УЧИТЕЛЮ! ПЕРЕД ІМ’ЯМ ТВОЇМ СХИЛЯЮСЬ Я…

Автор: Dasha от 16-11-2015, 13:52, переглянуло: 595

 

УЧИТЕЛЮ! ПЕРЕД ІМ’ЯМ ТВОЇМ СХИЛЯЮСЬ Я…

 Здається, зовсім нещодавно доля привела мене у найстаріший вищий аграрний навчальний заклад в Україні. Харківський національний аграрний університет майже 200 років носить ім'я видатного вченого, природознавця, геолога і ґрунтознавця Василя Васильовича Докучаєва.

 Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його вимірюємо наше життя у стінах рідної альма-матер. Час минає, секунда за секундою складаються у дні, дні переходять у роки. Написано чимало курсових, пережито сотні безсонних ночей, здано багато сесій… І ось ми вже майже випускники.

 У житті є речі, які ніколи не знецінюються, не тьмяніють, не забуваються. Зітруться, звичайно, з часом у нашій пам’яті деякі сторінки студентських років, та в нашому серці завжди буде тліти теплий вогник-спогадів про людей з великої літери – викладачів кафедри ґрунтознавства. На цій кафедрі кожен студент факультету агрохімії та ґрунтознавства провів більшу частину свого навчання і знає, що тут йому завжди раді!

 Кафедра завжди виділялась своєю індивідуальністю та сильним духом науки, адже кожен викладач – не просто працівник університету, а професіонал, який орієнтується в наукових досягненнях, в інноваціях психолого-педагогічної науки, володіє різними технологіями навчання, виховання і розвитку студентів, здатний до саморозвитку, самовдосконалення.

 

 

 З повагою та студентською любов’ю насамперед хочеться сказати про шановного Тихоненка Дмитра Григоровича. Відомий учений-ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри ґрунтознавства Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва, академік Української екологічної академії наук (УЕАН) та Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності (м. Санкт-Петербург), заступник Генерального секретаря товариства ґрунтознавців і агрохіміків України, співголова наукової ради з ґрунтознавства Національної академії наук України – все це високі звання Дмитра Григоровича, який є великою гордістю не тільки кафедри ґрунтознавства, університету, а і всієї України. Це не лише його заслуги, це – його відданість науці, любов до батьківщини, природи, родючих українських чорноземів… Завжди, зустрічаючи Тихоненка Дмитра Григоровича, чуєш у свою адресу теплі слова привітання та бачиш приємну посмішку. За роки навчання про нього, напевно, у кожного склалася думка не тільки як про дуже доброго, відкритого, відповідального викладача, а і як про віддану тілом і духом науці людину. Його слово завжди значуще, захопливе та цікаве. Особливо запам’яталася мені історія, яку любить розповідати Дмитро Григорович – як Василь Васильович Докучаєв привіз до Франції метровий моноліт чорнозему.

 Перебуваючи на заняттях чи читаючи на перерві вірші Дмитра Григоровича, ми завжди поринали у неймовірний світ ґрунтів.

 Людвіг ван Бетховен говорив: «Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод». І це істинні слова, адже своїм прикладом Дмитро Григорович надихнув й інших видатних представників кафедри ґрунтознавства.

 

 

 Другим батьком на факультеті для багатьох студентів став наш відомий учений-ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор, тепер завідувач кафедри ґрунтознавства, перший проректор університету, член-кореспондент Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (МАНЕБ, м. Санкт-Петербург) Дегтярьов Василь Володимирович. Саме він, будучи на посаді декана, «прийняв» нас у 2010 р. до рядів студентства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Завжди у справах, відповідальний, розумний, строгий та водночас добрий і турботливий – саме таким зарекомендував себе Василь Володимирович. Він завжди швидко і якомога доступніше доносить науковий матеріал своїм слухачам. Він, автор близько 200 наукових, навчальних та методичних публікацій, відкрив нам, своїм студентам, не лише основи ґрунтознавства, а показав саме серце вчення про ґрунти, його головний показник родючості – гумус. 

