Дні кафедри землеробства

Автор: bibliograf от 17-03-2021, 09:39, переглянуло: 167

 

ДНІ КАФЕДРИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

   Із 16 до 18 березня у читальному залі №3 (агрономічних знань) Фундаментальної бібліотеки проходять Дні кафедри, присвячені 150-річчю від часу заснування кафедри землеробства ім. О.М. Можейка.

   День кафедри в бібліотеці – це традиційний захід, призначений для взаємодії між бібліотекою та кафедрою з питань комплектування навчальною та науковою літературою, інформаційного забезпечення, роботи зі студентами, а також інформування співробітників кафедри про можливості бібліотеки.

Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства

   На урочисте відкриття трьохденного заходу завітали викладачі кафедри на чолі з завідувачем М.В. Шевченком, а також здобувачі вищої освіти факультетів агрономічного та лісового господарства.

   Кафедра землеробства ім. О.М. Можейка є однією з найстаріших в університеті. Із першого дня заснування вишу вона входила до складу кафедри сільського господарства, а як самостійний структурний підрозділ відокремлена у 1871 р. Першим її завідувачем був доцент М.А. Гудков.

   У 1893 р. на базі кафедри землеробства створено три кафедри: загального землеробства, рослинництва та ґрунтознавства. У 1934 р. від кафедри землеробства відокремилася кафедра агрохімії.

   Протягом багатьох років кафедру землеробства очолювали такі видатні вчені, як професор П.В. Будрін (1882–1894), П.Ф. Бараков (1894–1919), М.А. Єгоров (1922–1934), академік ВАСГНІЛ Б.М. Рожественський (1934–1948), професори О.М. Можейко (1953–1974), В.В. Милий (1974–1989), члени-кореспонденти УААН, професори Ю.В. Будьонний (1989–2006) і С.Ю. Булигін (2007–2009). Упродовж 2010–2015 рр. завідувачем кафедри був доктор с.-г. наук, професор В.С. Зуза. Із 2015 р. кафедру очолює доктор екон. наук, доцент М.В. Шевченко.

Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства

   На виставці експонуються видання з історії і сьогодення кафедри землеробства (101 прим.). Історію кафедри представлено працями завідувачів різних років: професорів О.М. Можейка, Ю.В. Будьонного, В.С. Зузи. Особливої уваги заслуговують «Записки Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва» за 1876, 1877 і 1900 рр.

   Цікавими є наукові праці викладачів Ново-Олександрійського інституту О.М. Шишкіна, М.А. Гудкова, П.В. Будріна, П.Ф. Баракова, О.І. Солоненка, М.М. Панкова, І.Ф. Власова. Усього представлено 25 прим.

   Перлиною виставки є рідкісні та цінні видання з землеробства (рідкісних – 2 прим., цінних – 20 прим.).

   «Продолжение нового земледелия, основанного на правилах тайного Советника Иоанна Христиана Шубарта фон Клеефельда» А.В. Рознотовского (Москва, 1795–1800. – Ч. 5-7) є найстарішою російськомовною книгою з сільського господарства нашої бібліотеки. Андрій Васильович Рознотовський (кін. 1730-х - після 1811) – сільський хазяїн, письменник; відомий як агроном – теоретик і практик.

   Рідкісним є видання М.Я. Бічуріна «Земледелие в Китае, с 72 чертежами разных земледельческих орудий» (Санкт-Петербург, 1844).

   Із передмови: «Основание земледелия в Китае положено, если верить преданиям, за 2700 лет до Р.Х. Государь Янь-ди первый научил народ сеять хлеб и садить овощ, и тем оказал своим подданным несравненную услугу. Благодарное потомство обоготворило его под именем Сянь-нунь, что значит изобретатель земледелия. Первые опыты земледелия, как уверяет китайская история, начались посевом проса и саждением овощей, особенно бобов и гороха. В то время еще не знали ни одного из нынешних земледельческих орудий; землю копали деревянным заступом; хлебныя зерна очищали в глиняной яме деревянным пестом. Но правительство и тогда уже знало, что в земледелии заключается основание народного благосостояния...».

Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства

   Серед цінних видань, що експонуються на виставці:

   - Вильямс В.Р. Опыт введения к изучению общего земледелия, читанные в 1892 г. в Петровской Академии (Москва, 1892);

   - Методика земледелия : пособие для преподавателей сельскохозяйственных училищ / сост. И.И. Белецкий (Москва, 1910);

   - Розенберг-Липинский А. Практическое земледелие (Санкт-Петербург, 1876). Девіз на обкладинці «Богу молись, сам трудись!»;

   - Богданов С.М. Земледелие : пособие для учащихся в высших учебных заведениях и для самообразования (Санкт-Петербург, 1909).

