Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

Автор: bibliograf от 1-04-2021, 11:08, переглянуло: 159

 

Назустріч 205-річчю ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

ҐРУНТОЗНАВСТВО ТА АГРОХІМІЯ

віртуальна виставка із серії «Наукова спадщина викладачів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

(Ново-Олександрійський період (1862–1914))»

   У читальному залі № 4 ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва розпочала роботу друга експозиція книжкової ретро-виставки «Наукова спадщина викладачів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва» (за колекцією рідкісних і цінних видань), присвячена показу наукових праць учених нашого вишу ново-олександрійського періоду із ґрунтознавства, геології, мінералогії, агрохімії та хімії.

   На віртуальній виставці представляємо книги В.В. Докучаєва, М.М. Сибірцева, К.Д. Глінки, М.Й. Криштафовича, К.І. Малевського, В.Ю. Ріхтера, Я.В. Самойлова, І.І. Бевада, Н.С. Ватича, В.П. Смирнова, І.І. Мещерського, А.Ю. Орловського, Ф.Ф. Селиванова, О.І. Набоких.

   Також підготовлено актуальну картотеку «Наукові праці викладачів Ново-Олександрійського інституту сільського господарства із ґрунтознавства, геології, мінералогії, агрохімії та хімії» (із опрацьованих джерел).

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   Центральне місце на виставці відведено монографії В.В. Докучаєва «Російський чорнозем» (1883). Василь Васильович ДОКУЧАЄВ належить до числа найвидатніших учених кінця ХІХ ст. світового значення. Його працями покладено початок тієї величезної і важливої галузі нашого знання, відомої під назвою генетичного ґрунтознавства.

   Десятиліттями вчений вивчав ґрунт у різних куточках сучасних Росії та України. Результати багаторічних досліджень виклав у праці «Російський чорнозем» (1883). У ній детально розглянуто зону поширення, спосіб походження, хімічний склад чорнозему, принципи класифікації та методи дослідження цього ґрунту. Монографію, яка є докторською дисертацією і принесла науковцю світове визнання, заслужено вважають основою генетичного ґрунтознавства.

   Віртуальний огляд "Роздуми над автографом ученого"

   Докучаев В.В. Русский чернозем : отчет Императ. Вольн. Экон. О-ву / В.В. Докучаев. – Санкт-Петербург : Тип. Деклерона и Евдокимова, 1883. – III, IV, 376 с. : ил. + 1 почв. карта.

   Важливою практичною справою для В.В. Докучаєва стало створення російської ґрунтознавчої школи та підготовка фахівців сільського господарства. Восени 1891 р. він виїхав як ревізор від Міністерства народної освіти до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства, розташованого в Люблінській губернії (нині це Польща). Інститут збиралися закрити, тому прийом до нього студентів було припинено. Докучаєв зважився на мужній крок. Він вступив у боротьбу за інститут, йому не тільки вдалося відстояти сільськогосподарський навчальний заклад, але й добитися додаткових коштів на його розширення. У 1892–1893 рр. В.В. Докучаєв тимчасово виконував обов’язки директора і керував перетворенням інституту у вищий сільськогосподарський і лісовий навчальний заклад. Очолюючи виш, заснував у ньому першу в Росії кафедру ґрунтознавства (1895); провів докорінну реорганізацію викладання і навчальних програм інституту.

   У бібліотеці зберігаються прижиттєві видання видатного вченого. На деяких друках знаходиться автограф В.В. Докучаєва – дарчі написи В.В. Докучаева професору А.Є. Зайкевичу (1842–1931), ученому-агроному, фізіологу рослин, етнографу.

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   На виставці представлено наукові праці першого завідувача кафедри ґрунтознавства М.М. СИБІРЦЕВА – видатного ґрунтознавця, геолога, агронома, одного з учнів В.В. Докучаєва, автора першого підручника з ґрунтознавства. Упродовж 1894–1899 рр. учений очолював першу в світі кафедру ґрунтознавства і картографії ґрунтів у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва (нині – ХНАУ ім. В.В. Докучаєва). Сибірцев прожив лише 40 років, та попри все, його внесок у ґрунтознавство заслуговує найвищого визнання.

   Віртуальна виставка "Професор ґрунтознавства М.М. Сибірцев"

   Сибирцев Н.М. Почвоведение: лекции, чит. студ. Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства в Ново-Александрии / Н.М. Сибирцев. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1900. – Вып. 1 : Почвообразование (наносы и выветривание). – [2], 136 с.

