Академік Олександр Палладін

Автор: Dasha от 24-09-2015, 11:32, переглянуло: 1017

 

             «Академік Олександр Палладін» 

(1885–1972) 

віртуальна виставка, присвячена 130-річчю від дня народження видатного українського вченого-біохіміка

 

Академік Олександр Володимирович Палладін – всесвітньовідомий учений, громадський діяч та організатор науки, один із основоположників вітчизняної біологічної хімії, зачинатель української біохімічної школи, вихователь численних наукових кадрів. Він був засновником Інституту біохімії АН УРСР (згодом названий його ім’ям) і першого в Україні біохімічного журналу. Багато років О.В. Палладін був президентом Академії наук України. Видатний фахівець у галузі вивчення хімічних процесів, які відбуваються у живих організмах, академік О. Палладін сприяв вивченню та розв’язанню багатьох важливих питань біологічної хімії – «хімії життя», особливо одного з найскладніших її розділів – хімії нервової системи та головного мозку.

   Народився майбутній учений 10 вересня 1885 р. у Москві у родині відомого науковця, ботаніка, фізіолога рослин В.І. Палладіна. Батько –Володимир Іванович – був професором Харківського, Варшавського та Петербурзького університетів, членом-кореспондентом, а з 1914 р. – академіком Російської академії наук. Кілька років працював у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва. Оскільки батько працював у Харкові, Варшаві, Петербурзі, Олександр розпочав шкільну освіту в першому, а закінчив – у останньому з цих міст, отримавши по закінченні гімназії золоту медаль.

   1903 р. О.В. Палладін вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. У студентські роки він захоплювався фізіологією, під керівництвом І.П. Павлова, виконавши свою першу наукову працю «Утворення штучних рефлексів від суми подразнень». Наступна праця – «Явища збудження і гальмування в рефлекторному апараті» – була удостоєна золотої медалі університету.

Академік Олександр Палладін

  Олександр закінчив Петербурзький університет (1908 р.). У 1909 р. поліпшував освіту в Гейдельберзькому університеті. Згодом Палладін працював у Петербурзі на кафедрі фізіології Жіночого педагогічного інституту (1909–1916 рр.), читав лекції на Стебутовських вищих жіночих сільськогосподарських курсах (1914–1916 рр.). Починаючи з 1916 р. і до останніх днів життя, О.В. Палладін працював в Україні: спочатку в Харкові, а потім у Києві. У 1916 р. за конкурсом його обрано професором Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва в Харкові, де у 1916–1923 рр. викладав фізіологію тварин.

  1914–1919 рр. учений став один із засновників Вищих жіночих сільськогосподарських курсів у Ново-Олександрійському інституті.

   Водночас у 1921–1931 рр. завідував кафедрою фізіологічної хімії Харківського медичного інституту. Олександр Володимирович з  1925 по 1970 рр. очолював Український біохімічний інститут (з 1931 р. – Інститут біохімії АН України у Києві), водночас у 1934–1954 рр. завідував кафедрою біохімії Київського університету.

У 1935–1938 рр. Палладін – неодмінний секретар Президії Академії наук України, в 1939–1946 – віце-президент АН України, у 1946–1962 – президент АН України.  

 

 

   У наш час ім’я О.В. Палладіна є символом визнання досягнень вітчизняної науки та джерелом, яке дає наснагу послідовникам і молодим ученим в утриманні високої планки наукових досліджень, яку він підняв разом зі своїми славетними сучасниками на рівень, що визнається й нині в усьому світі.


Твори О.В. Палладіна з фонду бібліотеки:


Академік Олександр Палладін

 

 1.  Палладін О.В. Біохімія : підручник / О.В. Палладін. – 6-те вид., переробл. і допов. – К. : Держ. мед. вид-во УРСР, 1949. – 452 с.

