Видатні вчені в історії кафедри тваринництва
Вивчення студентами сільгоспінституту предмету «Тваринництво» розпочалося у 1882 році на трьох кафедрах: фізіології сільськогосподарських тварин, загальної та спеціальної зоотехнії.
На цих кафедрах за багаторічну історію інституту працювали видатні вчені і педагоги, які внесли вагомий внесок у їх розвиток та становлення.
На кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин у період з 1916 по 1923 роки працював професор Палладін Олександр Володимирович, у послідуючому – засновник української школи біохіміків, академік та Президент Академії наук УРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Палладін О.І
На кафедрі загальної зоотехнії в період 1894 по 1911 роки працював професором та завідувачем кафедри Калугін Іван Іванович, який у період 1911–1914 роки був директором інституту. Калугін І.І. – відомий вчений в галузі тваринництва, автор багатьох праць з питань теорії і практики годівлі і розведення сільськогосподарських тварин.

Калугін І.І.
У дореволюційний період на кафедрі спеціальної зоотехнії працював професор Широких Іван Осипович – вчений у галузі розведення і годівлі тварин. Народився у 1868 році, вищу освіту отримав у Петровській академії, а ступінь магістра в Київському університеті. Головні його праці: "Основы улучшения крупного рогатого скота" (1898); "Индивидуализация кормления животных" (1906).
З 1916 по 1930 рік кафедрою загального тваринництва завідував випускник нашого інституту, професор Бельговський Іван Васильович. Ним були розроблені актуальні питання з годівлі тварин, організована навчально-дослідна ферма інституту.
Бельговський І.В.
У 1930 році зоотехнічні кафедри були ліквідовані у зв’язку з тим, що інститут був перепрофільований в інститут зернового господарства.
У 1934 році в інституті була відновлена робота всіх кафедр тваринництва.
Кафедрою анатомії і фізіології тварин з 1934 по 1940 рік завідував доцент Бабічев Григорій Андріянович (вивчав вплив дріжджів на організм тварин), а у післявоєнні роки – професор Нікітін В.І. (його наукові роботи пов’язані з вивченням крові, біохімії лактації, фізіології сичужного травлення).
У 1952 році кафедра анатомії і фізіології тварин була ліквідована.
З 1934 по 1941 рік кафедрою спеціальної зоотехнії завідував доцент Ключніков В.К. (фахівець з питань гематології коней різного напрямку продуктивності).
Ключніков В.К.
З 1957 по 1964 рік завідувачем кафедри спеціальної зоотехнії був Подоба Євген Георгійович, який працював на кафедрі з 1943 року. Після об'єднання у 1964 році кафедри загальної та спеціальної зоотехнії Подоба Є.Г. стає завідувачем об’єднаної кафедри (тваринництва). На цій посаді професор Подоба Є.Г. працював до 1989 року. А останні два роки життя знаходився на посаді професора цієї ж кафедри. Він автор понад 200 наукових робіт, 12 патентів та винаходів у тваринництві (годівля тварин, розведення, кролівництво, бджільництво).
Під його керівництвом, шляхом цілеспрямованого відбору та добору тварин з високим ступенем використання корму було сформоване високопродуктивне стадо симентальської худоби в учбовому господарстві інституту “Комуніст”.
З 1935 року на кафедрі загальної зоотехнії працював доцент Подоба Георгій Георгійович, який у 1941 року стає завідувачем кафедри.
Подоба Г.Г.
У 1950 році Подоба Г.Г. призначається проректором з навчальної роботи інституту. Він автор 40 наукових праць у галузі тваринництва, нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
Професорсько-викладацький склад обох кафедр у цей період проводив широкі дослідження з питань годівлі, завезеної у цей період в Україну високопродуктивної імпортної худоби тварин з використанням у практику годівлі силосованих кормів та відходів промислової переробки цукрового буряка (жом, меляса). Викладачі цих кафедр приймали активну участь у створенні мережі науково-дослідних інститутів тваринницького профілю, у тому числі і діючого по сьогоднішній день Інституту тваринництва Національної Академії Аграрних наук України (м. Харків).
У п'ятдесяті роки ХХ сторіччя, лекції по дарвінізму на кафедрах тваринництва інституту читав професор Поляков Ілля Михайлович – видатний генетик, дарвініст, цитолог, згодом директор Інституту рослинництва ім. Юр’єва.
З 1989 року по теперішній час кафедру очолює заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВО України, академік МАНЕБ (Санкт-Петербург), доктор сільськогосподарських наук, професор Мирось Віталій Васильович – відомий вчений у галузі розведення і селекції сільськогосподарських тварин, продовжувач наукової школи видатного вченого – професора Ейснера Ф.Ф.
Мирось В.В.
Мирось В.В. – автор 243 наукових робіт, серед яких монографії, книги, підручники, посібники. Має 5 авторських свідоцтв і 6 патентів. Під його керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій.
Завідуючий кафедрою
тваринництва, професор
В.В. Мирось