Історія бібліотеки

ІСТОРІЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В. В. ДОКУЧАЄВА

 

Олександр І

Гравюра з оригіналу Ф.І. Волкова, 1814

Копія Указу Олександра І про заснування Інституту землеробського господарства у Маримонті (витяг із протоколу статс-секретаря Королівства Польського)

    Витоки славетної історії однієї з найстаріших бібліотек аграрних ВНЗ Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В .В. Докучаєва сягають 1816 р., що пов’язано з відкриттям першого в Російській імперії вищого сільськогосподарського навчального закладу – Маримонтського інституту землеробського господарства, практичної ветеринарії та школи рукоділля у м. Маримонт поблизу Варшави (Польща).

Головний корпус інституту в Маримонті

   У рік відкриття бібліотеки книжковий фонд налічував 250 примірників книг виданих польською, німецькою та французькою мовами. Першим бібліотекарем був мешканець Царства Польського, ім’я якого залишилося невідомим. Згідно з Розпорядженням куратора Варшавського навчального округу 1843 р. прийнято рішення про інвентаризацію фонду й розпочато роботу зі створення каталогів бібліотеки.

Головний корпус Ново-Олександрійського інституту

   У 1862 р. інститут переведено до м. Нова Олександрія Люблинської губернії (150 км від Варшави). Заклад розмістився у маєтку Пулави, колишньому палаці князя Чарторийського, другий поверх якого зайняла бібліотека. Фонд бібліотеки комплектується із незначних книжкових запасів двох бібліотек – колишнього інституту в Маримонті і Варшавської реальної гімназії. Участь студентів і викладачів Ново-Олександрійського інституту у народних хвилюваннях у Привіслянському краї призвела до закриття закладу.

 

   1869 р. Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісівництва відновив свою роботу. У 1873 р. до бібліотеки надходить перша партія книг російською мовою. Основний фонд налічує 7056 примірників книг. У бібліотеці ведуться алфавітний, хронологічний, систематичний, палітурний і дублетний каталоги, відкрито професорську читальню і студентську бібліотеку з читальнею. Студентську бібліотеку організовано на кошти студентів. Із 1876 р. починають видавати «Записки Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства».

    Протягом десятиріччя Олександром ІІ введено ряд реформ, які кардинально змінили офіційне положення інституту, піднявши його до рівня таких навчальних закладів як Московський СГІ, Санкт-Петербурзький університет та інш. До складу студентів усе більше входять представники всіх губерній Росії, Туркменістану, Закавказзя, Далекого Сходу. Основний контингент слухачів складали вихідці Півдня Росії.

 Василь Васильович Докучаєв

   Велику роль у розвитку інституту відіграв професор Санкт-Петербурзького університету, відомий учений-природознавець і педагог Василь Васильович Докучаєв, якого було призначено тимчасовим управляючим Ново-Олександрійським інститутом протягом 1892–1895 рр. Особливу турботу В.В. Докучаєв приділяв бібліотеці. Частину своєї квартири вчений віддав під студентську читальню.

    Понад 20 років посаду бібліотекаря обіймав геолог, редактор-видавець журналу «Ежегодник по геологии и минералогии России» М.Й. Криштафович. Він не тільки перетворив Ново-Олександрійський інститут на один із головних російських центрів із геологічних досліджень, а й став засновником галузевої бібліографії. У 1900 р. книжковий фонд бібліотеки становив 47 тис. примірників, а 1912 р. – 79 тис. примірників книг.

   Ново-Олександрійський період існування інституту продовжувався до 1914 р. За цей час бібліотека перетворилася на книгозбірню з багатим і цінним зібранням літератури з природничих наук і сільського господарства, поступаючись лише бібліотеці Варшавського університету в гуманітарних, правових і медичних виданнях.