  Із передмови до 1-го видання: «В основу цього підручника покладено курс лекцій з фізіологічної хімії, який я читаю з 1921 р. на медичному факультеті Харківського державного медичного інституту. Як на лекціях, так і в цій книзі я звертаю головну увагу на біохімічну динаміку, бо вважаю, що з курсу фізіологічної хімії студент повинен добути знання тих хімічних процесів, які відбуваються у всьому нашому тілі і в кожному органі його; він повинен дізнатися, як різні речовини, що входять до складу нашого тіла, утворюються з речовин нашої їжі, як далі ці речовини перетворюються, перше ніж з них утворяться ті чи інші спеціальні продукти або вони розпадуться, утворюючи кінцеві продукти обміну, які виводяться з організму.

Січень, 1924 р.

Лабораторія фізіологічної хімії

Харківського мед. Інституту.                       Проф. О.В. Палладін».

   Із передмови до 6-го видання: «Після здачі до друку 5-го видання «Біохімії» минуло 9 років. Це час для сучасної біохімії дуже великий. Тому, готуючи шосте видання, довелося переглянути весь підручник і в значну частину розділів внести багато змін, корективів та доповнень відповідно до наслідків досліджень, здобутих за ці роки. Деякі розділи … написано наново. 

Серпень, 1946 р. 

        Київ.              Заслужений діяч науки, академік О.В. Палладін».

Академік Олександр Палладін

  2Палладин А.В. Влияние углеводного и белкового голодания на выделение креатина и креатинина : предварит. сообщ. : [представлено в заседании Отд-ния Физико-Мат. Наук 27 апр.1916 г.] / А.В. Палладин. – Пг. : тип. Императ. АН, 1916. – С. 1129–1137. – (Известия Императорской АН). – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

Академік Олександр Палладін

 3. Палладин А.В. Влияние углеводного и белкового голодания на эндогенный белковый обмен у крыс / А.В. Палладин, А. Рыскальчук. – [Б.м., до 1917]. – 12, [2] с. – (Зоотехническая лаборатория Бюро по зоотехнии Министерства Земледелия и Физиологическая лаборатория Императорского Женского Педагогического Института). – Рез. на фр. яз. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

 От авторов: «Настоящая работа имела целью выяснить влияние отсутствия в пище крыс углеводов и белков на эндогенный белковый обмен, показателем которого является креатинин и креатин; точнее говоря, согласно Шефферу, не на весь эндогенный распад белков, а на те процессы нормального обмена, что имеют место, главным образом, в мышцах, так как выделение креатинина является показателем интенсивности именно этих процессов».

Академік Олександр Палладін

   4. Палладин А.В. Жизнь сельскохозяйственных животных / А.В. Палладин. – Х. : Союз, 1918. – 125, [3] с. – (Сельскохозяйственная библиотека / под ред. А.Н. Челинцева). – Штамп «Дар студентки Харитины Васильевны Гладковой Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке Декабря 7-го дня 1923г.». – Печати: Б-ки Совета Харьк. Обл. Кооп. Съездов; Учебно-вспомогат. б-ки студ. Н.-А. ин-та.

 Из вступления: «Всем нам, а в особенности людям занимающимся сельским хозяйством, постоянно приходится иметь дело с животными. Животные дают нам молоко, различные части тела животных мы употребляем в пищу, животные нас возят, животные охраняют наши дома. Мы пользуемся животными для различных целей и, поэтому, нам необходимо знать, как животные живут, как устроено их тело, что происходит в их теле в том, или другом случае».

Академік Олександр Палладін

   5. Палладин А.В. Жизнь сельско-хозяйственных животных / А.В. Палладин. – 2-е изд., перераб. и доп. – [Одесса] : ГИЗ Украины, 1924. – [2], 141, [3] с. : ил.  – Штамп «Дар автора Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке 8 апреля 1924 г.». – Печать Учебно-вспомогат. б-ки студ. Н.-А. ин-та.

Рекомендуется Отделом Сель.-Хоз. Образования Главпрофобра, как пособие для сель.-хоз. профшкол и школ переходного типа.

  Из предисловия ко 2-му изданию: «Второе издание книги «Жизнь сельскохозяйственных животных», будучи предназначено главным образом для распространения сведений об устройстве и жизни тела животных среди широких народных масс, вместе с тем может служить пособием по физиологии и анатомии сельско-хозяйственных животных в сельско-хозяйственных профшколах и школах переходного типа.

                                                                                                       А.П.».


