Фундаментальна бібліотека ХНАУ

СІМ ЧУДЕС УКРАЇНИ

  «Сім чуде́с Украї́ни» ‒ сім історико-культурних пам’яток України. Список складено за версією оргкомітету всеукраїнської акції «Сім чудес України» 21 серпня 2007 р.

   Заповідник «Кам’янець» (Кам’янець-Подільський). Кам’янець-Подільський державний музей-заповідник, один із найстарших музеїв України, заснований 1890 р. членами Подільського історико-статистичного комітету. У заповіднику площею 121 тис. кв. м. розташовано близько 200 пам’яток.  Територія заповідника разом із каньйоном – унікальне ландшафтне утворення – це пам’ятка природи загальнодержавного рівня. Його експозиції висвітлюють сторінки історії Поділля від найдавніших часів до сучасності.
Мальовнича природа Подільського краю, трагічна і водночас героїчна історія, надбання прадавньої культури, безумовно, приваблюють тисячі туристів на цю благодатну землю. Нині музей розміщується у шести об’єктах ‒ унікальних пам’ятках архітектури.

 

   Києво-Печерська Лавра (Київ) – одна з найбільших православних святинь України, визначна пам’ятка історії та архітектури, а також діючий монастир  Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.

Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р., Києво-Печерська обитель була постійним центром православ’я на Русі. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев’яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов’язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.

 

   «Софіївка» (Умань) – парк, розташований в північній частині м. Умань Черкаської області, на берегах річки Кам’янки. У наші дні це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч чоловік. Площа парку – 179,2 га .

   «Софіївка» є пам’ятником ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX ст. У ній росте понад 3 323 таксонів (видів, форм, сортів) місцевих і екзотичних дерев і кущів, серед них: болотний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкго, ялини та багато інших. Парк «Софіївка» заснований 1796 р. власником Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким, названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин у травні 1802 р.

 

   Софія Київська (Київ) – історико-архітектурний заповідник національного значення в Україні. Заснований 1934 р. на території Софійського монастиря. У 1994 р. отримав статус національного. Близько 60 архітектурно-історичних пам’яток заповідника об’єднані в 5 музеїв: Софійський музей (Київ), музеї «Кирилівська церква» (Київ), «Андріївська церква» (Київ), «Золоті ворота» (Київ), «Судацька фортеця» (Крим).

 

   Херсонес Таврійський (Севастополь) – старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму, в межах сучасного Севастополя. Херсонес Таврійський був заснований 422–421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря. За античної доби вважався торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. При розкопах Херсонесу виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками та ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем. На території Херсонесу міститься Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник.

   Хотинська фортеця (Хотин) – фортеця XIII–XVIII ст. у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X ст. князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям і Придунав’ям. Найкраще збереженим залишився Хотинський замок.

 

   Хортиця (Запоріжжя) – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі м. Запоріжжя. Унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця витягнута із північого-заходу на південний-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. Існує багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького «орт», «орта», що означає «середній» (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» ‒ «пес», від давньослов’янського бога Хорса. Завдяки стратегічному розташуванню Хортиця мала багате історичне минуле й відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків. 1965 р. острів став державним історико-культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорозького козацтва. Археологічні й історичні знахідки здебільшого зберігаються в Запорізькому історичному музеї, що в північній кінцівці острова.

 

СІМ ЧУДЕС ХАРКОВА 

   Сім чудес Харкова – це сім історичних та культурних монументів, які були обрані на конкурсі «Сім чудес Харкова» у липні 2008 р., які згодом розмістилися у зменшеному вигляді на площі Архітекторів.

  Держпром (Будинок державної промисловості) – будівля є першою висотною залізобетонною каркасною спорудою в усьому колишньому СРСР. Величезну, навіть за сучасними стандартами, багатоповерхову каркасну конструкцію з бетону, де нараховується 4500 віконних прорізів і 17 гектарів скла,  звели у винятково короткий строк: 1925‒1928 рр. На поточний момент у будівлі Держпрому розташовано адміністративні установи, які спеціалізуються в різних галузях економіки.

   Успенський собор ‒ розташований на Університетському пагорбі, березі р. Лопань. Його можна побачити з будь-якого куточка центра міста. Дзвіницю Собору, яку виконано у неокласичному стилі, побудували в 1820‒1830-х рр., а висота всієї будівлі сягає 90 метрів. До ХХІ ст. собор вважався найвищою будівлею у місті. Після реставрації 1980 р. у соборі відкрили Будинок органної та камерної музики. Для цього там було встановлено орган, який виготовили в Чехословаччині.

   Пам’ятник Т.Г. Шевченко ‒ зведено 1935 р. біля входу в сад ім. Т. Шевченка. Пам’ятник вважається найкращим серед більш ніж 250 інших пам’ятників Великому Кобзарю в усьому світі. 16,5-метровий пам’ятник включає в себе бронзову статую Шевченка (5,5 м), що стоїть на круглому постаменті з природного силікату, який оточують 16 менших за розміром постаментів з бронзи, що відображають історію України та героїв з творів Т. Шевченка.

 

   Благовіщенський собор ‒ яскравий приклад неовізантійської архітектури з 80-метровою дзвіницею, було побудовано між 1889 і 1901 рр. за проектом місцевого архітектора М. Ловцова. Cобор здатний вмістити 4 тисячі чоловік. Церква є кафедральним собором Харківської єпархії Української Православної Церкви (Московського Патріархату). Католицький Патріарх Афанасій III та кілька святих єпископів поховані в соборі.

   Фонтан «Дзеркальний струмінь» – одна з найвидатніших архітектурних споруд у Харкові, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. Він розташований на вулиці Сумській навпроти Оперного театру і є одним із символів Харкова.
Цей фонтан було побудовано  1947 р. на честь перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Тепер навкруги нього розкинувся невеличкий мальовничий сквер. Дзеркальний струмінь є одним з найулюбленіших місць для зустрічей і відпочинку харків’ян.

 

   Житловий будинок зі шпилем розташовано на площі Конституції. Становить висотну домінанту майдану і займає цілий квартал. Висота – 7-11 поверхів. Збудований за проектом П.I. Арєшкіна 1954 р.

   Покровський собор ‒ це монастирський комплекс на території якого знаходиться декілька будівель: Покровський собор, церква в ім’я Озерянської Божої Матері, Харківська архієрейська резиденція і духовна семінарія. Його засновниками були козаки, які звели собор 1689 р. як частину укріплень. У XVI ст. приміщення Покровського Собору використовували для занять студентів Харківського коледжу, де у 1759‒1764 рр. викладав видатний український педагог, поет і філософ Григорій Сковорода. На сьогодні Покровський собор є найстарішим кам’яним пам’ятником архітектури національного значення в Харкові.

 

   Поза конкурсом: головне диво і символ Харкова ‒ площа Свободи.

   Її унікальний архітектурний ансамбль відомий далеко за межами України.
Площа та будівлі навколо неї були побудовані в кінці 1920-х ‒ на початку 1930-х рр. ХХ ст. Цей період став поворотним моментом для містобудування Харкова. Площа Свободи ‒ одна з найбільших площ у світі (майже 12 гектарів). Довжина площі ‒ 750 м. Незвичайною формою, яка нагадує колбу, площа завдячує зусиллям, які було покладено для того щоб зробити її вигляд більш виразним.

Переглядів:  6641