![]() Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, тихі зорі, Ясні води — моя Україна... В. Сосюра |
|
Акт проголошення незалежності України – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Разом з цим Актом, 24 серпня 1991 р. також були прийняті Постанова Верховної ради УРСР «Про проголошення незалежності України» та Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні». За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна. На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 р. республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, особливо у східних і південних областях республіки, які заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт про незалежність. За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою самостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, – у середині XVII ст. і в 1917 –1920 рр. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного.15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна…». 19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.
Увага! Новинка! |
|
Україна : енциклопедія. – Х. : Торсінг Плюс, 2012. – 256 с. : іл.
Чи знаємо ми свою країну, її історію та культуру? Чи бачили численні замки та оборонні споруди, палаци та садиби, мальовничі пам’ятки садово-паркового мистецтва та чудернацькі скелі й загадкові печери, водойми та казкові водоспади на її території? Чи пам’ятаємо ми своїх славетних предків? Чи знаємо про таємниці, які заховані в надрах на теренах України? Енциклопедія «Україна» - своєрідний музей, в якому зібрані кращі здобутки української історії та культури: картини, схеми, карти, фото споруд, костюмів, знарядь, зброї, прикрас тощо. Ця книга підвищить національну свідомість патріотичний дух читачів та стане чудовим подарунком. |
Експонати книжкової колекції «Україніка»
|
![]() |
Бантыш-Каменский Д. История Малой России / Д. Бантыш-Каменский. – 3-е изд. – М. : в тип. Н. Степанова, 1842. – Ч. 1. – XXIV, 318, 80 с. : ил., прил. – (Редкая книга).
У частині першій «Історії ...» автор описує події «от водворения Славян в сей стране до присоединения оной, в 1654 году к Российскому Государству Царем Алексеем Михайловичем». |
Шевченко Т.Г. Кобзарь / Т.Г. Шевченко. – СПб. : в тип. Е. Фишера, 1840. – 114 с. – (Факс. вид. – К. : Дніпро, 1974).
|
|
Перша збірка поетичних творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою “Кобзар”. Уже самою назвою книги автор засвідчив, що він виступає співцем народних мас. Із часу виходу збірки й самого Шевченка почали називати Кобзарем. Книжка вийшла в світ майже в день других роковин його викупу з кріпацтва. Це була чи не найсвітліша, найрадісніша доба життя Шевченка, ті “незабвенные золотые дни” навчання в Академії мистецтв. Та сила поетичного покликання всемогутня... Із усіх прижиттєвих видань творів Шевченка “Кобзар” 1840 р. був найбільш привабливий зовні: непоганий папір, зручний середній формат, чіткий шрифт, рівний набір, продуманий розподіл тексту та його частин. Але у виданні український текст передано російськими літерами. |
![]() |
Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі / О.М. Апанович. – К. : Либідь, 1993. – 288 с. : іл.
Ця книжка розповідає про видатних діячів України XVII–XVIII ст.: полководця, державного діяча, дипломата Петра Сагайдачного, трагічну постать української історії – гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та ін. Дотримуючись історичної істини, авторка висвітлює їхні життя та діяльність, конструктивний внесок в історичний процес не тільки України, а й Європи в цілому. Для істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією. |
|
Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 608 с. У книзі висвітлюються основні етапи історії української державності від найдавніших часів до сучасності. Це одна з перших спроб аналізу політичної історії та політичних ідей, на які спиралось українство в боротьбі за створення власної держави. У додатках читач зможе знайти тексти документів: Гадяцький трактат, Угода та конституція Пилипа Орлика, «Книги битія українського народу» М. Костомарова тощо. Епіграф до книги: «Може, найважливішим з наших завдань як національної спільноти було, є і буде: пізнати себе». |
|
Дашкевич Ярослав. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич. – 2-ге вид., виправл. й доп. – Львів : Львів. від-ня ІУАД ім. М.С. Грушевського НАНУ ; Літ. агенція «Піраміда», 2007. – 808 с. Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора 58 знакових постатей минулого України — від доби сереньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Б. Хмельницький, Р. Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (М. Грушевський, В. Липинський, М. Драгоманов, І. Франко, І. Крип’яткевич та ін.) протягом 1949-2006 рр. Ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні... 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України. |
|
Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. / П.П. Музиченко. – К. : т-во «Знання» ; КОО, 1999. – 662 с. – (Вища освіта XXI ст.) Спираючись на найновіші досягнення світової історичної думки, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, значна частина яких до останнього часу залишалась недоступною для пересічного громадянина України, досвід науковців і педагогів XX ст. у висвітленні проблем історичного аналізу, власні дослідження і практику роботи із студентами, автору вдалося створити один із найповніших сучасних навчальних посібників із історії держави та права України. Посібник такого типу в Україні видається вперше. |
|
«Просвіта» : історія та сучасність (1868-1998): зб. матеріалів та док., присвячених 130-річчю ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка / упоряд., ред. В. Германа. – К. : вид. центр «Просвіта» ; Веселка, 1998. – 488 с. «Просвіту» недаремно називають матір’ю українських громадських організацій: з її середовища вийшла більшість національно-патріотичних об’єднань як минулого, так і сьогодення. Сама організація є найповажнішою за віком: 8 грудня 1998 р. їй виповнюється 130 літ. У ювілейному збірнику, присвяченому цій величній даті, йдеться про етапи становлення Товариства, його історію й сьогодення, про подвижників національної справи, про здобутки і втрати на шляху до здобуття Україною незалежності. |
|
Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / ред. колегія: Т. Гунчак, О. Сліпушко, В. Литвинов та ін. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1–9.
Від редактора: «Незмінним для різних народів в усі часи й епохи було прагнення увічнити і донести до нащадків свою історію. Східні історичні аннали, античні грецькі та римські хроніки, давньоруські (праукраїнські) літописи творять прадавню традицію передачі та осмислення історії і забезпечують спадкоємність історичної інформації. Життєпис кожного народу — неповторний вияв його дії та духу, що знаходить відображення у суспільно-політичних, філософських, культурологічних писаннях певної нації протягом віків». |
|
Українки в історії / за заг. ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – 328 с. : іл.
У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерел подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок — жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше. Для широкого читацького загалу. |
|
Українське державотворення: невитребуваний потенціал : словник-довідник / за ред. О.М. Мироненка. – К. : Либідь, 1997. – 560 с.
У словнику-довіднику на основі архівних документів, які протягом тривалого часу перебували у спецсховищах, висвітлюється складний і суперечливий процес визрівання національно-державницької ідеї, чималий позитивний і негативний досвід наших пращурів у спробах формування власної держави — від Київської Русі до здобуття Україною незалежності. Аналізуються першовитоки національного права, еволюція вітчизняної державно-правової думки. Для студентів ВНЗ, істориків, правознавців, політологів, українознавців, культурологів, усіх, хто цікавиться національно-державницькими процесами. |
Українська символіка | ![]() |
Українознавство | ![]() |