Академік Олександр Палладін

    6. Палладин А.В. Зависит ли выделение креатина от ацидоза? / А.В. Палладин. – Отд. отт. из журн. «Врачебное дело», 1919, № 5. – Х. : Наша Мысль, 1919. – 11 с. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

Академік Олександр Палладін

 

  7. Палладин, Александр. Исследования над образованием и выделением креатина у животных / А.В. Палладин. – Х. : тип. Б. Бенгис, 1916. – XL, 183, [1] с. – (Труды Бюро по Зоотехнии; т. 17). – Дозволено военной цензурой. – Дарств. надпись «Многоуважаемому Дмитрію Дмитріевичу Сач(г?)уку отъ автора».

   Из предисловия: «Происхождение, роль и превращения креатина и креатинина в животном организме уже давно привлекали к себе внимание исследователей».

   Из исторического очерка: «Креатин… является нормальной составной частью мышц… Отнимая воду, мы можем перевести креатин в креатинин, который, присоединяя воду, обратно может перейти в креатин».

   Із статті «Вибрані сторінки з життя і творчої спадщини О.В. Палладіна»: «1909–1916 рр. Готуючись стати професором, Олександр Володимирович працював асистентом на кафедрі фізіології Жіночого педагогічного інституту, читав лекції на Стебутовських курсах і одночасно працював над магістерською дисертацією. У 1916 р. була надрукована його монографія «Исследования над образованием и выделением креатина у животных», яку через рік він захистив як магістерську дисертацію та за яку в 1917 р. в Петербурзькому університеті йому було присуджено вчений ступінь магістра фізіології та порівняльної анатомії… Ще до захисту дисертації Палладін здобув за конкурсом посаду завідувача кафедри фізіології тварин Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва. Але на той час кайзерівські війська вже зайняли Польщу і інститут було евакуйовано до Харкова. Так, з 1916 року починається харківський період життя Володимира Олександровича».

Академік Олександр Палладін

 

    8. Палладин А.В. О химическом взаимодействии органов человека. (Внутренняя секреция) / А.В. Палладин. – СПб. ; М. : изд-во А.С. Панафидиной : [тип. МВД], 1913. – 58 с. – (Библиотека натуралиста : собр. науч.-попул. ст. рус. ученых). – Печати: в экз. с инв. № 63902 – Б-ки Харьк. 2-го реал. уч-ща; в экз. с инв. № 56477 – Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

А.В. Палладин – ассистент при кафедре физиологии в СПБ. женском Педагогическом Институте.

   Из вступления: «Необходимым условием существования каждого организма, как целого, является согласованность работы отдельных его частей. В особенности это следует сказать относительно организмов высших. Работа каждого органа высшего животного должна находиться в строгой зависимости от работы других органов; между ними должна существовать связь, благодаря которой деятельность их могла бы быть координированной и стройной».

Академік Олександр Палладін

   9. Палладин, Александр. Об образовании мочевой кислоты у тараканов / А.В. Палладин. – [Отд. отт. из «Трудов Императ. Петроград. О-ва Естествоиспытателей», т. 45, вып. 1]. – Пг. : Худож. тип. и фотоцинкогр. Э. Фришмут, 1915. – С. 231–260. – (Из физиологической лаборатории Императорского Женского Педагогического Института в Петрограде). –  Тит. л. на рус. и фр. яз., рез. на фр. яз. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

Академік Олександр Палладін

    10. Палладин А.В. Образование искусственных условных рефлексов от суммы раздражений : доложено в заседании 11 мая 1906 г. / А.В. Палладин. – [Отд. отт. из «Трудов О-ва Рус. Врачей», т. 73]. – [СПб., 1906]. – С. 393–401. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

Академік Олександр Палладін

   11Палладин А.В. Основы питания : физиол. очерки / А.В. Палладин. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х. : Науч. мысль, 1922. – 184, [2] с. : ил., табл. – Штамп «Дар Проф. А.В. Палладина Учебно-вспомогательной библиотеке Октября 3-го дня 1923 г.». – Печать Учебно-вспомогат. б-ки студ. Н.-А. ин-та. – Многочисл. пометы цв. карандашами.

