День українського козацтва

Автор: Nastya от 17-10-2014, 10:05, переглянуло: 4067

 

День українського козацтва

   День українського козацтва – це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в XV–XVII ст. неодноразово намагалися завоювати українські землі.

   Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.

День українського козацтва

   Слово козак (чи косак за первинною суттю своєю) означає –  світлоносний, небесний воїн або нащадок сака. Знаком світлоносности козака була чуприна-коса на тім’ї, що її в усі часи носили представники військової верстви в усіх орійських народів. Такі коси мали і найближчі предки козаків саки (буквально: воїни світла) – царські скити (скіфи), які були військово-адміністративною верствою сколотського (скіфського) суспільства, що жило в Україні понад дві тисячі років тому. Козаки як військово-адміністративна верства нового українського суспільства успадкували від саків принцип військової демократії, що ліг в основу Української козацької республіки XVI–XVII ст.

   Козаччина – тривалий період в історії України. Ця епоха подарувала велику кількість видатних постатей, пам’ять про які увіковічена у вигляді пам’ятників. Козацькі монументи можна поділити наступним чином:  пам’ятники гетьманам; пам’ятники полковникам та видатним козакам,  пам’ятні знаки на місці битв, пам’ятники легендарним козакам (козак Мамай, Тарас Бульба та ін.), козацькі могили. Найбільше пам’ятників споруджено гетьману Війська Запорізького Богданові Хмельницькому. Пам’ятникам батьку Хмелю присвячена безліч статтей, тому тут зосередимо увагу на  монументальних спорудах інших особистостей та подіях.

 

ХАРКІВ

День українського козацтва
День українського козацтва

   Пам’ятник засновникам Харкова (козаку Харькові, на честь 350-річчя заснування Харкова). Монументальна споруда  встановлена 22 серпня 2004 р. до 350-річчя з дня заснування міста. Пам’ятник виготовлений відомим скульптором Зурабом Церетелі. Вершник, який сидить на коні і тримає у руці спис, щит, за плечима лук і сагайдак зі стрілами.

  Початково передбачалося, що пам’ятник буде присвячений козакові Харько, ім’я якого нібито дало назву місту. Але ця думка викликала протести у інтелігенції Харкова. Так як ця фігура є вигаданою і з’явилася в історіографії лише в кінці XVIII ст. Більш доречно, вважали, присвятити пам’ятник Івану Каркачу, якого згадує, як засновника Харкова, історик Дмитро Багалій у його роботі «Історія Харкова за 250 років його існування», отаману Івану Кривошлику, який згаданий у першому перепису харківських черкас за 1655 р., або полковнику Григорію Єрофійовичу Донець-Захаржевському.


КИЇВ

День українського козацтва

   Пам’ятник Петру Сагайдачному – монумент на честь гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного встановлений 19 травня 2001 р. на благодійні кошти. Автори – скульптор В. Швецов, О. Сидорук, Б. Крилов, архітектори –  М. Жаріков, Р. Кухаренко.

   Бронзовий монумент на сірому гранітному п’єдесталі у формі природної брили з м’яко заокругленими кутами встановлено у центрі спеціально забрукованого невеличкого майданчика на невисокому штучному земляному пагорбі. Гетьман зображений верхи на коні. Права рука його, піднята в енергійному жесті, тримає булаву – символ влади, ліва – стримує коня за повід. Загальне реалістичне трактування скульптури доповнене ретельно відтвореними деталями одягу, військових аксесуарів (на голові гетьмана – висока шапка, на правому боці – сагайдак зі стрілами) та парадною збруєю коня. На земляному пагорбі перед пам’ятником вмонтовано сіру гранітну плиту з викарбуваним гербом гетьмана та його іменем.