 

  Із початком Першої світової війни інститут евакуйовано до Харкова. У звʼязку з цим значних змін зазнав книжковий фонд бібліотеки. Радою інституту прийнято рішення про розподіл фонду бібліотеки на польську та російську частини: усі видання польською мовою та чужомовні, придбані до 1873 р., залишити в Польщі; усі російськомовні видання та чужомовні, придбані після 1873 р., перевезти до Харкова. Фонд бібліотеки поповнено науковими працями викладачів інституту – В.В. Докучаєва, К.Д. Глинки, М.М. Сибірцева та ін.

   Постановою Раднаркому УРСР від 26 березня 1921 р. Ново-Олександрійський інститут назавжди залишено у Харкові й перейменовано на Харківський інститут сільського господарства і лісівництва. 1924 р. співробітники бібліотеки розпочали складання систематичного каталогу, згідно з Міжнародною десятинною системою класифікації. Із цього часу якісно покращується комплектування фонду навчальною літературою.

   У 30-ті роки бібліотека набула статусу фундаментальної. На початку 40-х років фонд бібліотеки складав близько 300 тис. документів.

  У роки Другої світової війни бібліотека, як і інститут, продовжувала свою діяльність. Основна частина фонду перебувала у сховищі, а необхідну для навчального процесу літературу перевезено до узбецького міста Катта-Курган. Восени 1944 р. інститут повертається до рідного Харкова і відновлює свою діяльність.

   1 березня 1946 р. виповнилося 100 років від дня народження видатного вченого В.В. Докучаєва, у зв’язку з чим прийнято рішення присвоїти Харківському сільськогосподарському інституту ім’я В.В. Докучаєва.

  1977 р. фундаментальна бібліотека набула статусу Головної бібліотеки методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек м. Харкова та області й отримала другу категорію з оплати праці співробітників. У бібліотеці формуються нові структурні підрозділи, а саме: відділ комплектування, відділ наукової обробки літератури, довідково-бібліографічний відділ та відділ ідейно-виховної роботи. 1983 р. відкрито відділ книгозберігання, працюють пункти видачі літератури при гуртожитках, збільшується кількість кафедральних бібліотек. У головному корпусі інституту відкрито читальний зал і абонемент художньої літератури. Виникає нагальна потреба в переміщенні частини фонду підручників до навчального містечка (1984 р.). Із часом перевезено 183 тис. примірників навчальної літератури та відкрито тимчасовий абонемент.

    Близько 20 років викладачі та студенти чекають на нове приміщення бібліотеки. 7 грудня 1989 р. відбулося урочисте відкриття корпусу бібліотеки у навчальному містечку. Свої двері для обслуговування читачів відкрили три читальні зали: зал суспільно-політичної літератури, зал періодичних видань і зал агрономічних знань; сформовано науково-методичний відділ. 1990 р. організовано читальний зал, у якому розмістився фонд рідкісних і дореволюційних видань.

Бюффон, Ж.-Л.Л. Всеобщая и частная естественная история: в 10 ч./Ж.-Л.Л. Бюффон ; пер. с фр. – СПб. : Императ. АН, [1801–1812]. – Ч.1, 2, 4–8.

Энциклопедический словарь : в 43 т. /

под ред. И.Е. Андреевского (полутома 1–8), К.К. Арсеньева, Ф.Ф. Петрушевского. – СПб. : тип. АО «Брокгауз и Ефрон», 1890–1907. – 43 т.

   Сьогодні Фундаментальна бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва – найстаріша аграрна бібліотека в Україні, інформаційно-культурний центр агроуніверситету. Протягом трьох століть сформувалася унікальна система фондів, що ввійшла до Всесвітнього каталогу сільськогосподарських інформаційних ресурсів. До послуг користувачів понад 600 тис. примірників різногалузевих видань 11-ма мовами світу з усіх питань сільського господарства та природничих наук. Бібліотека співпрацює з культурними центрами та освітянськими установами Харківщини, Спілкою молоді і студентів університету для популяризації аграрних знань, відродження національних і культурних традицій українського народу.

Фундаментальна бібліотека, 2017 р.

Переглядів:  3256