Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

Автор: bibliograf от 17-02-2021, 10:24, переглянуло: 160

 

Назустріч 205-річчю ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

АГРОНОМІЧНІ НАУКИ

віртуальна виставка із серії «Наукова спадщина викладачів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

(Ново-Олександрійський період (1862–1914))»

   Історія університету по крупицях складається із великих і малих справ викладачів, співробітників, студентів і випускників вишу. Деякі імена зазвучать голосно й надовго, будуть відомі не тільки в своєму навчальному закладі, місті чи країні, а й за їх межами. Тож імена багатьох непримітних трудівників згадуються побіжно, а то й зовсім втрачаються з плином часу. Але в бібліотеці зберігаються книги, наукові статті в збірниках, періодичних виданнях і відомих, і напівзабутих учених.

   На віртуальній виставці «Агрономічні науки» представлено найбільш визначні наукові праці справжніх корифеїв агрономії П.В. Будріна, П.Ф. Баракова та менш відомих учених Т.В. Локтя, О.М. Челінцева та ін. Підготовлено актуальну картотеку «Наукові праці з агрономічних питань викладачів Ново-Олександрійського інституту сільського господарства» (це не всі праці учених, лише з опрацьованих джерел).

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

БУДРІНА Петра Васильовича (1857–1939) по праву можна віднести до плеяди вчених, які стояли біля витоків аграрної науки. Він пройшов шлях від позаштатного консерватора агрономічного кабінету Санкт-Петербурзького університету до професора, доктора с.-г. наук і ввійшов до історії агрономічної науки, як автор понад 250 наукових робіт з рослинництва, землеробства, селекції, які відрізняються широтою інтересів, фундаментальністю і практичним значенням. Його ім’я, як і раніше, пам’ятають в Інституті ґрунтознавства, агротехніки і добрив у м. Пулави (Польща).

   Закінчив Санкт-Петербурзький університет. Протягом 1879–1882 рр. був стипендіатом, а потім позаштатним консерватором агрономічного кабінету Санкт-Петербурзького університету. У 1882 р. П.В. Будрін очолив кафедру землеробства Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва. До 1895 р. на цій кафедрі викладали загальний курс землеробства, який включав загальні питання землеробства та курс спеціального, або часткового землеробства (рослинництва). 1895 р. кафедра розділилася на дві самостійні кафедри – загального землеробства та часткового землеробства. Завідувачем кафедри часткового землеробства став П.В. Будрін, а допомагав йому асистент М.П. Солоненко. Із 1882 р. завідував навчально-дослідною фермою інституту (нині – Інститут ґрунтознавства, агротехніки і добрив у Пулавах (Польща)).

   Майже чверть віку П.В. Будрін віддав служінню Ново-Олександрійському інституту: із 1895 р. – помічник директора, в 1902–1905 рр. – директор Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва. Велику увагу науковець приділяв розвитку експериментальної роботи на землях інституту. Результати цих дослідів опубліковано у «Записках Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства» (Варшава, 1899 і 1900 рр.). П.В. Будрін був активним кореспондентом періодичних видань: «Земледельческая газета», «Сельское хазяйство и лесоводство». Написав 19 статей до «Полной энциклопедии русского сельского хозяйства и соприкасающихся с ним наук : в 11 т.» (СПб. : Изд. А.Ф. Девриена, 1900–1909).

   Будрин П.В. Данные по культуре сельско-хозяйственных растений на опытной ферме в Новой-Александрии за время 1881–1898 г.г. / П.В. Будрин. – Варшава : в тип. Варшав. Учеб. Округа, 1900. – Ч. 3 : Клубневые, корнеплодные и разные торговые растения. – [2], II, 313–494, [4] с., прил. – (Из Записок Ново-Александрийского Института Сельского Хозяйства и Лесоводства ; т. 13).

   Будрин П.В. Искусственные преимущественно азотистые удобрения / П.В. Будрин. – Варшава : тип. К. Ковалевского, 1888. – VIII, 369, [1], II с., прил.

   Будрин П.В. Частное земледелие / П.В. Будрин. – Варшава : тип. Варшав. Учеб. Округа, 1902. – Ч. 1, вып. 1 : Зерновые хлеба. Бобовые зерновые растения. – VI, 273, [1] с., 74 с. – Дарчий напис автора «Многоуважаемому Тимофею Васильевичу Локтю на память от автора. 27/VII-1905».