День українського козацтва
День українського козацтва

   Пам’ятник Гетьману Пилипу Орлику, автору конституції 1710 р. У липні 2011 р. до 15-ої річниці Конституції України та у рамках заходів із підготовки до відзначення 300-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика йому відкрито пам’ятник (скульптор А. Кущ). Пам’ятник являє собою композицію, що складається з двох елементів: пам’ятника гетьману і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена бандура, на постаменті – козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі. Пилип Орлик зображений у багатому вбранні XVIII ст., ліва рука спирається на тумбу з паперами і булавою, а в правій руці – перо. За словами А. Куща, одяг і атрибути історично ідентичні. На постаменті пам’ятника також встановлено родовий герб гетьмана.

День українського козацтва

   Пам’ятник «Козак Мамай» відкритий на Майдані Незалежності у 2001 р. Скульптори – Валентин і Микола Зноба. Козак Мамай – народний герой українських легенд, захисник-чарівник, дотепний фольклорний співрозмовник, улюбленець усіх поколінь українців – як завжди зображений у східній позі з бандурою у руках. Згідно легендам народився на о. Хортиця в Запоріжжі у 509 р. і є символом душевної та духовної (у сучасному розумінні – політичної) волі і свободи.

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ.

День українського козацтва

   Кривий Ріг. Пам’ятник Козаку Рогу – засновнику міста (28.05.2011), скульптора О. Васякіна. Одна з версій походження назви міста:

«Давно це було, коли гриміла по Україні слава про Січ Запорозьку… На схилі літ хоробрий козак Ріг побудував для себе оселю якраз на тому місці, де Інгулець та Саксагань зливаються. Став потихеньку господарювати. І хто не їхав мимо, завертав до старого Рога. А оскільки в боях позбувся козак правого ока, прозвали його в народі Кривим. Бувало, повертались чумаки з Криму: „А чи не заїхати нам до Кривого Рога, чи далі поїхати?“ Поважали чумаки Рога за гостинність, чуйність, відвертість, а ще за цікаві розповіді. Йшли роки, навколо хати козака почали з’являтися інші оселі. Згодом тут виросло село. Вже і козака Рога не стало, а назва так і лишилася – Кривий Ріг».

   Можливо, основою для створення легенди послужило існування реальної особи – козака Івана Ждана (Рога), який в 1666–67 рр. обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.

День українського козацтва

   Капулівка (Нікопольський р-н). Могила кошового Івана Сірка (пам’ятник 1956 р., реконструкція 1980 р.), скульптора В. Шконди знаходиться на вершині стародавнього кургану. Могила ретельно оберігалася жителями села і прах отамана зазнав декілька перепоховань поки не був перенесений 1967 р. до кургану Баба-могила. Череп його вилучався і досліджувався з метою реконструкції вигляду в лабораторії антрополога М.М. Герасимова і був долучений  до останків у 2000 р. Меморіальний комплекс на могилі Сірка створений на початку 1990-х рр. до святкування 500-річчя українського козацтва.

День українського козацтва

   Жовті Води. Пам’ятник “Героям визвольної війни українського народу 1648–1954 рр.”. Подих сивої давнини… Саме ці слова спадають на думку, коли споглядаєш пам’ятник, що знаходиться в парку Слави. Причому не має значення, вкотре ти дивишся на бронзові постаті трьох вершників. Дивлячись на нього і вдесяте, відчуваєш, як і вперше: захват від величі фігур Богдана Хмельницького, Івана Богуна та Максима Кривоноса, а також почуття глибокої шани до всіх, хто причетний до цього монументального дива (скульптори – А. Білостоцький, О. Супрун, архітектор В. Гнєзділов).

   За історичною довідкою у 1648 р. на Жовтих Водах повстанська армія під проводом Богдана Хмельницького розбила переважаючі сили польського війська, що послужило початком визвольної війни проти польських завойовників.

 

ДОНЕЦЬКА ОБЛ.