   Увагу викладачів, які відвідали День кафедри землеробства, привернули репринтні виданняІ.Є. Овсінського «Новая система земледелия» та Едварда Фолкнера «Безумие пахаря».

   За словами редактора перевидання книги І. Овсінського у 1909 р. Д. Калениченко: «Овсинский подарил нам такую систему земледелия, которая в 35 лет может обогатить нас, славян, и навсегда избавить нас от рабского, слепого подражания европейским законам борьбы за существование, от того человеконенавистничества, каким проникнуты теперь всякие цивилизованные культуртрегеры. Там прославляют Круппа, фабриканта ужаснейших смертоносных орудий, способных в минуту уничтожить тысячи человеческих жизней и труды тысячелетий; еще более приходят в неистовый восторг от изобретений Цеппелина, стремящегося с птичьего полета уничтожать целые села и города,– но совершенно незаметным приходит великое творение Овсинского, творение, несущее миру не смерть, нужду, горе и слезы, – а довольство, счастье и независимость человека от случая».

   Система землеробства Овсінського (безплужний обробітку ґрунту) – спосіб обробітку ґрунту без обертання його орного шару, який виконується плоскорізними, чизельними і дисковими знаряддями. 

   Іван Євгенович Овсінський (1856–1909) – видатний український учений-агроном, працював на рубежі XIX і XX ст., основоположник безполицевого обробітку ґрунту. Він реалізував на практиці теоретичні напрацювання попередніх вчених і започаткував теоретико-методологічні та практичні основи «нової системи землеробства», яку сьогодні можна назвати органічною. Також довів, що у використанні плуга немає необхідності, аргументовано відмовився від добрив того часу.

   Пізніше його результати досліджень та наукові висновки широко критикували і забули на декілька десятиліть. Остаточної реабілітації система землеробства І.Є. Овсінського отримала лише в середині ХХ ст. У США з’явився хлібороб, ідеї якого збігалися з поглядами Овсинського майже стовідсотково. Це був фермер зі штату Огайо Едвард Фолкнер.

   Едвард Фолкнер – один із початківців відновного і органічного землеробства США. Його можна назвати «американським Овсінським» – так схожа їх система органічного відновлення ґрунту і філософія. Фолкнер почав свої досліди на хвилі ґрунтоохоронної політики, що розгорнулася в США після катастрофічних пилових бур 1934 р. Займаючись фермерством у жаркому штаті Огайо, він досягнув дивовижних результатів, поліпшуючи ґрунт. Він першим висунув ідею про те, що будь-який ґрунт можна легко відновити. Його книги були в США бестселерами 1950-х рр. і мали великий резонанс.

   Серед цнних видань, представлених на Дні кафедри землеробства особливу увагу привернули:

   - «Сухое земледелие в великом бассейне (В Соединенных Штатах Северной Америки» Ч. Скофільда (Ташкент, 1908);

   - «Мелкое земледелие и его основные нужды» О.І. Чупрова (Москва, 1913).

Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства
Дні кафедри землеробства

   На виставці також експонуються вісники ХНАУ, матеріали конференцій, збірники наукових праць, монографії, підручники, навчальні посібники, методичні матеріали, лекції, періодичні видання тощо (79 прим.).

   Співробітниками бібліотеки також підготовлено тематичний список літератури "Органічне землеробство":

   Кафедра землеробства завжди була «кузнею» наукових кадрів вищої кваліфікації, про що свідчать видання, представлені на виставці. Запрошуємо долучитися до Днів кафедри землеробства у читальному залі № 3!

   *(Репринт, пере́друк (англ. to reprint – передрукувати, перевидавати) – копійне відтворення вже друкованого колись твору).

Ірина Жидких, головна бібліографиня

Дякуємо персоналу бібліотеки, які взяли участь у підготовці Днів кафедри землеробства: 

О.В. Скляровій, завідувачці науково-методичного відділу;

В.М. Климовій, завідувачці відділу обслуговування;

О.Д. Кандауровій, завідувачці сектора рідкісних і цінних видань;

Булах Л.А., провідній бібліотекарці;

Івлєвій Л.О., бібліотекарці І категорії;

О.І. Артюховій, бібліотекарці


 



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.