Посвящение: «Светлой памяти отца академика В.И.  Палладина» 

   Из предисловия к 1-му изданию: «Вопросы питания не всегда в равной степени привлекают к себе внимание широких масс населения. Только в случаях недостатка пищевых продуктов, когда приходится задумываться над тем, как бы заменить привычную, исчезнувшую с рынка пищу, люди начинают интересоваться наукой о питании и искать у ней помощи и выхода из своего затруднительного положения. Но это вовсе не значит, чтобы при нормальных условиях все люди питались вполне правильно… Предлагаемые вниманию читателей физиологические очерки имеют целью ознакомить их в общедоступной форме с сущностью, задачами и основными законами питания человека, с тем, какова должна быть пища, и сколько ее нужно разным людям при разных условиях…».

Академік Олександр Палладін

   12. Палладин А.В. Учебник физиологической химии для студентов и врачей / А.В. Палладин. – 4-е изд., перераб. – Х. : Науч. мысль, 1930. – VIII, 440 с. – Владел. автогр. «Т. Потапов».

Государственным научно-методическим комитетом Наркомпроса У.С.С.Р. разрешен в качестве учебника для медицинских ВУЗов.

Из книги «А.В. Палладин» (М.; Л., 1948): «Десятки тысяч врачей, естественников, агрономов ознакомились с основами биологической химии по этому учебнику, который выдержал 11 изданий на русском языке, пять на украинском и был переведен на грузинский, азербайджанский и армянский языки. В ясной и строго научной форме он вводит читателя в сложные вопросы биологической химии. Под предисловием к первому изданию стоит скромная пометка: «Январь1924 г., Лаборатория физиологической химии Харьковского медицинского института». В этой небольшой лаборатории и была создана первая научно–исследовательская кафедра биохимии, реорганизованная в1925 г. в Украинский биохимический институт (впоследствии Институт биохимии Академии Наук УССР)».

Академік Олександр Палладін

 

    13.  Палладін А.В. Хемічна природа вітамінів / А.В. Палладін ; АН УРСР, Ін-т біохімії. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Вид-во АН УРСР, 1938. – 45, [3]с.

Академік Олександр Палладін

    14. Палладин А.В. Химическая природа витаминов / А.В. Палладин. – К. : изд-во АН УССР, 1939. – 62, [2] с.

Академік Олександр Палладін

  15Палладин А.В. Явления возбуждения и торможения в рефлекторном аппарате при отравлении бруцином и фенолом / А.В. Палладин.  – [Отд. отт. из «Тр. Имп. Спб. О-ва Ест., т. 38]. – [СПб., до 1917]. – С. 141–184. – (Из физиологической  лаборатории С.-Петербургского Университета). – Рез. на фр. яз. – Дарств. надпись (зачеркнута) «Дорогой маме от любящего автора». – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства.

   Із статті «Вибрані сторінки з життя і творчої спадщини О.В. Палладіна»: «1908 р. Успішно розпочавши наукові дослідження в лабораторії І.П. Павлова, Олександр продовжував їх в університеті, в лабораторії М.Є. Введенського. Його робота «Явление возбуждения и торможения в рефлекторном аппарате при отравлении бруцином и фенолом», виконана під керівництвом Миколи Євгеновича, була удостоєна золотої медалі Петербурзького університету».

 

               Видання про О.В. Палладіна з фонду бібліотеки:

Академік Олександр Палладін

1. «Актуальні проблеми біохімії та біотехнології – 2010» : тези доп. конф. молодих учених, присвяч. 125-річчю від дня народження академіка Олександра Володимировича Палладіна (травень 2010 р., Київ) / Ін-т біохімії ім.. О.В. Палладіна НАН України // Укр. біохім. журн. – 2010. – Т. 82, № 3. – С. 75–100.

2. Видатний учений-біохімік: до 115-річчя від дня народження О.В. Палладіна // Календар знаменних і пам`ятних дат. – 2000. – III квартал. – С. 90–93.

3. Данилова В.М. Становлення наукової школи О.В. Палладина з функціональної нейрохімії (Харківський період – 1925–1931 рр.) / В.М. Данилова, Р.П. Виноградова // Укр. біохім. журн. – 2010. – Т. 82, № 3. – С. 101–109.

