому учету; она была напечатана в 1494 г. в Венеции. На протяжении почти пятьсот лет идеи, изложенные в ней, оказывали и оказывают влияние на развитие счетной мысли. Развитие каждой науки, ее успехи и неудачи зависят от того, какие ученые в ней работают. Многим кажется, что в бухгалтерском учете не было людей, по силе интеллекта равных Галену, Декарту, Ломоносову. Однако это не так. И в нашей науке были деятели, по широте ума, по глубине мысли достойные занять одно из первых мест среди великих людей; одним из них был фра Лука Пачоли – математик, заложивший основы науки о бухгалтерском учете».

   Францисканський монах Лука Пачолі вперше провів систематизацію обліку. Це математик зі світовим ім’ям, людина універсальних знань, учень П’єра делла Франческа і Леона Батіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі. Його слава ґрунтується на відомому «Трактаті про рахунки і записи», який увійшов до складу фундаментальної праці – «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення». Трактат був перекладений багатьма мовами і, за ступенем впливу на розвиток обліку з ним не може зрівнятися жодна праця.   

   Історики відмічають п’ять найголовніших моментів, які Лука Пачолі вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку:

   1.Теоретичне обґрунтування подвійного запису. Л. Пачолі був першим, хто спробував пояснити поняття дебет і кредит, хоча сам їх не вживав. Він створив персоналістичну модель обліку і тим самим заклав основи його юридичного тлумачення, яке пізніше знайшло своє відображення у відомих працях Е. Дегранжа і Дж. Чербоні.

   2. Персоналістична модель призводила до неможливості самостійного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорій, як дебет і кредит, що призвело до створення умов для виділення бухгалтерського обліку в окрему науку.

   3. Лука Пачолі розглядав бухгалтерський облік, як самостійний метод, що базується на застосуванні подвійного запису і використовується для відображення господарських процесів які відбуваються на окремому підприємстві та за його межами.

   4. Подвійний запис на рахунках трактується як система обліку, що не може бути постійною і залежить від мети яку переслідує адміністрація.

   5. Уперше ввів в бухгалтерський облік моделювання, що базувалося на комбінаториці Л. Пачолі. Це дало можливість побудувати загальну модель, в межах якої будь-який обліковий факт пояснюється, як окремий випадок.

   Учений першим зібрав і систематизував окремі відомості про прийом, які застосовувалися купцями того часу при веденні своїх торгових рахунків і записів. Тим самим Л. Пачолі заклав основи наукової розробки обліку, виводячи його з суто практичної діяльності.

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера
 

6. Ротшильд М. Коммерческая энциклопедия: в полной переделке сообразно потребностям русских предпринимателей и с добавлением 6 новых русских отделов : настольная справочная книга по всем отраслям коммерческих знаний / М. Ротшильд ; под ред. С.С. Григорьева. – Санкт-Петербург, 1905. – Т 2 : Счетоводство. – 489, [1] с.

   Із передмови: «Порядок изложения бухгалтерии в коммерческой Энциклопедии Ротшильда существенно разнится от того, какой принят в России. Он представляет столь ценные преимущества, что редакция, сделав необходимые изменения ради потребностей русских деятелей коммерческого и промышленного мира, предпочла сохранить его целиком… Бухгалтерия Ротшильда как нельзя более отвечает целям издания, так как изложена в форме, доступной не только для лиц, готовящихся быть бухгалтерами, но и для еще более многочисленного круга деятелей, которым приходится принимать более или менее близкое участие в торгово-промышленных предприятиях, контролировать и поверять отчеты, и которым поэтому необходимо знание общего строя счетоводства и его главных оснований».

7. Сиверс Е.Е. Общее Счетоводство / Е.Е. Сиверс. – 6-е изд., стер. – Петроград : Изд. А.Е. Винеке, 1915. – [4], 367, [1], X с.

   Цитата з тексту: «Разница между наукою и техникою счетоводства замечена уже в нашей литературе, но многие придают им совершенно неправильные названия, а именно: науку называют счетоводством, а технику – бухгалтериею, книговодством и книговедением. Неправильны эти названия потому, что слова «счетоводство», «бухгалтерия», «книговодство» и «книговедение» суть синонимы…».

 

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

8. Счетоводство Гутянского имения. – Б.м., до 1917. – С. 131–331.

   Цитата з тексту: «В состав счетоводства Гутянского имения входят счета: Гутянского свеклосахарного завода, Шаровской экономии с винокуренным и ректификационным заводами и паровою крупчатною мельницею, Кленовской экономии с винокуренным заводом, девяти сельскохозяйственных экономий (одна из них арендуемая) и лесничества. В районе сахарного завода находится также паровая мельница для простого размола муки. Счетоводство всех поименованных статей ведется в Гутянской главной конторе по двойной системе».

9. Теорин М.Т. Элементарный курс бухгалтерии с примерами и задачами / М.Т. Теорин ; оригиналы для клише исп. Д.И. Кокориным. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва, 1914. – IV, 160 с.

   Цитата з тексту: «Для успешного ведения каждого предприятия, т.е., другими словами, для надлежащего распоряжения имуществом, необходимо знать, каков состав имущества во всякое время, т.е. сколько в предприятии денег, товаров, векселей и других предметов. Необходимо знать и результат предприятия, т.е. прибыль или убыток. Чтобы иметь такие сведения, нужно знать, какое у предприятия было имущество в начале и все, что с ним произошло. Но так как запомнить все это нельзя, то является необходимым все записывать. Записывание имущества и изменений, которые с ним происходят, с целью определения во всякое время состава имущества и результатов предприятия, называется бухгалтерией, или, по-русски, книговедением, так как записи эти делаются в особых книгах».

 

Віртуальна виставка до Дня бухгалтера

10. Шерр, Иоганн. Бухгалтерия и баланс / И. Шерр ; пер. с 5-го нем. изд. С.И. Цедербаума ; ред., доп. и примеч. Н.С. Лунского. – 4-е изд. – Москва : Экон. Жизнь, 1926. – XVI, 575, [1] с. – (Библиотека коммерческих знаний).

   Автор – почетный доктор Цюрихского и Кельнского университета.

   Із передмови: «Бухгалтерия – наука смежная с математикой, правом и наукой о хозяйстве; напротив, счетоводство есть искусство так применять эту науку в каждом отдельном хозяйстве, будь то производительное или потребительское хозяйство… Исчерпывающий труд по бухгалтерии должен поэтому строить прежде всего новую науку на математическом, правовом и хозяйственном основании, чтобы затем вывести разнообразные приложения к практическим нуждам хозяйства».

 ________________________________

Шановні бухгалтери!

   Прийміть у цей чудовий літній день теплі вітання з вашим професійним святом – Днем бухгалтера. Хай він для вас, як і інші дні, буде наповнений гідним визнанням професійного внеску в загальнодержавну справу, хай кожному бухгалтеру в цей день люди висловить подяку і шану за скромну, але вкрай необхідну клопітку працю, яка визначається ще й найвищими моральними критеріями: порядністю, чесністю, принциповістю, законністю. Бо була і є основою і підґрунтям фінансового благополуччя трудового колективу, а отже і кожного з його членів.

   Бухгалтери – люди скрупульозні, бухгалтери – люди творчі: з ніжними душами, закохані в мистецтво, пісню, поезію, і... в досконалу магію цифр. Тож, хай життя ваше, шановні, з кожним днем наближається до досконалості, хай не підводить, а тільки гартується ваше здоров’я. Добробуту вам і процвітання, рівноваги і творчого неспокою!


Олена Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головний бібліограф



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.