   Cибирцев Н.М. Почвоведение: лекции, чит. студ. Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства в Ново-Александрии / Н.М. Сибирцев ; [биогр. очерк П. Баракова]. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1901. – Вып. 2 : Учение о почве, как о массе. Почва как геофизическое образование. – XII, 196 с., 1 портр. – Библиогр.: с. ІХ–ХІІ.

   Сибирцев Н.М. Почвоведение: лекции, чит. студ. Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства в Ново-Александрии / Н.М. Сибирцев. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1901. – Вып. 3 : Описательное почвоведение. География и картография почв. Бонитировка почв. – [4], 212 с. : табл., 1 карта.

   Зі слів С.С. Соболева: «Капитальным трудом Сибирцева является его «Почвоведение» – курс лекций, читанный студентам Института сельского хозяйства и лесоводства в Новой Александрии. Свою работу над составлением курса Н.М. Сибирцев начал при непосредственном участии В.В. Докучаева... Над составлением курса «Почвоведение» Сибирцев работал непрерывно... Последнюю корректуру издания «Почвоведения» 1900 г. он подписал 30 июля 1900, за три дня до смерти...».

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   ГЛІНКА Костянтин Дмитрович (1867–1927) – відомий ґрунтознавець, другий завідувач докучаєвської кафедри, професор мінералогії, геології та ґрунтознавства Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва). Він керував дослідженнями генезису, географії та класифікації ґрунтів у період Столипінських реформ 1906–1912 рр. (експедиції Переселенського товариства). К.Д. Глінка – основоположник палеоґрунтознавства, перший академік-ґрунтознавець АН СРСР (1927 р.).

   Віртуальна виставка "Академік К.Д. Глінка"

   Глинка К.Д. Почвообразователи и почвообразование : пособие к изучению почвоведения : Ново-Александрия в 1903/4 акад. г. / К.Д. Глинка. – Литогр. изд. – Варшава : Типо-литогр. Б.А. Букаты, 1903–1904. – Ч. 1–3.

Зміст конволюту:

Ч. 1 : Учение о почвообразователях. – 1903. – 400, 8 с., прил.

Ч. 2 : Учение о почвообразовании и общих свойствах почвенных масс. – 1904. – 478, 2 с., прил.

Ч. 3 : Описательное почвоведение. – 1904. – 351 с.

   У літографічному посібнику «Почвообразователи и почвообразование» знаходимо курс лекцій К.Д. Глінки, читаних у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва у 1903–1904 академічному році.

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   КРИШТАФОВИЧ Микола Йосипович – професор геології, бібліограф Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва, один із засновників галузевої бібліографії. Тимчасово виконуючий обов’язки директора Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва В.В. Докучаєв у 1892 р. запросив Миколу Йосиповича до Ново-Олександрійського інституту. За словами історика нашого вишу Й.Д. Фурсенка «М.Й. Криштафович перетворив Ново-Олександрію в один зголовних російських центрів з геології».

   Ежегодник по геологии и минералогии России / под ред. Н. Криштафовича. – Варшава : В Тип. Товарищества С. Оргельбранда Сыновей, 1896–1897. – Т. 1 : (1895). – IV, III, [3], 37, [3], 406, 27, [1], 29, [1], 28, XXXV, [1] с. – Тит. л. рус., фр.; текст парал. рус.-фр. или рус.-нем.

   На виставці представлено перший том галузевого бібліографічного видання «Ежегодник по геологии и минералогии», який видавався у Варшаві за ініціативи IX з’їзду російських природодослідників та лікарів. Щорічник виходив оперативно, найцінніші праці обов’язково реферувалися. Вибіркове реферування засвідчує якісну оцінку матеріалів. У 17 томах цього видання відображено літературу із 1895 до 1914 рр. Серед розділів: «Палеонтологія», «Геоботаніка», «Геозоологія», «Фізична географія», «Гідрогіологія», «Ґрунтознавство». Щорічник мав допоміжний покажчик «Указатель местности». Видавцем і редактором цих щорічників був М.Й. Криштафович. У цінному фонді нашої книгозбірні зберігаються 8 томів видання.

