НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХНАУ ім. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ

Автор: Dasha от 19-02-2016, 09:44, переглянуло: 923

 

Кафедра української та російської мов: назустріч 200-річчю

ХНАУ імені В.В. Докучаєва

 

 

Викладання мов у Маримонтський, Ново-Александрійський

та Харківський періоди

(1818-1916 рр.)

    Останнім часом український народ повертає собі інтелектуальну спадщину тих діячів науки, чиї імена донедавна були під забороною, а доступ до наукового доробку був обмежений. Відсутність інтелектуального набутку збіднює бачення минулого. Тому 200-річна історія нашого Харківського національного аграрного університету має відновитися в усій повноті й істинності, що є на сьогодні важливим завданням. Це данина минувшині, коли треба шанувати і творчо опановувати досягнення попередників.

    Фундаментальна бібліотека ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, зокрема її сектор рідкісних і цінних видань (читальний зал №4), накопичила у своєму фонді значну кількість видань, що мають безперечну цінність для поповнення історії ХНАУ. Тут зберігаються унікальні матеріали, зібрані з архівних джерел, під назвою «Список персонала Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства за 1816‑1916 гг.» обсягом 55 сторінок, де представлено прізвища працівників інституту: почесних членів; директорів; помічників директорів; секретарів ради; викладацького складу за предметами викладання; лікарів і фельдшерів; помічників інспектора; садівників і помічників ученого садівника; архітекторів; редакторів «Записок Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства»; бібліотекарів; інспекторів студентів; професорських стипендіатів; управляючих маєтком інституту; завідувачів дослідної ферми, навчального лісництва і лісової дачі, сільськогосподарських установ; учених садівників; начальників, секретарів та діловодів канцелярії; бухгалтерів; комірників; касирів; контролерів; наглядачів будівель (екзекуторів); ветеринарів; завідувачів майстерень і механіки. Такий доробок є нагально необхідним і актуальним напередодні відзначення 200-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. 

    За «Списком…», в інституті викладали такі спеціальні дисципліни: на сільськогосподарському відділенні – приватне землеробство, сільськогосподарський хімічний аналіз, загальну і приватну зоотехнію, фізіологію тварин, ветеринарію, сільськогосподарську економію, сільськогосподарський реманент і машини, законознавство в обсязі, необхідному для сільських господарів; на лісовому відділенні – дендрологію,  лісову таксацію, лісовпорядкування, лісовикористання, лісові закони і лісоуправління тощо. Здійснювали мовну підготовку, проводили танці, гімнастику і церковні співи.

    Відомості про вивчення мов в Інституті земельного господарства у Маримонті (таку назву в той час мав нинішній ХНАУ) знаходимо в 1818 р. Цього року викладав німецьку мову Михайло Матушевський.

    Історичні джерела засвідчують, що російська мова була поширена на території Центральної та Східної Польщі ще в кінці XVIII ст. після поділів Речі Посполитої і була єдиною державною мовою Царства Польського. Після 1875 р. в період найбільш інтенсивної русифікації Польщі судочинство в країні було перекладено російською мовою, хоча польська мова і раніше обмежено використовувалася в школах для релігійного викладання, а також в усному побутовому спілкуванні, приватному листуванні. Тому в Маримонтський, Ново-Александрійський та Харківський періоди викладання дисциплін і ведення діловодства до 1917 р. здійснювалися виключно російською мовою. Осіб, які отримали освіту в російських університетах, призначали на посаду професорів, доцентів, лекторів. Інших викладачів було визнано здатними продовжувати викладання російською мовою за умови, якщо ті протягом трьох років оволодіють нею для подальшого читання лекцій з різних дисциплін.