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

БАРАКОВ Петро Федорович (1858–1919) – магістр сільського господарства, професор і перший завідувач кафедри загального землеробства (1894–1919) Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва. Після закінчення Петербурзького університету (1884) брав участь в експедиції В.В. Докучаєва в Нижньогородській губернії Росії з вивчення ґрунтів. У 1886 р. організував Богодухівську сільськогосподарську дослідну станцію в Орловській губернії. У 1889 р. П.Ф. Бараков працював на кафедрі агрономії при Новоросійському університеті (м. Одеса). Згодом (1893) він взяв активну участь у створенні Одеської і Плотнянської дослідних станцій. Протягом 1893–1894 рр. працював в особливій експедиції, організованій лісним департаментом під керівництвом В.В. Докучаєва, під час якої вивчали способи ведення лісового і водного господарств в умовах степової зони Росії.

   Учений розробив програму досліджень на організованих Хреновській, Старобільській і Великоанадольській дослідних ділянках. На першій з них згодом створено відомий науковий центр, який нині носить назву Воронезький НДІ сільського господарства ім. В.В. Докучаєва. Дві інші стали дослідними станціями Українського НДІ лісництва і агромеліорації.

   Наступні роки життя П.Ф. Баракова були тісно пов’язані з Ново-Олександрійським сільськогосподарським інститутом. У 1894 р. ученого запрошено на посаду завідувача новоствореної кафедри загального землеробства, якою він керував упродовж 25 років.

   Наукові праці П.Ф. Баракова були присвячені, головним чином, питанням родючості ґрунтів і методиці агрономічних і ґрунтових досліджень. Але його основним здобутком був перший в Росії підручник «Курс общего земледелия», перше видання якого вийшло друком у 1903 р., а останнє, четверте – у 1931 р., вже після смерті автора, коли Ново-Олександрійський інститут функціонував у Харкові.

   На виставці представлено прижиттєві видання підручника П.Ф. Баракова «Курс общего земледелия» та деякі наукові праці. Учений написав кілька статей до «Полной энциклопедии русского сельского хозяйства и соприкасающихся с ним наук» та кореспонденції до газет і журналів.

   Бараков П. Курс общего земледелия / П. Бараков. – 2-е изд., знач. доп. – Санкт-Петербург : Типо-литогр. М.П. Фроловой, 1911. – Ч. 1 : Естественно-исторические факторы роста и урожайности сельскохозяйственных растений. – VII, [1], 306 с.

   Бараков П. Курс общего земледелия / П. Бараков. – 3-е изд. – Харьков : Тип. Губерн. Земства, 1916. – Ч. 2 : Технические факторы роста и урожайности сельскохозяйственных растений. – IV, 248 с., 60 рис.

   Бараков П. Развитие сельскохозяйственного опытного дела у нас со времени первых опытов, произведенных Императорским Вольным Экономическим Обществом под руководством Д.И. Менделеева : речь, произнес. проф. П.Ф. Бараковым на открытии 1-й агрон. Секции І-го Менделеевского Съезда, 21 дек.1907 г. / П.Ф. Бараков. – Санкт-Петербург : Тип. М.А. Александрова, 1908. – [2], 28 с.

   У кн. приплетено:

   1. Бараков П.Ф. Основные задачи наших сельскохозяйственных опытных учреждений : доклад Науч.-Агрон. Коммис. И.В.Э. О-ва 17 янв. 1909 г. / П.Ф. Бараков. – Санкт-Петербург : Типо-литогр. М.П. Фроловой, 1910. – 15 с. (2-я паг.).

   2. Бараков П. Содержание углекислоты в почвах в различные периоды роста растений / П. Бараков. – Б.м., б.г. (до 1917). – 23 с. – Рез. нем. (4-я паг.).

   На с. 1 першої частини конволюта штамп «Дар профессора П.Ф. Баракова Учебно-вспомогательной студенческой библиотеке 29 сентября 1910 г.».

   Труды учебно-опытного поля и лаборатории общего земледелия Института Сельского Хозяйства и Лесоводства в Новой Александрии / под ред. П.Ф. Баракова. – Петроград : Типо-литогр. М.П. Фроловой, 1915. – 212 с., прил.

   До збірника ввійшли статті П. Баракова, М. Панкова, О. Супруненка та ін. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки" 

ЛОКОТЬ Тимофій Васильович (1869–1942) – учений-агроном, селекціонер, громадський діяч і публіцист. Закінчив природниче відділення Київського Університету Св. Володимира. Локоть – учень відомого професора агрономії того ж університету С.М. Богданова. Після закінчення Московського сільськогосподарського інституту, слухав лекції за кордоном. Здобув наукову ступінь магістра сільського господарства, згодом – доктора агрономії.

   1905 р. за конкурсом Т.В. Локтя обрано професором Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, де він викладав часткове землеробство у 1905/1906 н.р. 1906 р. вченого обрано членом «Государственной Думы» від Чернігівської губернії. Деякий час Т.В. Локоть викладав у Київському політехнікумі. 1911 р. його обрано приват-доцентом Московського університету.