   Віртуальна виставка "Ежегодник по геологии и минералогии" за ред М.Й. Криштафовича

   Криштафович Н.И. Список печатных работ проф. В.В. Докучаева / Н.И. Криштафович // Почвоведение. – Санкт-Петербург, 1903. – Т. 5, № 4. – С. 431–441.

   У журналі «Почвоведение» за 1903 р. опубліковано складений М.Й. Криштафовичем список друкованих робіт В.В. Докучаєва, у якому відображено наукові праці видатного професора за 1871–1902 рр. (всього 137 назв).

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   Харківщина стала колискою української школи ґрунтознавства – вчення про ґрунти, їхні особливості, походження та географію. Її засновником є український ґрунтознавець, академік Української АН Олексій Никанорович СОКОЛОВСЬКИЙ. Випускник Київського університету, з 1924 p. він працював у Харкові професором Харківського сільськогосподарського інституту (нині – ХНАУ ім. В.В. Докучаєва). Із 1945 p. завідував лабораторією ґрунтознавства АН України, з 1956 р. – директор створеного на її базі Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства (із 1969 p. – Український НДІ ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського). О.Н. Соколовського вважають одним із основоположників сучасного агрономічного ґрунтознавства, зокрема його колоїдно-хімічного напряму. Значним є внесок ученого у створення карт ґрунтового покриву. Під його керівництвом проводилися дослідження, за результатами яких складено одну з перших докладних карт ґрунтів України, а також розроблено ґрунтово-географічне районування країни.

   У цінному фонді нашої бібліотеки зберігаються прижиттєві публікації О.Н. Соколовського, які складають наукову спадщину видатного вченого-ґрунтознавця. Основна частина видань – окремі відбитки із збірників наукових праць АН СРСР, АН УРСР, періодичних видань того часу. Цінність цих книг полягає ще й у тому, що вони мають автографи вченого, авторські правки.

   Окремо треба виділити літографічне видання «Конспект по ґрунтознавству» О.Н. Соколовського, видане тиражем 200 прим. за допомогою шклографа (склографа) на правах рукопису. Аналізуючи текст книги, ми зробили висновок, що лекції написані кількома студентами, про що свідчать різні почерки.

   Віртуальна виставка "Наукова спадщина О.Н. Соколовського"

   Соколовський О.Н. Конспект по ґрунтознавству : лекції / О.Н.  Соколовський. – Літогр. вид. – [Б.м., 1927]. – 401 с. ; 35 см.

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   БЕВАД Іван Іванович – доктор хімії, професор органічної хімії та сільськогосподарського хімічного аналізу (1884–1896) Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.

   Бевад И. Краткое руководство к сельскохозяйственному химическому анализу / И. Бевад. – Санкт-Петербург : Тип. В. Демакова, 1896. – VIII, 266 c. : прил.

   ВАТИЧ Неофіт Степанович – магістрант мінералогії та геології, старший асистент кафедри мінералогії з 1906 р. Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва

   Ватич Н. К вопросу о росте кристаллов / Н. Ватич // Записки Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. М.А. Александрова, 1914. – Т. 23, вып. 2. – С. 127–138.

   МАЛЕВСЬКИЙ Костянтин Ігнатович (1840–?) – російський геолог і ґрунтознавець. Навчався в Білоцерківській гімназії та університеті св. Володимира, який закінчив у 1862 р. У 1866 р. отримав ступінь магістра мінералогії та геології, із 1869 р. – доцент по кафедрі мінералогії та геогнозії в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва; у 1878 р. призначений професором по кафедрі тих же наук і ґрунтознавства (до 1895 р.).

   Малевский К. Систематика минералогии : [лекции, чит. в Ново-Александрийском Ин-те Сел. Хоз-ва и Лесоводства в 1893/4 акад. году] / К. Малевский. – Литогр. изд. – [Ново-Александрия, 1893–1894]. – 191 с., прил.

   НАБОКИХ Олександр Гнатович (1874 – 1920) – ґрунтознавець, агроном і фахівець в області фізіології рослин, випускник Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, учений агроном I розряду, магістр, асистент кафедри загального землеробства (1901–1905). Організатор перших широкомасштабних ґрунтових вишукувань і один з перших дослідників лесів України і похованих у них ґрунтів, автор оригінальних ґрунтознавчих концепцій і методів дослідження ґрунтів, активний пропагандист і лектор, засновник Одеського сільськогосподарського інституту. О.Г. Набоких також відомий в історії ґрунтознавства виступами з різкою критикою основних наукових положень В.В. Докучаєва і М.М. Сибірцева, а також земельно-оціночних робіт і ґрунтово-географічних узагальнень К.Д. Глінки.