 Виїзні літні практики – це невід’ємна частина навчального процесу студентів факультету агрохімії та ґрунтознавства.

 
 

 

 Першими, хто показав нам ґрунтовий профіль «у всій його справжній красі», були Величко Людмила Леонідівна (доцент кафедри ґрунтознавства), а також подружжя – Казюта Олександр Миколайович (доцент) та Казюта Алла Олексіївна (старший викладач). Хоч і тяжко було вставати о п’ятій ранку, ми всі вчасно збиралися на пероні та чекали приїзду електропотягу. У шаленому темпі ми пройшли всі борові тераси, береги річок та ліси околиць Харкова, адже треба було ознайомитися з геологічними породами, видами рельєфів, профілями ґрунтів та викопати безліч розрізів.

 Скажу з упевненістю, що кожен студент нашого факультету, який ознайомився з колекцією мінералів на кафедрі ґрунтознавства, мріяв про такий собі свій куточок гарних «камінців».

 

  

 Завдяки зусиллям теперішнього декана факультету, кандидата с.-г. наук, доцента Крохіна Станіслава Васильовича наш курс не лише досконало опанував основи картографії ґрунтів, а й отримав безцінний досвід співпраці з ТОВ «Авалон» у Вовчанському районі Харківської області. Ми вперше зустрілися з відповідальністю такого рівня, коли треба пам'ятати не тільки за себе, а допомагати й іншим. Станіслав Васильович разом з його незамінним помічником Дегтярьовим Юрієм Васильовичем (асистент, аспірант кафедри ґрунтознавства) вчили нас бути командою, великою та дружною родиною. Це була своєрідна «армія» підготовки до дорослого життя для кожного з нас.

 
 

 Немає більше таких носіїв золотих скарбів знань, як Горін Микола Олександрович (доктор біологічних наук, професор), Цапко Юрій Леонідович (доктор сільськогосподарських наук, професор) та Мірошниченко Микола Миколайович (доктор біологічних наук, професор кафедри ґрунтознавства). Ми, студенти, прослухавши курси їхніх лекцій, не лише «увібрали» в себе всі необхідні знання, а й отримали величезні поради з життєвого досвіду цих викладачів. Захопливі історії цих людей завжди відкривають очі у наукову сучасність, яка панує в Україні та світі.

 

 Зрання і до пізньої ночі, не покладаючи рук, завжди пліч-о-пліч працюють Новосад Константин Богданович (доцент кафедри ґрунтознавства) та Гавва Дмитро Вікторович (доцент). Вони для студентів є прикладом не лише справжньої чоловічої дружби, а насамперед символом відданості своїй найулюбленішій справі. Скільки ж це треба терпіння, щоб кожного разу рахувати ті нескінченні сотні мікроорганізмів, варити живильні середовища чи просто допомагати студентам. Запитуючи щось чи звертаючись по допомогу ти ніколи не почуєш у відповідь відмови, а дізнаєшся навіть більше, ніж очікував.

 
 

 Моргунова Ольга Іванівна (кандидат с.-г. наук, старший викладач), Панасенко Ольга Сергіївна (кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри ґрунтознавства), Дегтярьов Юрій Васильович (кандидат с.-г. наук, викладач кафедри ґрунтознавства), Чередниченко Ірина Василівна (асистент) – це не лише викладачі чи асистенти, це – друзі та наставники для студентів. Безліч часу приділяють вони тому, щоб їхні «вихованці» завжди правильно виконували завдання та засвоювали новий матеріал.

 Як говорив Альберт Ейнштейн, «більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати». Від імені всіх студентів факультету агрохімії та ґрунтознавства ХНАУ ім. В.В. Докучаєва хочу сказати, що усі без винятку викладачі кафедри – справжні митці своєї справи, які створюють підґрунтя успішного аграрного майбутнього нашої країни. Низько вклоняємося та безмежно дякуємо за вашу невтомну працю. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх Ваших починаннях супутниками стануть успіх і удача!

 

С. Мощенко, слухач 2-го року магістратури




Категорія: Новини, Різне, Жизнь замечательных людей

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.