Геокультурна спрямованість наукової й освітньо-педагогічної діяльності кафедри філософії університету:
єдність традицій та інноваційних вимог сьогодення
(до 200-річчя ХНАУ імені В.В. Докучаєва)
Дослідження геокультурної проблематики є провідним у науково-освітній діяльності кафедри філософії. Потреба в ньому зумовлена актуалізацією викликів глобалізації наукової традиції університету, що склалася під впливом визначальної для української культури «філософії серця», започаткованої Г.С. Сковородою.
У ній мислитель стверджує життєтворну ідею геокультурної цілісності світу у формі «сродної праці» Мікрокосму як геокультурного суб'єкта Макрокосму: Макрокосм через «сродну працю» Мікрокосму досягає стану геокультурного суб'єкта як найвищого ступеня своєї органічної цілісності.
Ідея органічної цілісності буття в найрізноманітніших формах її вираження тією чи тією мірою розробляється науковцями університету з часу його заснування в Маримонті (Польща) Указом Олександра І від 5 жовтня 1816 р.
Як зазначає в інтерв`ю кореспондента «Голосу України» ректор університету професор, член-кореспондент НААН України В.К. : «Наш університет було засновано в жовтні 1816 року, тож шлях пройдено поважний. Історичною традицією ХНАУ є, перш за все, вдумливе творче врахування попереднього історичного досвіду, послідовна орієнтація на органічне поєднання освіти, науки й виробництва» («Голос України»). - 2011.- №146.- 9 серп.
Усвідомлення світоглядного значення й необхідності методологічного обгрунтування цієї ідеї в контексті «філософії серця» в агрономічній науці найбільшою мірою виявляється в працях В.В. Докучаєва, написаних ученим під час і після перебування його в наукових експедиціях на Кіровоградщині й Полтавщині, де він познайомився не тільки зі специфікою українського землеробства й видатними вченими-грунтознавцями, а й особливостями українського менталітету, української культури, що виплекала геній Г.С. Сковороди й М.В. Гоголя – творців «філософії серця».
Серед учених-грунтознавців і практиків нового, геокультурного землеробства, з якими безпосередньо чи опосередковано був знайомий В.В. Докучаєв, передусім слід зазначити В.Я. Ломиковського – українського історика, етнографа й агронома, автора словника «Про Малоросію», власника маєтку «Парк Трудолюб», в якому вперше в Україні застосував «древопільну» систему, всебічно описану в праці «Разведение леса в сельце Трудолюбе» (1837).
В.Я Ломиковський (1778-1845)
М. Гоголь, особисто знайомий з В.Я. Ломиковським, відобразив його як геокультурного суб'єкта – прогресивного поміщика-землероба Костанжогло в другій частині своїх безсмертних «Мертвих душ».
Своєрідне бачення геокультурної цілісності світу як «психічної» спорідненості людини й природи обгрунтовував у своїй праці «Нова система землеробства» (Київ, 1899) агроном із Поділля, автор ідеї безплужного обробітку грунту І.Є. Овсинський.
Тісна дружба пов'язувала В.В. Докучаєва з О.О. Ізмаїльським – українським ученим,
 |
агрономом, керівником навчальної ферми в Херсонському землеробському училищі, управителем маєтку князя В. Кочубея, віце-президентом Полтавського сільськогосподарського товариства. Їх спільна робота в дослідженні органічної єдності грунтів і води, ролі людини у висушуванні степів, розробці агрономічних методів боротьби з
посухами та визначення шляхів розвитку сільського господарства сприяли кристалізації ідеї геокультурної цілісності світу. Відповідно до цієї ідеї землеробство, згідно з В.В. Докучаєвим, поряд з узятими в органічній єдності природних процесів включає в себе як засадничий і суб'єктивний чинник, який надає їм характер людського буття й визначає спосіб подальшої еволюції природи у напрямі набуття грунтом статусу землі як геокультурного суб'єкта – землі – господаря.
Ідея геокультурного землеробства трансформується учнем В.В. Докучаєва - В.І. Вернадським в ідею ноосфери, основу якої становить «культурна біохімічна енергія»: «Енергія, отримана людиною з природи, є енергія людської культури».
 |
 |
Завідувач кафедри філософії Харківського сільськогосподарського інституту в 1933-1936 рр. професор, член-кореспондент АН УРСР Д.Х. Острянін розроблив ідею геокультурного синтезу філософії та природознавства.
На сучасному етапі кафедра філософії університету досліджує геокультурну проблематику за такими основними напрямами:
- філософія геокультури;
- геокультурні засади розвитку агропромислового комплексу України;
- методологія геокультурного аналізу науки, екології, освіти, менталітету.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