   Набоких А.И. Трехфазная почвенная съемка / А.И. Набоких. – Одесса : Акц. Южно-Рус. О-во Печат. Дела, [до 1917.] – 24 с.

   ОРЛОВСЬКИЙ Антон Людвигович – магістр формації, лаборант кафедри мінералогії, лаборант кафедри органічної хімії, асистент кафедри хімічного аналізу (1862–1884) Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.

   Орловский А.Л. Отчет о командировке на V-й съезд русских естествоиспытателей и врачей в Варшаве Антона Л. Орловского, лаборанта при кафедре химии / А.Л. Орловский // Записки Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства. – Варшава : Тип. Варшав. Учеб. Округа, 1877. – С. 1–13 (9-я паг.).

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   РІХТЕР Віктор Юрійович – доктор хімії, викладав неорганічну та органічну хімію (1877–…рр.). У 1867 р. отримав ступінь магістра, а в 1872 р. захистив дисертацію і отримав ступінь доктора хімії. У 1873 р. Ріхтера призначено професором хімії в Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісівництва, але вже в наступному році, через хворобу, вийшов у відставку.

   Рихтер В.Ю. Учебник неорганической химии по новейшим воззрениям / В.Ю. Рихтер ; обраб. Л. Явейна. – 10-е изд. – Санкт-Петербург : Изд. кн. маг. А.Ф. Цинзерлинга, 1899. – XVIII, 616 с.

   Рихтер В.Ю. Химия углеродистых соединений, или органическая химия / В.Ю. Рихтер ; пер. с нем. А. Близнера, Л. Шиперовича ; под ред. Н. Бекетова. – Харьков : Тип. М.Ф. Зильберберга, 1884. – IV, 711 с.

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   САМОЙЛОВ Яків Володимирович – доктор мінералогії та геології Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (1902–1906).

   Самойлов Як.В. Введение в кристаллографию / Я.В. Самойлов. – Ново-Александрия : Типо-литогр. Б.А. Букаты, 1904. – 159 с., XIV табл.

   Самойлов Я.В. Программа по кристаллографии / Я.В. Самойлов // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 205–206.

   Самойлов Я.В. Программа по минералогии с геологией / Я.В. Самойлов // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 207–210.

   СЕЛИВАНОВ Феодор Феодорович – магістр хімії та сільськогосподарського хімічного аналізу (1896–1905) Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.

   Селиванов Ф.Ф. Программа по органической химии / Ф.Ф. Селиванов // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 172–179.

   Селиванов Ф.Ф. Программа по сельскохозяйственному химическому анализу / Ф.Ф. Селиванов // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 22–24.

   СЕМЕНОВ Василь Максимович – магістр хімії, асистент (1893–1902), професор неорганічної та аналітичної хімії (1902–1911) Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.

   Семенов В.М. Программа по неорганической химии / В.М. Семенов // Программы предметов, читаемых в Ново-Александрийском Институте Сельского Хозяйства и Лесоводства. – Санкт-Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1904. – С. 161–171.

Віртуальна виставка "Грунтознавство та агрохімія"

   СМИРНОВ-ЛОГІНОВ Володимир Павлович – асистент кафедри ґрунтознавства (1905–1912), ад’юнкт-професор ґрунтознавства з 1912 р., завідувач кафедри Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.

Смирнов В.П. К вопросу о влиянии гумусовых соединений на характер выветривания алюмосиликатов / В.П. Смирнов. – Харьков : Тип. и Литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1915. – 99, [1] с. – Автограф.

   МУРАВЛЯНСЬКИЙ С.М. – професор і перший завідувач кафедри ґрунтознавства Харківського інституту сільського господарства і лісівництва (1921–1924).

   Муравлянский С. Почвенный очерк участка «Новая земля» Млеевской опытной станции / С. Муравлянский. – Млеев, 1928. – 14 с. – (Труды Млеевской садово-огородной опытной станции ; вып. 3). – Тит. л. рус., англ.

 Запрошуємо до перегляду до сектору рідкісних і цінних видань (читальний зал № 4).

Олена Кандаурова, завідувачка сектора рідкісних і цінних видань;

Ірина Жидких, головна бібліографиня   



Категорія: Бібліотека

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований відвідувач.