   У 1912 р. учений знову повертається до Нової Олександрії, де викладає часткове землеробство, завідує дослідною фермою Ново-Олександрійського Інституту сільського господарства і лісівництва; із 1914 р. викладає ще й сільськогосподарське законознавство. Після громадянської війни Т.В. Локоть оселився у Сербії. Працював професором агрономічного факультету Белградського університету.

   У фонді нашої бібліотеки зберігається підручник Т.В. Локтя сербською мовою, на титульному аркуші якого автограф – дарчий напис «Ново-Александрийскому Институту проф. Т. Локоть».

   Локоть Т.В. Заправка и удобрение почв / Т. Локоть. – Москва : Тип. Т-ва И.Д. Сытина, 1907. – 36 с. – (Библиотека хозяина / под ред. А.П. Мертваго). – (Прил. к журн. «Нужды деревни» за 1907 г. ; № 16).

   Локоть Т.В. Основы частного земледелия: для студ.-агрономов и для сел. хозяев / Т.В. Локоть. – Санкт-Петербург : Изд. А.Ф. Девриена : [Тип. В. Киршбаума], 1910. – XLII, 285, [9] с. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

ЧЕЛІНЦЕВ Олександр Миколайович – учений агроном І розряду, ад’юнкт-професор сільськогосподарської економії, організації сільського господарства і сільськогосподарського рахівництва з 1914 р. У 1908–1914 рр. викладав садівництво та городництво в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва.

   За архівними даними: «Государь Император, в 6 день апреля 1914 года, Всемилостивейше соизволил пожаловать за отлично-усердную службу и особые труды … преподавателя Александра Челинцева – кавалером ордена Св. Анны 3 ст.».

   Челинцев А.Н. Лекции по плодоводству, читанные в Ново-Александрийском институте сельского хозяйства и лесоводства / А.Н. Челинцев. – Ново-Александрия, [до 1917]. – Ч. 1. – [303] с.

   Челинцев А.Н. Проект опытного плодового сада и плодового питомника при Ново-Александрийском институте сельского хозяйства и лесоводства / А.Н. Челинцев // Труды совещания по вопросу об устройстве отделов плодоводства и огородничества … – Харьков, 1912. – С. 40–52 (3-я паг.).

СУПРУНЕНКО Олександр Ілліч – учений агроном I розряду, ст. асистент кафедри загального землеробства Ново-Олександрійського Інституту Сільського Господарства та Лісівництва з 1914 р. Багато публікацій вченого в «Записках Ново-Олександрійського Інституту Сільського Господарства та Лісівництва».

   Супруненко А.И. Длина клеток замыкающих устьица у посевных озимих злаков / А.И. Супруненко. – Харьков : Тип. Губерн. Правления, 1917. – 13, [1] с. – Отд. отт. из кн.: Труды Учебно-опытного Поля и Лаборатории Общего Земледелия Ново-Александрийского Института Сельского Хозяйства и Лесоводства. Вып. 2. – Дарственная надпись автора А.А. Алову. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

СОЛОНЕНКО Марк Петрович – учений агроном І розряду, старший асистент кафедри часткового землеробства (рослинництва) з 1896 р. Викладав також луківництво з культурою боліт. 1919–1922 рр. був завідувачем кафедри рослинництва. Знайдено 6 статей вченого у багатотомному виданні «Полная энциклопедия русского сельского хозяйства и соприкасающихся с ним наук», такі як: «Покровные растения» (Т. 7, стб. 472–474), «Полевое травосеяние» (Т. 7, стб. 481–494), «Рапс» (Т. 8, стб. 253–258), «Резеда красильная» (Т. 8, стб. 342–343), «Сорные травы полей» (Т. 9, стб. 93–133), «Сурепка» (Т. 9, стб. 621–623).

   Программа по луговодству / сост. М.П. Солоненко // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 17–21.

   Солоненко М. Луговодство и кормовые травы / М. Солоненко // Энциклопедический словарь Т-ва «Бр. А. и И. Гранат и Кº. – 7-е изд., совершенно перераб. – Москва, [до 1917]. – Т. 27. – Стб. 430'–445', 2 табл. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

СОФРОНОВ Михайло Євграфович – учений агроном І розряду, випускник Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (1898), асистент кафедри ботаніки цього ж інституту (1898–1903). Викладав садівництво та городництво. Михайло Євграфович був одним із авторів статей до енциклопедичного видання «Полная энциклопедия русского сельского хозяйства и соприкасающихся с ним наук». Перу вченого належать такі статті: «Овес (полевая культура)» (Т. 6, стб. 61–74), «Полба» (Т. 7, стб. 475–478), «Полегание» (Т. 7, стб. 511–515), «Пшеница» (Т. 8, стб. 1–50), «Сафлор» (Т. 8, стб. 721–723), «Тмин» (Т. 9, стб. 1136–1137), «Топинамбур» (Т. 9, стб. 1150–1152), «Ячмень» (Т. 10, стб. 1221–1251). У «Записках Ново-Олександрійського Інституту Сільського Господарства та Лісівництва» за 1901 р. (Т. 14, вип. 1. С. 11–204) надруковано наукову працю Софронова «Разводимые в России сорта ячменя и приемы его культуры».

