НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХНАУ ім. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ С.-Г. ВИРОБНИЦТВА

Автор: Dasha от 25-09-2015, 15:00, переглянуло: 950

 

Спогади про вченого кафедри механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва

БОРТОВОГО ВАСИЛЯ ТРОХИМОВИЧА

(1898-2001)

   Серед   вчених, які працювали на кафедрі, найчастіше згадують колишнього доцента, виконуючого обов'язки завідуючого кафедрою механізації сільського господарства Василя Трохимовича Бортового. Він – учасник Великої Вітчизняної війни, доброволець. З 1942 по 1946 рр у званні старший технік – лейтенант служив в Армії. Працював старшим викладачем в окремому батальйоні резерву головного автотранспортного управління Червоної армії. За високий рівень підготовки кадрів нагороджений урядом двома орденами  «Знак Почета», медалями «За победу над Германией», «Ветеран труда». Має шістдесят років загального стажу трудової діяльності, з них близько п’ятдесяти – на педагогічній ниві. Видав дві книги з питань механізації і електрифікації, десяток наукових і популярних статей – порад.

  Всиль Трохимович рано лишився батьків. У дев'ять років не стало батька, в 15 років померла матір. У 1916 р. закінчив сільськогосподарську школу. Працював агрономом на землях Хмельниччини. У 1925 р. поступив до Київського сільськогосподарського інституту. По закінченні його в 1929 р. здобув спеціальність агроном-організатор. Відтоді на всіх посадах виправдовував великий хист організатора.

     Висококласного спеціаліста Василя Бортового дирекція Київського вузу рекомендує  продовжити навчання в аспірантурі. Тож у 1930 р. він  стає аспірантом Українського НДІ механізації сільського господарства в м. Харкові. По закінченні аспірантури в 1933 р. йому запропонували очолити один з відділів установи.

   У 1937 р. В. Бортовий переходить на педагогічну роботу до тодішнього Харківського сільськогосподарського інституту. У 1939 р. в Тимірязєвській академії захищає кандидатську дисертацію. ВАК Радянського Союзу присуджує йому науковий ступінь кандидата технічних наук і затверджує в ученому званні доцента.

  Талановитий організатор студентства працював деканом факультету інженерів землевпорядкування, агрономічного, обирався головою місцевого комітету профспілки та інших громадських організацій тодішнього часу.

   На високому науково-теоретичному і методичному рівнях майстерно і дохідливо читав лекції студентам. Всі залюбки поспішали на лекції до доцента В.Т. Бортового.

    Один штрих з біографії Василя Трохимовича. У країні в 50-х роках розпочалося освоєння цілинних земель Казахстану. На схід поїхали вирощувати хліб більше семисот тисяч молодих людей. Ректорат призначив ватажком великого загону студентів провідного висококласного знавця сільськогосподарської техніки 60-літнього педагога В.Т. Бортового. На кафедрі механізації тоді навчали студентів робочих спеціальностей-трактористів, комбайнерів, водіїв автомобілів  для МТС та радгоспів. Кафедра мала багату матеріально-технічну базу, висококваліфіковані кадри професорів, докторів та кандидатів технічних наук. У січні 2015 р. заступник міністра Міністерства АПК народний депутат Верховної Ради України  С.І. Мельник та заступник начальника Головного управління кадрової політики і аграрної  освіти Міністерства АПК В. Г. Шведов при відвіданні сьогоднішніх навчальних аудиторій кафедри механізації, оснащених новою вітчизняною і зарубіжною технікою, комп’ютерами, настінними розрізами вузлів машин, залою автомобільного тренінгу сказали, що вона краща за базу спеціального технічного університету. А нині кафедра започатковує ще й свій науково – дослідний інститут).

   Тодішній механізований загін з 200 студентів–докучаєвців з піснями і жартами відправився до Казахстану. Прибули на залізничну станцію Малютка в Північно– Казахстанську область. Радгосп мав 16 тис. га ярої пшениці, яку належало зібрати, а землі зорати.

     З тодішнім ватажком студентської молоді Володимиром Лазаревим було сформовано сім польових бригад. Своїми силами під началом всезнаючого вченого Василя Трохимовича Бортового ремонтували трактори, жатки, налагоджували нові комбайни, що прибували звідусіль до жнивування. Саме завдяки такій підготовці наші колишні студенти Віктор Сова, Станіслав Давидов, Микола Мовчанок, Микола Їжак та інші успішно працювали комбайнерами, помічниками комбайнерів. А колишній декан заочного факультету Володимир Білоусько – трактористом. І молоді комбайнери, і їхні помічники отримали підготовку в сільськогосподарських технікумах та на курсах комбайнерів.

    Завдяки батьківському піклуванню В.Т Бортового з його великим практичним  досвідом використання сільськогосподарської техніки наші бригади не мали травм, нещасних випадків. Зі своїми науковими статтями з техніки безпеки він виступав у районних  і республіканських газетах цілинного краю.

     На комбайнуванні  врожаю ярої пшениці Харківської–46 намолочували від 14 до 22 ц/га. За високі намолоти і рекордні показники на збиранні цілинного хліба загін нашого інституту зайняв перше місце серед загонів інших вузів. У нашому загоні були нагороджені медалями «За освоение целинных земель» В. Сова, С. Давидов, загін і всі учасники – Почесними знаками, грамотами ЦК ВЛКСМ та натуральною оплатою – пшеницею.

      Про ті романтичні роки студентського десанту до Казахстану записано в історію  нашого вузу та агрономічного факультету.



Категорія: Новини, Жизнь замечательных людей

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.