    До нашого часу збереглася одна із програм з російської літератури 1904 р., складена викладачем священиком І.М.Завітаєвим (зберігається в секторі рідкісних і цінних видань ФБ ХНАУ). Викладання цього предмета мало практичний характер: студенти писали твори і диктанти, на лекції викладач аналізував роботи з поясненням законів і форм мови, фізіології звуків,  фонетики, граматики, синтаксису і орфографії. На заняттях словесності, які відвідували студенти І курсу, викладали теорію; ІІ курс слухав історію російської словесності і давньої російської літератури; ІІІ курс вивчав історію нової російської літератури. З історії літератури вивчали твори Ломоносова, Карамзіна, Пушкіна тощо. (Записки Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства. Год первый. 1876. – Варшава, 1877). Викладачі враховували запити студентства на заняттях: вправи зі складання ділових паперів вважалися не суттєвими, тому їх замінювали на аналіз прочитаних творів. Викладач Т.В.Татаров зазначає, що «Студенты весьма интересовались предметомъ и исправно посѣщали лекціи» (Записки Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства. Год второй. 1877. – Варшава, 1878).

    Серед викладачів, які здійснювали мовну підготовку в нашому виші в досліджуваний період, – вільні слухачі С.-Петербурзького університету, випускники престижних у ті часи університетів, відомі мовознавці, літературознавці, фахівці з викладання статистики, арифметики, геометрії, алгебри і тригонометріЇ, учені агрономи і садівники, священики.

 

Список викладачів, які читали російську мову та літературу:

    Рклицький Василь Васильович (нар.1799-пом.1859?) магістр богослов'я, педагог, автор підручників з російської совесності. Призначений професором російської мови в Інституті сільського господарства в Маримонті та професором російської словесності на Варшавських додаткових курсах. Викладав російську мову з 1836 р.

    Страхович Павло Матвійович – студент богослов’я, який навчався в Санкт-Петербурзькому університеті. Викладав статистику та російську мову, а також був інспектором студентів інституту з 1838 р.;

    Савін Олександр Степанович – викладав статистику і російську мову; інспектор студентів із 1846 р.;

    Яновський Ігнатій Андрійович – викладав російську мову, господарську статистику й лісівництво з 1849 р.;

   Носович Василь Олексійович – закінчив Санкт-Петербурзький університет, викладав статистику та російську мову; інспектор студентів з 1854 р.;

    Омеляненко Павло Осипович – викладав російську мову протягом 1869-1872 рр.;

    Татаров Георгій Васильовичкандидат богослов’я, протоієрей, домовий інститутської церкви. Викладав російську мову і словесність протягом 1872-1892 рр.;

    Завітаєв Іван Макаровичмагістр богослов’я, священик. Викладав російську літературу протягом 1893-1906 рр.;

    Євлахов Олександр Михайловичлітературознавець. Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету; доцент Імператорського Варшавського університету, призначений професором Новоолександрійського інституту викладати російську літературу (1910-1912 рр.);

    Тимченко Євген Костянтинович (нар.1866-пом.1948) – учений-мовознавець, історик української мови, діалектолог, лексикограф, педагог, літературознавець і перекладач творів світової літератури, академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав у навчальних закладах Варшави (приват-доцент, пізніше – доцент Варшавського університету). Викладав російську літературу  протягом 1913-1914 рр. в нашому закладі, був відомий як магістр російської мови і словесності.

    На тлі загальноєвропейських процесів розвитку вищої аграрної освіти викладанню іноземних мов – німецької, французької та англійської – на етнічно польській  території було приділено неабияку увагу.

    Доступною у фонді нашої бібліотеки є програма з німецької мови (опубліковано в «Записках…» 1877 р.  і 1878 р.), яку читав О.В.Кубицький. Вивчення німецької мови полягало у викладанні правил німецької етимології і правопису, читанні, написанні диктантів, перекладі текстів з німецької мови на російську. На ІІ курсі викладали правила синтаксису та історію німецької літератури, а також читали й перекладали німецькі книги із сільського господарства і лісівництва, ознайомлювалися з технічними термінами. Студенти ІІІ курсу читали твори зі спеціальності і виконували завдання до них.

