Всеукраїнська науково-практична конференція «Шляхи удосконалення землеустрою, кадастру та геоінформаційного забезпечення в сучасних умовах»

Автор: Intercom от 3-10-2016, 10:57, переглянуло: 600

 

 

Всеукраїнська науково-практична конференція, яка цього року була присвячена 70-річчю кафедри управління земельними ресурсами та кадастру «Шляхи удосконалення землеустрою, кадастру та геоінформаційного забезпечення в сучасних умовах»

 

    27-28 вересня 2016 р. на факультеті інженерів землевпорядкування у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція, яка цього року була присвячена 70-річчю кафедри управління земельними ресурсами та кадастру «Шляхи удосконалення землеустрою, кадастру та геоінформаційного забезпечення в сучасних умовах».

    З вітальним словом до учасників конференції звернувся декан факультету інженерів землевпорядкування, професор університету Князь О.В. Завідувач кафедри управління земельними ресурсами та кадастру професор Кошкалда І.В. охарактеризувала основні здобутки та окреслила вектори розвитку кафедри до 2020 року.

    У конференції взяли участь 11 навчальних та наукових закладів і установ з України та 1 з Росії. Отримані тези доповідей було розподілено за трьома напрямами по секціях:

  1. Соціально-економічні та екологічні засади використання та охорони земель.
  2. Управління земельними ресурсами та кадастрова оцінка земель.
  3. Геоінформаційні системи в землеустрої та кадастрі.

    На конференцію було подано 82 тези доповідей від 99 учасників, у тому числі від 5 докторів наук, 37 кандидатів наук, 16 викладачів, 6 здобувачів та аспірантів, 26 магістрантів та 9 студентів.

    У рішенні конференції щодо основних напрямів розвитку землеустрою, кадастру та геоінформаційного забезпечення в сучасних умовах зазначено:

       - впровадження та пропагування результатів економічної оцінки збитків від ерозії є чи не єдиним  на теперішній час дієвим шляхом спонукання землекористувачів до реалізації  ґрунтоохоронних протиерозійних заходів;

    - визначення еколого-економічного збитку сільськогосподарського виробництва вимагає подальшого проникнення в сутність взаємозв'язку екологічних і економічних факторів, розробки нових технологій;

     - необхідні формування і розробка науково-методичної і технологічної баз охорони ґрунтів, економічно ефективного та екологічно безпечного використання земельних ресурсів, системного моніторингу ґрунтових ресурсів;

     - стратегія використання еродованих, ерозійно небезпечних, деградованих та забруднених земель повинна  базуватись на визначенні ступенів еродованості ґрунтів. Їхні забруднення, показані на картографічних матеріалах за допомогою відповідних ґрунтово-агрохімічних обстежень, використовуються для проведення науково обґрунтованих заходів з підвищення родючості  ґрунтів;

     - перспективним напрямом визначення ринкової вартості земельних ділянок є застосування інструментарію функціонально-вартісного аналізу на конкретному етапі життєвого циклу об’єкта нерухомості;
     - землевпорядна освіта відіграє важливу роль у науково-технічному прогресі суспільства, в удосконаленні земельних відносин, спрямованих на раціональне використання та охорону  земельних ресурсів, збереження для майбутніх поколінь золотого фонду нашої держави – родючих українських ґрунтів.

    За результатами роботи конференції видано збірник загальним обсягом 17,5 умовних друкарських аркушів.


 

Перелік учасників:

 

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва – 57 осіб;

Львівський національний аграрний університет  – 11 осіб;

Національний університет біоресурсів і природокористування України – 4 особи;

Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського» – 1 особа;

Бєлгородська сільськогосподарська академія, Росія – 1 особа;

Сумський національний аграрний університет – 5 осіб;

Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН» – 1 особа;

Подільський державний аграрно-технічний університет – 1 особа;

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова – 6 осіб;

Інститут садівництва Української академії аграрних наук – 1 особа;

Луганський національний аграрний університет  – 4 особи;

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка – 6 осіб.

 

 

 

Відповідальна за наукову роботу

на факультеті інженерів землевпорядкування Степаненко Т.О.




Категорія: Новини » Наукова діяльність

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.