   Софронов М.Е. Удобрение плодовых деревьев / сост. М.Е. Софронов. – 3-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург : Изд. А.Ф. Девриена. – VIII, 77, [3] с., 25 рис.

   На титулі книги зазначено, що на момент виходу книги в світ автор працював спеціалістом із садівництва Чернігівського Губернського Земства. Друге видання цієї книги нагороджено срібною медаллю Імператорського Російського Товариства Садоводів. 

БЕТНЕР Рудольф-Адам Густавович – учений агроном, учений садівник, викладач німецької мови в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва (із 1912 р.).

   Бетнер Р.Г. К вопросу об анатомиических особенностях разных сортов плодовых деревьев : (предварит. исслед.) / Р.Г. Бетнер // Сельское Хозяйство и Лесоводство. – 1914. – № 2. – С. 227–243, 10 рис.

   Бетнер Р. О засоряющих озимые и яровые посевы воробейниках (Lithospermum arvense L.) / Р. Бетнер. – Петроград, 1917. – С. 203–219. – Отд. отт. из кн.: Труды Бюро по прикладной ботанике. 1917. Т. 10, № 2. – Рез. англ. – Дарчий напис автора Олександру Олексійовичу Алову. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

ПАНКОВ Михайло Матвійович – учений агроном І розряду, старший асистент кафедри загального землеробства Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (із 1907 р.).

   За архівними даними: «Государь Император, в 6 день апреля 1914 года, Всемилостивейше соизволил пожаловать за отлично-усердную службу и особые труды … Михаила Панкова – кавалером ордена Св. Станислава 3 ст.».

   Маємо статті авторства М.М. Панкова, надруковані у «Записках Ново-Олександрійського Інституту Сільського Господарства та Лісівництва»: «Весовые лизиметры»; «Влияние парциального давления кислорода на синтез белковых веществ в растениях»; «Описание учебно-опытного поля».

   Панков М.М. Климатический очерк Новой Александрии Люблинской губернии: по наблюдениям Метеорологической Обсерватории Ново-Александрийского Института Сельского Хозяйства и Лесоводства / М.М. Панков. – Санкт-Петербург : Типо-литогр. М.П. Фроловой, 1915. – [2], 92 с., прил.

ВЛАСОВ Іван Ф. – кандидат сільського господарства, управляючий маєтком Ново-Олександрійського Інституту Сільського Господарства та Лісівництва (1893–…). Викладав учення про сільськогосподарські машини та знаряддя.

   Власов Ив.Ф. Краткий учебник общего земледелия / сост. Ив.Ф. Власов. – 2-е изд., доп. – Санкт-Петербург : Изд. А.Ф. Девриена, 1908. – XVI, 208 с. – (Учебники для низших сельскохозяйственных школ Департамента Земледелия).

   На титулі книги зазначено, що перше видання схвалено Ученим Комітетом Міністерства Землеробства та Державного Майна. 

Віртуальна виставка "Агрономічні науки"

ГУДКОВ Микола Африканович – доцент, викладав землеробство у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства (1871–1874).

   Маємо декілька публікацій М.Ф. Гудкова в «Земледельческой газете» за 1886 і 1887 рр.

   Гудков Н. Корреспонденция / Н. Гудков // Земледельческая газета. – 1886. – № 39. – С. 822–823.

КОЛКУНОВ Володимир Володимирович – магістр сільського господарства, професор часткового землеробства Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (1909–1910).

   Колкунов В.В. К вопросу об организации селекционных станций и учреждений кафедр по селекции / В.В. Колкунов // Труды первого съезда деятелей по селекции с.-х. растений, семеноводству … (Харьков, 10–15 янв. 1911 г.). – Харьков, 1911. – Вып. 2. – С. 159–166.

Запрошуємо до ознайомлення з виданнями до сектору рідкісних і цінних видань (чит. зал № 4)

Олена Кандаурова, завідувачка сектора рідкісних і цінних видань

Ірина Жидких, головна бібліографиня

 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.