 

Список викладачів, які читали німецьку мову:

 

    Матушевський Михайлопрофесор Варшавського ліцею і Варшавського лісничого училища. Викладав арифметику, геометрію, алгебру, тригонометрію і німецьку мову протягом 1818-1832 рр.;

    Лессель Француправлінець маєтку інституту, інспектор господарства. Викладав німецьку мову протягом 1830-1838 рр.;

    Де-Вельке Антон Антоновичдоктор філософії, професор Варшавського  університету. Викладав німецьку мову з 1836 р.;

    Курек Карл  Карловичзакінчив Бреславський університет і Берлінський технічний інститут; гминний війт (волосний староста), касир, комірник і наглядач будов інституту 1858-1860 рр. Був викладачем статистики і політичної економії протягом 1834-1862 рр. Тимчасово викладав німецьку мову в 1843 р. і  протягом 1858-1860 рр.;

    Жалінський Станіславвикладач німецької мови протягом 1862 –1863 рр.;

    Кубицький Оттон Валентійовичзакінчив Гогенгеймську академію, професор землеробського господарства 1859-1869 рр. Керував Кінськовольським маєтком і викладав німецьку мову протягом 1869-1881 рр.;

    Доль Карл Івановичпастор, викладав німецьку мову 1881 р.;

    Євтушевський Климентій Степановичвипускник Інституту сільського і лісового господарства в Пулави 1880 р.; кандидат лісівництва. Учитель лісівництва і німецької мови 1883-1884 рр.

    Овсянніков Б.П.інженер-хімік, асистент кафедри загальної та сільськогосподарської технології і лектор німецької мови 1894 р.;

    Міллер Леонід Олександровичагроном Ризького політичного інституту, протягом 1894-1900 рр. Був помічником завідуючого дослідною фермою інституту. Викладав садівництво, плодоовочівництво і городництво, німецьку і французьку мови;

    Дамберг Іван Івановичучений лісознавець І розряду. Викладав сільськогосподарську і лісову статистику та німецьку мову 1902-1903 рр.; був професорським стипендіатом у 1895-1908 рр.;

    Шенберг Вальтер /Карл/ Густавович – випускник Варшавського університету, Інституту сільського та лісового господарства в Пулави 1903 р. Учений лісівник І розряду і кандидат суспільних наук 1894-1912 рр. Викладач німецької мови 1903-1908 рр. і 1910 р.;

    Бетнер Рудольф Густавовичучений агроном, учений садівник і викладач німецької мови з 1912 р.

У Списку зафіксовано лише одного викладача, який читав англійську мову: Кушель Франц (1862 р.).

 

Список викладачів, які читали французьку мову:

 

     Кшевський Адольф;

     Міллер Леонід Олександрович (див. вище);

    Широких Іван Йосиповичмагістр сільського господарства, професор приватної зоотехнії, завідувач Кінськовольського маєтку з 1897 р. Тимчасово викладав французьку мову;

    Бенуа Генріх Петрович закінчив університети Кан і Нансі, викладач французької мови 1905-1907 рр.;

    Подтягін Володимир Іллічмав звання вчителя гімназій. Викладач французької мови 1906-1914 рр.

    Сьогодні здійснено оцінку наукового значення здобутків лише деяких викладачів-мовників. Така ситуація наявна у зв’язку з тим, що подібними дослідженнями ніхто серйозно не займався ні за їх життя, ні пізніше. Наша мета полягає у збереженні наукової спадщини науковців, активному розкритті, пропаганді  й донесенні інформації про значний науковий доробок видатних учених, діяльність яких тісно пов’язана з ХНАУ, до науковців, істориків, дослідників та широкого кола користувачів.

    Наша розвідка не претендує на повноту охоплення, глибину аналізу й далека від завершення, оскільки сплило багато часу і бракує матеріалів. І, як ніколи раніше, важливо забезпечити справжній культ об'єктивності власної історії.

    Отже, сьогодні є важливим звернення до архівних джерел, наукової спадщини фахівців різних галузей нашого закладу на кожному етапі його історії.

   О.В.Тихоненко




Категорія: Новини, Жизнь замечательных людей

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.