«Плідна наукова діяльність Олександра Володимировича Палладіна пов'язана з Харковом, де він працював з 1916 до 1931 р., і де за його ініціативою та безпосередньою участю у жовтні 1925 р. був заснований Український біохімічний інститут, тепер Інститут біохімії ім.. О.В. Палладіна НАН України. Інститут був підпорядкований Народному комісаріату освіти УРСР, мав згуртований, хоч і малий, колектив науковців, обладнану лабораторію і приладдя, потрібне для наукової роботи. Саме у Харківський період Палладін заснував кілька наукових напрямів, які стали основою сучасної біохімії, молекулярної біології, теоретичної та практичної медицини».

4. Данилова В.М. Фундатори та провідні вчені інституту / В.М. Данилова // Укр. біохім. журн. – 2010. – Т. 82, № 5. – С. 8–10, фото.

Академік Олександр Палладін

 

5. Засновник української біохімії: до 130-річчя від дня народження О.В. Палладіна // Календар знаменних і пам`ятних дат. – 2015. – № 3. – С. 60–67.

6. Комісаренко С. Академік Олександр Палладін / С. Комісаренко // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 62–65.

7. Комісаренко С.В. Вибрані сторінки з життя і творчої спадщини Олександра Володимировича Палладіна: до 125-річчя від дня народження / С.В. Комісаренко, В.М. Данилова // Укр. біохім. журн. – 2010. – Т. 82, № 4. – С. 128–142.

8. Лишко В.К. К 100-летию АКАДЕМИКА А.В. ПАЛЛАДИНА / В.К. Лишко // Укр. биохим. журн. – 1985. – Т. 57, № 5. – С. 3– 5. – (Номер посвящен 100-летнему юбилею академика А.В. Палладина).

Академік Олександр Палладін

9. Александр Владимирович Палладин / вступ. ст. А.М. Утевского ; биогр. сост. Н.М. Нестеровой ; АН СССР. – М. ; Л. : идз-во АН СССР, 1948. – 49, [3] с. – Библиогр.: с. 19–46. – (Материалы к биобиблиографии ученых СССР. Сер. биохимии ; вып. 2).

 

Академік Олександр Палладін

10. О.В. Палладін // Історія Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва / О.М. Голікова, А.І. Кравцов, Р.І. Киричок [та ін.]. – Х., 2011. – С. 13, 14, 19, 81, 82, 363.

«Палладін О.В. – професор Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва в Харкові у 1916–1923 рр., викладав фізіологію тварин».

«Палладін – один із засновників Вищих жіночих сільськогосподарських курсів у Ново-Олександрійському інституті (1914–1919)… Харківські ВЖК сільського господарства і лісівництва були створені унаслідок громадської ініціативи. Офіційними засновниками курсів виступили 48 викладачів Ново-Олександрійського інституту у Харкові, зокрема професори О.О. Алов, Г.Ф. Арнольді, О.В. Палладін, О.М. Челінцев та ін… Директором курсів став професор О.О. Алов, який протягом 1915–1922 рр. очолював Ново-Олександрійський інститут. Його заступником обрали професора О.В. Палладіна».

Академік Олександр Палладін

10. Полякова Н.М. Александр Владимирович Палладин. Документы. Фотографии / Н.М. Полякова, Я.В. Белик, И.Н. Власенко ; АН УССР, Ин-т биохимии им. А.В. Палладина. – К. : Наук. Думка, 1985. – 168 с. : фото.

В книге описаны жизненный путь, научно-организационная и общественно-политическая деятельность основателя Института биохимии АН УССР, президента АН УССР на протяжении 16 лет, Героя Социалистического Труда, академика А.В. Палладина. Помещены воспоминания об А.В. Палладине видных ученых, его учеников и последователей.

 

До ознайомлення з творами О.В. Палладіна запрошуємо до ч/з № 4, де протягом вересня експонується книжкова виставка «Педагог-вчений ХНАУ».

 

Кандаурова О.Д., зав. сектором рідкісних і цінних видань

Жидких І.П., головний бібліограф


 

 








Категорія: Новини, Різне

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.