День українського козацтва

   Дружковка. Пам’ятник Козаку Дружко – засновнику міста. Відкритий 12 вересня 2008 р. Скульптор – Ю. Тотуз. За існуючою версією козак Дружко заснував сторожовий пост на березі річки Торець, для захисту південних кордонів Російської імперії від набігів татар.

День українського козацтва

   Маріуполь. Пам’ятний знак на честь 500-річчя Українського козацтва (Козакам Кальміуської паланки). Тут з кінця XVI ст. до 1775 р. в усті ріки Кальміус знаходився сторожовий (військовий) пост запорізьких козаків – Кальміус. Він був головним військовим укріпленням у всій Кальміуській паланці, територія якої лежала між ріками Кальміус і Берда, Азовським морем і р. Вовчою. На цій площі розташовувалося більше 60 зимовників (хуторів). Запорізьке укріплення відігравало важливу роль в охороні шляхів сполучення, промислів, зимовників і людей, які тут працювали.


ХЕРСОНСЬКА ОБЛ.

День українського козацтва
День українського козацтва

   Республіканець. Намогильний хрест Костю Гордієнку (встановлений орієнтовно в першій половині XVIII ст.)

Кам’янська Січ – найбільш збережені залишки однієї з кількох Запорізьких Січей, що існували в Україні з XVI по XVIII ст. Кам’янська Запорізька Січ була оборонної фортецею, що виконувала функції адміністративного та військового центру запорозького козацтва. Січ була заснована козаками у впадання р. Кам’янка в Дніпро в 1709 р., після зруйнування царськими військами Чортомлицької Січі. У 1711 р. і вона була знищена за наказом царя Петра І, а козаки змушені були відійти вниз по Дніпру у володіння Кримського ханства. 1728 р. Кам’янська Січ була відроджена і проіснувала до 1734 р., після чого запорожці переселилися до р. Підпільної, де заснували Нову Січ. На місці козацької фортеці згодом розташовувалася поміщицька економія, але збереглися й окремі фрагменти фортечних споруд XVIII ст. Збереглася і могила кошового отамана Костя Гордієнка з кам’яним хрестом. Пам’ятник славному кошовому отаману та його бойовим побратимам запорозьким козакам, біля його могили, споруджений козаками Херсонської паланки Війська Запорозького низового 1 травня 1999 р.

ВІННИЦЬКА ОБЛ.

День українського козацтва
[center]День українського козацтва[/center]

   Буша (Ямпільський р-н). Визначна пам’ятка Буші – це козацький цвинтар. Пагорб неподалік від замчища усіяний сотнями могил XVIII–XIX ст. На багатьох хрестах викарбувані старовинними літерами дати поховання, імена та прізвища. На інших написи давно стерлися. Є тут латинські прямі хрести, є хрести «мальтійські», а деякі з них виглядають дуже незвично: високий рівнобедрений трикутник з круглим навершником — «головою» і поперечними раменами – «рукою». Зустрічаються також могили і з округлими хрестами, вставленими в основу монумента.

День українського козацтва
День українського козацтва

   Гонтівка (Могилів-Подільський р-н). Пам’ятник Івану Гонті (місце страти). Встановлений 1971 р.

Іванові Гонті судилося відіграти найвидатнішу роль у трагедії гайдамацького повстання і стати постаттю, яка й досі привертає до себе пильну увагу як українських, так і польських істориків. Якщо польські історики таврували Івана Гонту як зрадника й розбійника, то українські вчені визнали його за героя визвольної боротьби. Відомий український скульптор І. Гончар виготовив з граніту погруддя Гонти, яке встановили на подвір’ї місцевої школи.

   Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстанців: «Гонта вийшов на страту зі спокійним і веселим обличчям, наче йшов на іменини до кума. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри і тоді Гонта сказав: «От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!».

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину.
Козаки скликають раду :
– Треба битись без пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.

Головний бібліограф Жидких І.П.

 



Категорія: Новини, Культурно-массова діяльність

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.